Газета «Дзеркало тижня» оприлюднила в останньому номері цифри, які дають змогу побачити «гендерний розклад» нинішньої виборчої кампанії. Отже, жінки присутні у списках усіх 22 політичних партій, які беруть участь у виборах у загальнодержавному багатомандатному окрузі. Частка жінок у партійних списках становить 19,14%, тобто 533 жінки серед 2785 кандидатів за партійними списками. Серед зареєстрованих ЦВК кандидатів ця частка є дещо більшою — 19,78%, або 523 жінки з 2644 кандидатів. Жінки становлять понад 30% списку лише двох партій, а саме партії «Зелена планета» — 38,67% (87 позицій із 225), та партії «Народно-трудовий союз України» — 35,29% (6 місць із 17). Після реєстрації у ЦВК до цього показника також наблизилася Радикальна партія (РП) Олега Ляшка з 29,5% (41 позиція зі 139). Найбільше жінок представлено у виборчому списку партії «Зелена планета» — 87, КПУ — 55, РП Олега Ляшка — 42, «Нашої України» — 41, Соціалістичної партії України (СПУ) — 37. Серед усіх політичних сил найдалі у списку перша жінка розташована у ВО «Свобода» — на 30-й позиції.
Два партійних списки потенційних переможців у загальнодержавному багатомандатному окрузі на етапі висунення кандидатів очолили жінки (ВО «Батьківщина» та «Україна — Вперед!»). Ще у двох списках жінки на другій позиції (ПР, УДАР), у комуністів — на третій. Список РП Олега Ляшка також очолює жінка, хоча вона й не є лідером цієї політичної сили.Лише в УДАРу із потенційних «призерів» у першій п’ятірці присутні дві жінки (серед аутсайдерів соціологічних опитувань цим можуть похвалитися (СПУ, РП Олега Ляшка, ВО «Громада», партія «Зелені», партія «Україна майбутнього» та «Руський блок»). Це також єдина провідна політсила, що має аж чотири жінки у першій десятці списку. Такий самий результат демонструють РП Олега Ляшка та «Народно-трудовий союз».
Незважаючи на явну перевагу чоловіків у списках усіх партій, найбільше представництво жінок фіксуємо у перших 25 позиціях списку . Лише п’ять партій із 22 (ВО «Свобода», Партія пенсіонерів України, «СОБОР», «Народно-трудовий союз України» та Українська Національна Асамблея») не мають жінок у своїх перших п’ятірках. Однак уже в наступній п’ятірці представництво жінок істотно більше. На наш погляд, це свідчить про те, що в Україні склалася практика необхідності включення до найвищої частини списку жінки, яка постійно представлятиме партію у виборчому процесі. Керівник київського Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко в інтерв’ю Deutsche Welle пояснив такий вибір «класичним політтехнологічним стереотипом», згідно з яким у першій п’ятірці обов’язково має бути жінка. Саме тому ми часто можемо говорити про використання образу жінки без огляду на її політичні заслуги. Цим пояснюється також включення до найвищої частини списків письменниць та співачок (утім, те ж саме стосується чоловіків-спортсменів або письменників).
Серед партій — учасниць виборів у загальнодержавному багатомандатному окрузі відсутні так звані «жіночі» партії. Це свідчить про те, що такі політичні сили не мають достатньої політичної ваги у суспільстві. Натомість жінки становлять 32% списків партій екологічного спрямування (Партія Зелених України, партія «Зелені», партія «Зелена планета»).
Частка жінок у складі шести партій, які, за даними соціологів, мають шанс пройти до парламенту, становить 16% зареєстрованих кандидатів (197 із 1230), тобто є нижчою за середній показник по партіях. Однак розраховувати на 16% місць у парламенті за партійними списками жінкам не доводиться. Згідно з підрахунками, із 225 депутатів за загальнодержавним багатомандатним округом від 29 (12,9%) до 32 (14,2%) будуть жінками (якщо кандидаток не знімуть до виборів і депутатську присягу складуть усі кандидати). Найбільше співвідношення жінок у прохідній частині спостерігаємо у УДАРу (17,9—22,2% прохідної частини списку) та в комуністів (15,3—18,75%).
Отже, висуваючи своїх кандидатів, українські партії досі не дотримуються принципів рівного представництва обох статей. Спостерігається тенденція: що сильніша партія, то менше в її складі жінок, а кількість жінок зменшується у прохідній частині списку.
У мажоритарних округах балотуються 423 жінки, що становить 13,5% від загальної кількості кандидатів-мажоритарників. Із них 241 кандидатка висунута партіями (14% від зареєстрованих партійних кандидатів в округах), а 183 є самовисуванками (12,8% серед кандидатів-самовисуванців). Пропорційно менша кількість жінок є доволі очікуваною (зокрема в 2002 році за мажоритарними округами було обрано лише вісім жінок на 225 місць). Це пояснюється низкою факторів, зокрема браком фінансових ресурсів для проведення кампанії, незначною часткою жінок серед місцевих «еліт» — керівників великих підприємств, партійних лідерів та місцевих адміністрацій, але водночас і наявністю гендерних стереотипів.
Найбільше жінок висунуто за мажоритарними округами Київської області (9 округів) — 59 осіб, далі йдуть місто Київ (13 округів) — 46 осіб та АР Крим (10 округів) — 41 особа.
Найбільший відсоток жінок-мажоритарниць у регіонах зафіксовано у Київській області — 20,07%, АР Крим — 19,25% та Чернігівській області — 19,10%.
Немає жінок серед кандидатів-мажоритарників Рівненської області. Лише дві жінки висунуто в Закарпатській області (шість округів), по чотири жінки зареєстровано у Херсонській та Чернівецькій областях (п’ять та чотири округи відповідно).
30% і більше жінок висунуто в 14 виборчих одномандатних округах (із 225). Найбільше таких округів у Дніпропетровській області — 3. Найвищий відсоток жінок зафіксовано в окрузі №93 (Київська область) — 47,62%, №8 (АР Крим) — 43,75% та №35 (Дніпропетровська область) — 40%. У 58 виборчих округах (25,7%) серед кандидатів-мажоритарників немає жінок. Найбільше таких округів у Донецькій області — 12 (із 21), на Харківщині — 6 (із 14) та Рівненщині — 5 (із 5). 47 партій із 87, що беруть участь у виборах, висунули жінок кандидатами за одномандатними округами. Серед політичних партій найбільше жінок-мажоритарників висунула КПУ — 36 зареєстрованих кандидаток (із 223 у списку). Цікавим є той факт, що в умовах гострої політичної боротьби провідні партії висунули кандидатів-жінок у своїх «базових електоральних регіонах» (ПР і КПУ у Донецькій області та АР Крим; ВО «Свобода» у Львівській області; ВО «Батьківщина» у Львівській та Івано-Франківській областях, а також у місті Києві).
Ігор ГУЦУЛЯК
«Дзеркало тижня. Україна»
(скорочений варіант)