Соціологічні опитування нині читають як політичний гороскоп

18.10.2012, 12:43
218 Переглядів

Згідно зі статтею 67 Закону «Про вибори народних депутатів України» «Забороняється оприлюднення чи поширення в інший спосіб результатів опитування громадської думки, пов’язаного з виборами, в тому числі щодо партій – суб’єктів виборчого процесу та кандидатів у депутати, протягом останніх десяти днів перед днем голосування». Тобто уже не можна публікувати соціологічні дослідження та опитування. Якщо проаналізувати опубліковані у тернопільських ЗМІ соціологічні дослідження, можна констатувати, що вони стали однією із політтехнологій. Якщо оприлюднені опитування щодо політичних партій ще більш-менш відповідають дійсності, то рейтинги кандидатів у мажоритарних округах нерідко бралися зі стелі. У деяких так званих соціологічних дослідженнях сумарні голоси віддані за кандидатів перевищували 100 %. Як зізнався один із кандидатів: «прийшов, заплатив певну суму, ось і є потрібний рейтинг», а потім з’являється стаття «Остап перемагає».
Можливо, у більшості випадків тут вина не соціологів, а редакторів. Звичайно, що наші ЗМІ не настільки багаті, щоб дозволити собі незалежне опитування, тому й публікують різні вигадані речі, які вже охрестили – «політичними гороскопами», що покликані маніпулювати думкою виборців.
Звичайно, що результати досліджень не набагато вплинуть на вибір людей, які голосуватимуть за так звані «прохідні партії», а от щодо тих, що балансують на межі, то значно можуть вплинути на їх результати, адже виборець може задуматися, «для чого мені голосувати за дану партію, якщо вона не проходить у Верховну Раду»?
Ще однією особливістю стала поява віртуальних соціологічних структур, які опублікували сумнівні опитування на користь одного чи іншого кандидата. Також у газетах передруковувалися опитування, які проводили тернопільські місцеві сайти, до яких також потрібно ставитися з великими застереженнями. Найголовніше те, що у цих інтернет-опитуваннях здебільшого бере участь молодше покоління, і не завжди врахована думка старших людей, для більшості яких комп’ютер – це щось недосяжне, але саме вони є найбільш активними і завжди приходять на виборчі дільниці. Ці голосування можна, швидше, назвати не соціологією, не опитуваннями, а змаганням штабів партій чи кандидатів.
Тому краще довіряти відомим структурам, але також із певними застереженнями, бо й тут можуть бути різні способи обробітку даних, різна методика, вибірка, може бути опублікована вигідна інформація для однієї з партій чи кандидата, у варіантах відповіді не передбачена альтернатива, опитування може проводитися у населених пунктах чи мікрорайонах, де один із кандидатів має найбільшу підтримку, а у тих, де має високу підтримку його конкурент, – не проводитися.
Також під час оприлюднення так званих опитувань кидалася в очі відсутність графи «не визначився (визначилася)», а якщо й була така графа, то дуже дивував малий відсоток, хоча, мабуть, ні для кого не секрет, що майже третина виборців визначаються в останній тиждень, нерідко в останній день перед голосуванням.
Також слід пам’ятати, що більшість правдивих соціологічних опитувань не публікуються, вони є закритими і спрямовані для того, щоб кандидати і штаби могли скоригувати кампанію. У день виборів буде запущено ряд екзитполів, тож подивимося, чи відрізнятимуться їхні дані від даних різноманітних опитувань, які були опубліковані, та загалом від результатів виборів.
За даними Тернопільського представництва
Інституту української політики

18.10.2012, 12:43
218 Переглядів