Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» 8–16 вересня 2014 року провів експертне опитування «Сто днів Президента Петра Порошенка». Усього отримано 34 відповіді експертів. Метою опитування було з’ясувати думку експертного середовища стосовно перших кроків діяльності новообраного Президента. Для порівняння використовуються дані експертного опитування «Сто днів Президента Януковича», проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» в період 24–31 травня 2010 року.
- Діяльність Петра Порошенка в перші 100 днів на посаді Президента за 11-бальною шкалою (де 0 – дуже погано, а 10 – дуже добре) експерти оцінили в 6,3 бала. Діяльність Віктора Януковича в 2010 році за аналогічний період експерти оцінили лише в 2,7 бала.
- Головними досягненнями Президента за перші 100 днів експерти вбачають насамперед у міжнародній сфері: налагодження міжнародного діалогу з ЄС, НАТО, США та іншими державами-партнерами та підписання Угоди про асоціацію Україна-ЄС. Досягненням у політичній сфері більшістю експертів було визнано призначення дострокових виборів до Верховної Ради. У сфері протидії російській агресії досягненням стали ініціативи, спрямовані на розв’язання збройного конфлікту на Сході України мирними та дипломатичними засобами, та консолідація суспільства в умовах війни з Росією.
- Найбільші невдачі Президента експерти бачать насамперед у сфері державного управління; це – відсутність необхідних реформ та невдалі кадрові призначення. У політичній сфері головні недоліки – це: відсутність дієвих заходів задля приборкання корупції, зокрема проведення ефективної люстрації, а також проведення виборів за старим законом. Невдачами в ситуації, що склалася на Донбасі, експерти назвали: провалені військові операції, особливо – військова катастрофа в Іловайську, дипломатичний провал в Мінську та відсутність вибудованої системи прямої жорсткої вертикалі керівництва АТО і його забезпечення, особливо важкою технікою та засобами захисту.
- Пропонуючи власне бачення першочергових кроків, які Президент Порошенко має зробити у внутрішній політиці, експерти зосередили свою увагу на кількох сферах. У стосунках з іншими органами влади вони здебільшого очікують від глави держави активної участі у створенні проєвропейської парламентської більшості та формуванні реформаторського уряду. У галузі кадрової політики найчастіше експерти згадували про необхідність оновити армію й оборонні структури та провести загальну люстрацію чиновників. Серед основних реформ, участь у здійсненні яких, на думку експертів, має взяти Президент, вони назвали антикорупційну, конституційну, судову, оборонну, економічну, адміністративно-територіальну й податкову. Думки експертів з приводу дій Президента щодо окупованих територій Донбасу мали різну спрямованість: частина з них зажадала звільнити їх чи бодай підвищити ефективність АТО, тоді як інші вказували на необхідність політичного й економічного врегулювання ситуації в регіоні. У загальній сфері оборони дехто з експертів висловив думку про необхідність здійснити комплекс заходів для підготовки до довготривалої війни з Росією.
Крім того, частина експертів також наголосила на потребі збільшити рівень участі громадянського суспільства в процесі ухвалення рішень, а також сприяти чесному й справедливому характеру прийдешніх парламентських виборів. - Першими двома кроками Президента в сфері зовнішньої політики, на думку експертів, має бути створення широкої міжнародної коаліції на підтримку України, вироблення єдиної політики всебічного тиску на Росію аж до ізоляції Росії, а з іншого – повноцінна реалізація євроінтеграційного курсу, ратифікація Угоди про асоціацію та проведення європейських реформ незалежно від того, коли Угода повністю набуде чинності.
- Третім кроком Президента, який він має здійснити найближчим часом, має бути відновлення курсу на членство в НАТО. Окрім цього, значна частина експертів вважають, що треба в принципі поглиблювати відносини з НАТО за всіма напрямками.
- На четвертому та п’ятому місцях опинилися практично протилежні ідеї: частина експертів вважає, що Президент зараз має працювати над укладанням двосторонніх міждержавних угод про військово-технічне співробітництво, тоді як практично така сама кількість експертів вважає, що Президент має запропонувати міжнародний мирний план та шукати взаємоприйнятного україно-російського компромісу.
Дослідження здійснено за фінансової підтримки Європейського Союзу.