Лише 9 місяців залишається до завершення строку, передбаченого на роздержавлення газет відомим Законом «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». А реальний «дедлайн» настає набагато швидше – приблизно на початку липня, так як на проходження усіх необхідних процедур, як свідчить вже набутий досвід, потрібно до пів року. Попри це, за даними Держтелерадіо, на сьогодні в Україні роздержавлено заледве чверть з усіх видань, що підлягають реформуванню. Тема про те, чому так гальмує одна з дуже важливих для українського суспільства реформ, порушувалася вже не раз. Тернопільський прес-клуб також надавав слово з цього приводу різним фахівцям, так чи інакше причетним до процесу чи здатним оцінити його об’єктивно. Сьогодні ж пропонуємо читачам ознайомитись з деякими результатами дослідження, що його провела Українська асоціація медіабізнесу під егідою Організації з безпеки та співробітництва в Європі ( Координатора її проектів в Україні). Дослідження, метою якого був «збір актуальної статистики та аналіз динаміки реформи державних та комунальних ЗМІ», проводилось з вересня по грудень 2017-го року. В його ході було зібрано інформацію від 196 ( це майже третина від усіх, які реформуються) редакцій з усіх областей України, окрім Криму та тимчасово окупованих територій Луганщини та Донеччини. Далі – витримки із звіту за результатами дослідження.
Типові перешкоди, що їх назвали в редакціях
Основною причиною неуспішності першого етапу (2016 рік) стало запізнення у затвердженні необхідних нормативно-правових актів. Аналіз досвіду редакцій, які стикнулися з труднощами у ході роздержавлення, дозволяє виділити декілька типових перешкод. Проаналізовані основні перешкоди у процесі реформування, починаючи з листопада 2016 року по грудень 2017 року.
45% (87 редакцій зі 196 опитаних) заявляють про відсутність суттєвих перешкод у процесі реформування. 18% з них (37 редакцій) роблять перші кроки тому, можливо, ще не зіткнулися із труднощами.
16% редакцій мають проблеми з укладенням договору про висвітлення діяльності органів влади. У той самий час вже встигли укласти такі договори 52% редакцій.
16% редакцій скаржаться на труднощі, пов’язані з підготовкою документів для реформування.
13% редакцій заявили про перешкоджання засновників у здійсненні реформування – а саме про неприйняття рішення чи зволікання із його ухваленням.
11% редакцій скаржаться на порушення гарантованого права на пільгову оренду приміщення. Лише 50% редакцій отримали приміщення на пільгових умовах чи досі є його балансоутримувачами.
5% редакцій вказують на тиск з боку засновників на членів трудового колективу чи на конфлікт всередині самого колективу.
4% редакцій заявили про неможливість реформуватися відповідно до чинного Закону.
Інші фактори, що мали вплив
328 редакцій – тобто 55% від загальної кількості ЗМІ – не розпочали реформування протягом 2-х років дії відповідного Закону України.
Серед основних причин наступні:
– очікування державної підтримки, що неодноразово була анонсована, проте так і не була надана;
– незнання реальних строків реформування та зволікання з початком процесу (наголошуємо, що на перетворення потрібно не менше 6 місяців за умови
відсутності перешкод);
– спроби відтермінувати строк закінчення реформи та/або передбачити виключення для певних редакцій,
– очікування покращення законодавства, допомоги тощо.
Основні недоліки діючого закону
Виявлено додаткові проблеми, які неможливо вирішити в рамках чинного законодавства про реформування:
– Відсутня процедура перетворення державних та комунальних ЗМІ на офіційні видання (ст. 10 чинного Закону);
– Не визначено статус трудового колективу як учасника правовідносин, пов’язаних із заснуванням ЗМІ та юридичних осіб;
– Існує колізія вимог ст. 5 та 9 Закону щодо збереження назви видання та законодавства про декомунізацію тощо. Приклад – видання «Радянська Таврія», яке було реформовано та змінено назву на «Голос Таврії».
– Немає важелів впливу на бездіяльність засновників;
– Відсутнє зрозуміле визначення підсудності справ про реформування;
– Немає процедури виділу редакції;
– Немає дієвих інструментів захисту прав колективу.
Висновки та рекомендації редакторам
Щоб не втратити свідоцтво про реєстрацію та не бути припиненими, більшості редакцій необхідно своєчасно розпочати процес реформування – не пізніше червня 2018 року.
Редакторам потрібно багато вчитися – менеджменту, інноваціям, новим технологіям… Адже саме від бажання та вміння перших осіб бачити наперед залежить швидкість перетворення місцевої газети на сучасну комунікаційну платформу, потрібну громаді.
Виживання та успішність видання залежить від гнучкості колективу та готовності його знаходити вирішення для основних викликів. Для цього – здобувати необхідні ресурси та підтримку, інколи у незвичний спосіб.
Вивчати нові методи роботи, технології, підходи. Багато експериментувати. Перетворитися з «рупору місцевої влади» на сучасну комунікаційну платформу, потрібну місцевій громаді, бізнесу та влад.
Підготувала Світлана Мичко
З повним звітом за результатами дослідження можна ознайомитися за посиланням https://www.osce.org/uk/project-coordinator-in-ukraine/364211?download=true
Фото з сайту pxhere.com