Про те, як це відбувається в Канаді, розповідає Тернопільському прес-клубу колишня тернопільська журналістка Наталя Вановська, яка зараз проживає там. Кривава ніч у Києві та подальші події у столиці і обласних центрах України спричинили євромайдани по всьому світі, в тому числі й у Канаді. Столиця провінції Альберта місто Едмотон не залишилася осторонь розбурханого океану народних протестів. Минулого тижня канадські українці вже збирались на підтримку євроінтеграціїї. Якщо і були деякі сумніви щодо того, чи вони знайдуть час, аби знову демонструвати свою солідарність з тими, хто мітингує в Україні, то ці побоювання виявились безпідставними. Недільного пообіддя центр міста вражав майорінням жовто-блакитних та червоно-чорних стягів, плакатів із ще рішучішими гаслами та закликами. Великий натовп небайдужих, місцеві журналісти, представники влади та громадських організацій – емоції, що панували на майдані, були куди потужніші, ніж під час попередньої акції. Минулого тижня це була невелика купка людей, що зібралася продемонструвати дружню підтримку своїм землякам, а цього разу панували інші настрої. Люди активно обурювались, закликали світову спільноту втрутитися у події і не допустити подальшого знущання над українським народом.
Перед громадою виступив міністр місцевого уряду Томас Луказик. Щиро висловивши громаді свою підтримку, він згадав, як був в Україні під час Помаранчевої революції. Сказав, що й подумати тоді не міг, що через дев`ять років знову трапиться щось подібне. Своє ставлення до подій, які відбуваються в Україні, озвучило й чимало інших промовців. Все зводилось до одного: більше так тривати не може! Людське терпіння не безмежне. Активісти закликали уряд Канади, США та інших демократичних країн запровадити санції проти Януковича та його поплічників.
Велика частина присутніх на акції народились вже в Канаді. Однак, не зважаючи на власний добробут і впевненість у дні прийдешньому, вони не збайдужіли до батьківщини своїх предків. Зі сльозами на очах до людей зверталися ті, для кого рідною є англійська мова. Наголошували, що хочуть, аби родичі в Україні мали ті ж права і свободи, які вони мають тут, і відчули, що таке жити у вільній демократичній заможній державі.
Почалось і завершилось зібрання молитвою «Отче наш». Священик закликав просити в Господа доброї долі для України. Виконали гімн України. А потім і Канади. Адже ця країна ось уже багато десятиліть стає пристановищем для сотень тисяч українців, пропонуючи їм те, чого не може запропонувати рідна держава. Залишається мріяти, аби потік мігрантів з України до Канади припинився. І не через те, що Країна Кленового Листка зачинить двері перед українцями. Навпаки, нехай двері будуть відчинені навстіж. Але нехай бажання і потреба емігрувати просто зникне!
