Мабуть, не варто нагадувати, чому читачам важливо знати, хто є власником того чи іншого медіа. За результатами моніторингу, що його провів український Інститут масової інформації – https://imi.org.ua/ – лише 28 відсотків з досліджених онлайн-медіа вказали цьогоріч на сайтах своїх бенефіціарів.
Як повідомляє сайт ІМІ, було досліджено 50 онлайн-медіа, обраних експертами на підставі моніторингів цього Інституту та даних SimilarWeb. Це такі популярні видання, як ТСН, “Українська правда”, NV, “Цензор.Нет”, “РБК-Україна”, “24 канал”, “Ліга.net”, “Еспресо”, “Гордон”, “Фокус”, “Кореспондент.net”, УНІАН, Obozrevatel, “Главком”, Gazeta.ua, “Апостроф”, “Суспільне”, Zaxid.net, “Українські новини”, Укрінформ, Newsyou.info, Delo.ua, “Главред”, “Телеграф”, “Новинарня”, “Громадське”, УНН, “Політека”, LB.ua, “Слово і діло”, Знай.UA, ZN.UA, “Хвиля”, “Коментарі”, “Інформатор”, Інтерфакс-Україна, “КП в Україні”, Новини.Live, “Вести”, “Букви”, “Рубрика”, “Бабель”, “Факти”, “Економічні новини”, “Подробиці”, Lenta.UA, Depo.ua, “Страна”, сайти телеканалів “Прямий” та “5-й”. Так от, повну прозорість щодо бенефіціарів (осіб, які володіють медіа, зазвичай, через певну юридичну особу), цього року продемонстрували 14 з них: Новини.Live, Obozrevatel, “Коментарі”, Укрінформ, УНН, “Новинарня”, Інтерфакс-Україна, “Букви”, а також сайти, пов’язані з телеканалами “Суспільне”, “Громадське”, “24 канал”, “Еспресо”, “Прямий” та “5-й”.
56 відсотків медіа (28 сайтів), що їх досліджував Інститут масової інформації, продемонстрували часткову прозорість, тобто вказали лише юридичних осіб, але не бенефіціарних власників, які за ними стоять. Причому їх назви моніторникам «…доводилося “виловлювати” в тексті правил сайту чи щось подібне. Далеко не завжди воно вказане у вихідних даних внизу головної сторінки чи в розділі “Про нас”». Втім, знаючи назву юридичної особи, за допомогою пошуку в інтернеті можна встановити й її кінцевого бенефіціарного власника. Як зазначають на сайті ІМІ, це можна зробити на сайті Єдиного держреєстру юридичних осіб, ФОПів та громадських формувань (маючи цифровий підпис) або на сайті однієї з недержавних баз даних юридичних осіб (там цифровий підпис не потрібен). Але є й інші ситуації. Так ІМІ наводить приклад вебсайту УНІАН, на якому «фігурують дві різні ТОВки в Політиці конфіденційності та в Правилах користування сайтом. Хоча й сказано, що адміністрування сайту здійснюється ТОВ “УНІАН”, але в обох випадках структури власності юросіб ведуть на Кіпр, тобто кінцевий бенефіціар формально не відомий».
Вісім онлайн-медіа з 50 (це 16% досліджених) не розкривають жодної інформації про тих, хто ними володіє. Це такі медіа, як Lenta.UA, “Вести”, “Хвиля”, Newsyou.info, “Інформатор”, Знай.UA, “Телеграф” та “Гордон”. У випадку останнього онлайн-медіа назву юридичної особи дійсно зазначено на сайті, але ця юрособа не українська, а зареєстрована в одній з балтійських країн, і відомості про неї для української аудиторії не такі доступні, як щодо вітчизняних юросіб. Минулого року, повідомляє ІМІ, таких медіа з непрозорою інформацією про власника було значно більше – аж 24%. Також фахівці Інституту звертають увагу на те, що онлайн-медіа, особливо незареєстровані, жорстко не зв’язані термінологією під час опису своєї структури. «Наприклад, певна фізична особа вказується як “засновник” сайту, – йдеться у повідомленні на сайті ІМІ. – В українському законодавстві (зокрема, в Цивільному кодексі) досі простежується плутанина термінів “засновник” й “учасник” юридичної особи. Але ми виходимо з того, що “засновник” – це особа, яка заснувала юридичну особу чи медіа в минулому, проте необов’язково зараз нею володіє, зокрема контрольним пакетом. Тому фізичних осіб, зазначених як “засновники”, ми не враховували як кінцевих бенефіціарів».