Цікаві висновки щодо медіаграмотності можна зробити з результатів дослідження «Як змінились уподобання та інтереси українців до засобів масової інформації після виборів 2019 року та початку пандемії COVID-19», що його провели на замовлення ГО «Детектор Медіа» Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» та соціологічна служба Центру Разумкова (повний аналітичний звіт можна прочитати тут – https://detector.media/infospace/article/181066/2020-09-29-yak-zminilis-upodobannya-ta-interesi-ukraintsiv-do-zasobiv-masovoi-informatsii-pislya-viboriv-2019-r-ta-pochatku-pandemii-covid-19/).
В розділі про довіру до ЗМІ та медіаграмотність одним з головних є висновок про те, що з часу попереднього такого дослідження громадяни стали менш терпимими щодо засобів масової інформації, які «відстоюють сумнівні погляди чи такі, що можуть викликати осуд чи нерозуміння більшості». Респонденти зазначили, що припинять користуватися ЗМІ, якщо ті: будуть просувати ксенофобські заяви, ворожнечу до людей іншої раси, національності, іноземців (82% проти і лише 3% за використання таких ЗМІ); виступати за легалізацію легких наркотиків, проституції (82% проти лише 6% за), підтримувати антидемократичні погляди і заяви, протилежні принципам демократії (79% проти і 6% за); висловлюватися на підтримку людей з нетрадиційною сексуальною орієнтацією (79% проти, 7% за).
Як виявилось, переважній більшості громадян не важливо, хто є власником ЗМІ, якими вони користуються: це зовсім не важливо для 32% та переважно не важливо для 22% респондентів. Іншої думки дотримуються 38% опитаних, 8% з них не визначилися з відповіддю. Найбільше з тих, кому байдуже до особи власника ЗМІ, проживає в центральних областях країни (60%). У віковому розрізі найменше цікавляться особою власника респонденти віком 18-29 років (58%) та старше 60 років (57%). Рівень освіченості також впливає – найвищий показник серед респондентів з неповною та повною вищою освітою (43%). Серед телеглядачів найменш прискіпливими до особи власника ЗМІ є глядачі каналів СТБ (59%), «Україна» та Інтер (по 57%) і 1+1 (56%), а найбільш уважними щодо цього питання – глядачі Прямого каналу (58%). При цьому більшість громадян або не знає взагалі (43%), або має неповну інформацію (41%) про власників медіа, якими вони постійно користуються. І тільки близько 10% знає власників таких ЗМІ.
Близько двох третин громадян переважно з недовірою ставляться до повідомлень у ЗМІ та соцмережах: у 31% опитаних сумніви виникають часто, ще 34% визнають, що час від часу сумніваються у правдивості повідомлень. Зрідка сумніваються близько 12% респондентів, ніколи і майже ніколи – ще майже 12%, близько 11% не відповіли. Найпоширенішим способом перевірки сумнівної інформації, згідно з результатами опитування, є пошук повідомлень у інших джерелах. Таку відповідь обрали 41% респондентів. 29% розмірковують над тим, кому вигідне певне тлумачення події. Проте 23% можуть сприймати певну інформацію як можливу версію подій попри те, що вона може здаватися сумнівною.
Зовсім невелика частина громадян – 8% шукає більше про власника ЗМІ чи автора сумнівної інформації. І лише близько 3% звертається до організацій, які перевіряють факти. Чверть опитаних взагалі не знають, що робити в таких випадках. При цьому громадяни вважають власників і менеджмент ЗМІ та державу однаково зобов’язаними боротися з поширенням дезінформації та вигадок. Ці варіанти набрали по 46% відповідей опитаних. Із значним відривом на другому місці розташувалися самі користувачі. Думку про свій власний обов’язок боротися з фейками поділяє лише 21% опитаних. Ще 11% респондентів покладають таке завдання на громадські організації.
Дослідження проводилося з 14 по 19 серпня 2020 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2022 респондентів віком від 18 років методом інтерв’ю «обличчям до обличчя» за місцем проживання респондентів за вибіркою, що репрезентує доросле населення. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. У дослідження дані наводяться для України в цілому й окремо для 4-х макрорегіонів України – центрального, західного, східного та південного. Для порівняння використано результати Всеукраїнських соціологічних опитувань, які проводилося Київським міжнародним інститутом соціології у лютому 2018 та лютому 2019 року на замовлення ГО «Детектор Медіа».