Нещодавно відома громадська організація «Детектор медіа» та національний проєкт «Фільтр» провели опитування «Як бізнес ставиться до медіаграмотності», участь у якому взяли представники 35 українських компаній з різних сфер, різної величини та з різною тривалістю роботи на ринку. Його результати представлені, зокрема, ось тут – https://ms.detector.media/mediadoslidzhennya/post/33860/2023-12-29-feyky-ipso-y-inshi-onlayn-vyklyky-shcho-ukrainskyy-biznes-znaie-pro-mediagramotnist/. Вони дуже пізнавальні з огляду на те, що дослідження на таку тему в Україні поки що рідкість. При тому, що бізнес широко присутній і веде активну діяльність майже у всіх соцмережах, де, як відомо, дуже велика кількість фейків, дезінформації та інших інформаційних небезпек.
З-поміж опитаних майже всі (32 компанії) повідомили, що мають сторінку у Фейсбуці, 30 – представлені в Instagram та LinkedIn , і по одній — в YouTube та Viber. На запитання, чи відомий їм сам термін «медіаграмотність» 62,9% опитаних відповіли, що знайомі з ним, 20% – що трохи знайомі, і 14,3% – що мало знайомі, а 2,8% – що не впевнені, чи правильно розуміють значення медіаграмотності. Таких же, хто про неї взагалі не чув, не виявилося.
Чи звертають респонденти увагу на питання медіаграмотності у комунікації бізнесу? 37,1% відповіли позитивно, 45,7% — що вважають це важливим аспектом, але не завжди мають змогу його врахувати, 14,3% – що рідко звертають на це увагу, а 2,9% – що взагалі не зважають. Тим часом на запитання, чи є бізнес відповідальним за розвиток медіаграмотності, більш ніж половина респондентів (54,3%) відповіла ствердно, а 37,1%, що вважають це додатковим бонусом, але не головним обов’язком.
Лише 11,4% респондентів відповіли, що впроваджують ініціативи з розвитку медіаграмотності серед своїх клієнтів і співробітників. 31,4% – що мають тимчасові ініціативи, адже це не є основним напрямком їхньої роботи. А от 57,1% зазначили, що наразі не роблять для розвитку медіаграмотності нічого.
Більшість вважає медіаграмотність важливою для загального успіху та стабільності бізнесу: представники 7-ми з 35-ти компаній дали важливості медіаграмотності максимальну за 10-бальною шкалою оцінку; три компанії – по 9 балів; і дев’ять компаній – по 8. Також більшість представників бізнесу зазначили, що їм доводилося стикатися з дезінформацією, неадекватним контентом чи репутаційними наслідками онлайн-активності працівників або клієнтів, що стосувалися їхнього бізнесу. Однак на запитання, чи планують вони створювати для працівників і клієнтів власні навчальні ініціативи, лише чверть відповіла, що готова протидіяти дезінформації та планує певні заходи для розвитку стійкості до маніпуляцій і фейків. 57,1% респондентів сказали, що не мають таких планів, а 11,4% – що розглядали це питання, але жодних заходів поки що не вживали. При цьому 51,4% опитуваних повідомили, що розглядають можливість запозичення та впровадження готових навчальних ініціатив і контенту з медіаграмотності, 20% – що все ж будуть створювати власні проєкти, а 8,6% – що їм це взагалі не цікаво.
Коли у респондентів запитали, чи впливають вони на співробітників і клієнтів у плані свідомого споживання інформації та медіаграмотності, то 48,6% поінформували, що роблять це час від часу, а 34% – що взагалі цим не займаються. На запитання ж, чи хотіли б вони розвивати такі навики у співробітників і клієнтів, 54,3% відповіли, що розглядають таку можливість без конкретних планів, а 22,9% — що активно прагнуть розвивати і мати для цього якісь навчальні матеріали. Контент, пов’язаний із медіаграмотністю, був би цікавий 57% працівників і 54% клієнтів.
Дослідники цікавились також тим, чи готовий бізнес фінансувати ініціативи з медіаграмотності. Лише 5,7% відповіли, що обов’язково інвестуватимуть в освіту з медіаграмотності для співробітників і 5,8% — для споживачів. Можливо будуть інвестувати в медіаграмотність працівників 37,1% компаній, а 25,7% — можливо розвиватимуть клієнтів. Також доволі великий відсоток компаній вважає «малоймовірними» інвестиції у медіаграмотність працівників (28,6%) та клієнтів (37,1%).
Під час опитування респондентам запропонували оцінити їхній інтерес і потреби для бізнесу за різними напрямками медіаграмотності. Відтак найвищим інтересом для бізнесу виявилися медіаграмотність для медіа та маркетингу, виявлення та запобігання онлайн-ризикам (кібербулінг і онлайн-репутація), управління соціальними медіа та етикет, а також використання штучного інтелекту. Менший інтерес викликають фейкові новини та дезінформація, навчання працівників та освіта клієнтів для підвищення медіаграмотності. Коли ж респондентам запропонували назвати виклики та потреби з медіаграмотності, які є специфічними чи унікальними для них, то такими представники бізнесу назвали: фейкові відгуки; фейкові вебсайти; оригінальність і неоригінальність товару, поширення інформації конкурентом про товар із метою монополізації ринку; потреба відфільтровувати рекламу, пов’язану з російськими ІПСО; потреба інформувати про те, як під час пошуку роботи не потрапити на гачок шахраїв та перевіряти інформацію про роботодавців в інтернеті; потреба мотивувати кандидатів підвищувати рівень своєї цифрової та медіаграмотності для того, щоб мати професійну перевагу на ринку праці.
За результатами опитування дослідники зробили висновок, що «медіаграмотність потрібно позиціювати як одну зі складових корпоративної соціальної відповідальності бізнесу (54% опитаних вважають, що бізнес відповідальний за розвиток медіаграмотності). Представники бізнесу оцінюють важливість медіаграмотності для бізнесу, як доволі високу (середня оцінка 7,4 з 10) і відкриті до співпраці. Компанії не мають планів створення власних ініціатив із розвитку медіаграмотності, але з радістю впровадять готові рішення для розвитку медіаграмотності серед працівників і клієнтів, тому варто приділити увагу створенню матеріалів для них. Найбільш потрібними серед запропонованих типів ресурсів і матеріалів із розвитку медіаграмотності, які варто розробляти в першу чергу, стали вебінари та тренінги з медіаграмотності (підтримали 57% опитуваних), доступ до досліджень і статей за темою (51,4%). Також компанії зазначили, що зацікавлені у партнерстві з організаціями, які спеціалізуються на медіаграмотності (51,4%)».