Щоб дізнатися про це, чергову хвилю моніторингу провели у січні експерти Інституту демократії імені Пилипа Орлика https://idpo.org.ua/ за підтримки Медійної програми в Україні. Загальну картину результатів показує інфографіка на світлині до цієї інформації. Відтак – короткі висновки фахівців.
Українські регіональні ЗМІ у січні 2023-го традиційно найгірше дотримувалися балансу думок та повноти. За якістю публікацій друковані ЗМІ випереджали онлайн (10,2 та 9,9 із 12 можливих). Така ситуація спостерігається уже тривалий час і в цілому нагадує ту, яку експерти ІДПО фіксували до повномасштабного вторгнення.
Пояснити це можна тим, що видання не надавали перевагу власним публікаціям, а вміщували офіціоз, передруки, а також публікували короткі інформаційні формати, не додаючи альтернативних позицій або ж бекграунду. Так, наприклад, у деяких ЗМІ ми читали про місцевого чиновника, який передав громаді автобуси, а от представникам громад слова не дали. Або ж дізнавалися про те, що представники місцевої влади відвідали довгожительок, а от від самих довгожительок також нічого не чули. На жаль, передруковуючи контент, в тому числі «паркет» чи «офіціоз», регіональні журналісти не завжди замислюються над тим, для чого саме він призначений: для рекламування чиновників та політиків або ж для інформування суспільства.
Під час повномасштабного вторгнення проблеми, що викликають порушення стандартів, в цілому залишаються тими самими: намагання журналістів передовсім заповнити шпальти та стрічки контентом без уваги до його якості. Так, розповідаючи про лікування хвороб часником чи квашеною капустою або ж про те, чи можна сьогодні стригтися, видання, звісно, не дотримуються більшості професійних стандартів. Передруки з офіційних джерел також переважно не обробляються, тому здебільшого лідери за розміщенням офіціозу мають і низькі оцінки за стандарти. Цікаво, що деякі сайти, вміщуючи хроніку від силових структур, навіть лінуються додати лінки на подібні матеріали, що було б якою-не-якою реалізацією принципу повноти. Хоча, звісно, повномасштабне вторгнення вплинуло й на те, що деякі видання вимушені працювати в екзилі (тож збільшується кількість передруків та необробленої офіційної інформації), а деякі залишилися без своїх журналістів, що виїхали через війну в інші країни. Тому на звичні проблеми регіональних ЗМІ накладаються ще й труднощі воєнного часу.
Дослідження здійснювалося у восьми областях – Донецькій, Дніпропетровській, Чернігівській, Закарпатській, Одеській, Сумській, Полтавській та Хмельницькій. У кожній було відібрано по чотири друкованих видання, якщо такі продовжували виходити, та чотири онлайн-видання, які вміщують суспільно вагомий контент і є популярними у своєму регіоні/районі. Усього на стандарти оцінили 1024 матеріали.
Повний звіт про дотримання регіональними ЗМІ професійних стандартів на початку 2023-го року знаходиться ось тут – https://idpo.org.ua/reports/5069-slovo-vladi-a-ne-gromadyanam-abo-yak-regionalni-media-dotrimuvalisya-standartiv-u-sichni-2023.html. В тому ж розділі сайту можна прочитати результати дослідження якості контенту та дотримання законодавства щодо розміщення реклами у цих ЗМІ.
На головному фото – інфографіка Інституту демократії імені Пилипа Орлика