Черговий моніторинг роздержавлених регіональних друкованих медіа та їх сайтів провів Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки Медійної програми в Україні. Цього разу експерти досліджували якість контенту та дотримання журналістських стандартів й законодавства щодо розміщення реклами, окремо акцентуючи увагу на висвітленні передвиборчої кампанії і теми COVID-19.
Об’єктами дослідження стали ЗМІ восьми областей – Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Львівської, Одеської, Сумської, Харківської та Чернівецької – в кожній з яких було відібрано по чотири редакції газет та їхніх сайтів при наявності останніх. Висновки експертів щодо висвітлення місцевих виборів, відверто кажучи, не порадували. «Основним джерелом інформації про передвиборчу кампанію 2020 року для читачів реформованих ЗМІ були матеріали з ознаками замовності («джинса», «офіціоз») та передвиборча агітація, якої в деяких газетах було більше, ніж власне суспільно-вагомого контенту, – йдеться у звіті на сайті Інституту. – Роздержавлені видання не аналізували передвиборчих програм кандидатів, діяльності нинішніх представників органів місцевого самоврядування, а отже, не здійснювали покладені на них функції критики і контролю влади на місцях. Деякі ЗМІ при цьому надавали площу для агітації (маркованої чи немаркованої) тільки окремим політикам, як правило, колишнім власникам. При цьому інші кандидати не були представлені, як передбачає законодавство про місцеві вибори, що зобов’язує надавати усім кандидатам рівні можливості. Тим не менш, значна частка політичної агітації у реформованих ЗМІ мала належне маркування: «політична реклама» чи «передвиборча агітація». Окремі видання маркували і комерційні оголошення, виділяючи для такого контенту окремі шпальти…».
Проблемним, на думку дослідників, залишається маркування матеріалів, які висвітлюють діяльність місцевої влади і публікуються реформованими виданнями за відповідними угодами. Як правило, вони маркувалися плашками «офіційно» та подібними і не відокремлювалися, як це повинно бути, від власне редакційних матеріалів. А найбільш проблемним для досліджених реформованих ЗМІ все ще є дотримання таких професійних стандартів, як баланс думок, відокремлення фактів від коментарів та повнота висвітлення, що пов’язано і з засиллям офіціозу та передруків. «Журналісти дуже рідко збалансовували позиції представників місцевої влади чи інших політиків, перевіряли інформацію, отриману від них, додавали необхідний контекст», – зробили висновок експерти. Також вони зазначили, що майже не висвітлюються редакціями такі актуальні і важливі теми, як події в зоні ООС, проблеми військових та переселенців, проведення реформ та боротьби з корупцією на місцях.
Щодо висвітлення теми COVID-19, то дослідники констатують, що вона поступилася політичним новинам, та й в цілому увага до неї була здебільшого незначною навіть у районах помаранчевої та червоної зон. «Читачі реформованих ЗМІ часом отримували суперечливу інформацію про стан лікарень, статистику захворювань. Це траплялося через те, що на шпальтах вміщували як журналістські матеріали, так і матеріали з ознаками замовності, в яких чиновники/політики звітували про «ефективні дії» у боротьбі з корона вірусом», – написано у звіті.
Ситуація з сайтами реформованих газет ще складніша. На думку експертів, вони, як правило, залишалися на других ролях. Деякі оновлювалися лише двічі-тричі на тиждень і передруковували газетні матеріали без адаптації до потреб онлайнового контенту. «Дуже слабкою залишалася мультимедійна складова, непродуманою – навігація, бракувало інтерактивності, гіперлінків на інші публікації, в тому числі – власні», – так описують ситуацію фахівці. Разом з тим вони відзначили, що окремі місцеві ЗМІ все-таки знаходили способи оригінального і якісного наповнення своїх друкованих й електронних версій, а також вдало просували свій контент у соцмережах.
Повністю із звітом моніторингу, а також окремими детальними звітами по кожній з областей, можна ознайомитися тут – https://idpo.org.ua/reports .