Перший, базовий тренінг Х Регіональної школи сучасної журналістики на тему «Етика та стандарти журналістики в умовах воєнного стану» провела у Тернопільському прес-клубі Діана Дуцик – виконавча директорка Українського інституту медіа та комунікації, викладачка Могилянської школи журналістики.
Як відомо, стандарти журналістики є власне тим, на чому тримається і чим визначається професійність у цій сфері. Тож насамперед тренерка пояснила суть кожного і що є важливим для їх дотримання. «Баланс – дуже важливий стандарт, і він не може бути чорно-білим, коли подається тільки 2 думки, – розповіла, зокрема, вона. – Тому перш ніж готувати матеріал, необхідно дуже уважно вивчити проблему, і надати всі точки зору, включно з думками експертів, щоб показати картину повністю. Не менш важливо отримати від представників сторін не будь-які, а чіткі відповіді, тому ваше завдання журналіста – правильно ставити запитання. А у випадку наявності колективної сторони – надавати слово адекватним і авторитетним її представникам. Не можна забувати і про те, що баланс досягається також наданням сторонам для висловлювання своїх думок і позицій однакового обсягу газетної площі, місця на сайті чи ефірного часу на телебаченні і радіо».
Так само дізналися слухачі, приміром, про те, чому таким важливим є бекграунд (контекстний зв’язок) для забезпечення стандарту повноти; чому лише в окремих випадках можна посилатися на анонімні джерела для забезпечення стандарту достовірності; чому навіть під час війни, коли наші негативні емоції щодо росіян зашкалюють, в новинних повідомленнях журналісти, заради стандарту об’єктивності, не повинні піддаватися їм і вживати оціночні слова та некоректні висловлювання; чому необхідно дуже точно передавати чиїсь цитати і не можна виривати їх з контексту. Під час війни, як зазначила тренерка, має місце вимушене обмеження стандартів, адже необхідно дотримуватися вимог воєнного стану, якими окреслено цілу низку заборон для засобів масової інформації. Далі вона коротко ознайомила з останніми.
Говорячи про журналістську етику в умовах війни, Діана Дуцик запропонувала слухачам розбір кількох практичних кейсів з діяльності українських ЗМІ – стосовно мови ворожнечі та стосовно спілкування з людьми, які отримали психологічну травму. Розкриваючи першу тему, тренерка пояснила, що таке мова ворожнечі і в чому полягає її негативний вплив, а також навела приклади, до яких трагічних наслідків це може призвести. «Медіа часто ретранслюють мову ворожнечі, бо журналісти – це частина суспільства, і в кожного є свої бачення та вподобання або неприйняття», – зауважила вона.
Впродовж усього тренінгу Діана Дуцик часто зверталася до аудиторії із запитаннями, щоб почути, якою є особиста думка майбутніх журналістів з того чи іншого питання. Слухачі також задавали їй багато запитань, що засвідчило їхню зацікавленість і небайдужість до теми.
Тренінг проводився в рамках реалізації проєкту Тернопільського прес-клубу «Сприяння медіа реформам та розвитку регіональної журналістики» за підтримки «Медійної програми в Україні».
