Представницьку онлайн-дискусію про державну фінансову підтримку місцевих друкованих медіа, за якою спостерігала і журналістка Тернопільського прес-клубу, проведено наприкінці жовтня за сприяння спільного проєкту ЄС та Ради Європи. Обговорення відбулося після презентації звіту експерта Ради Європи Маріуса Драгоміра на тему «Державна фінансова підтримка місцевих друкованих медіа: стандарти Ради Європи та європейські практики», до змісту якого ми детальніше повернемося в наступній публікації.
«Україна має різноманітний та динамічний медіасектор, у деяких сферах за останні роки відбулись значні досягнення, прикладом яких є реформа державних та комунальних друкованих медіа. У той час як в інших сферах необхідні зусилля та співпраця для покращення ситуації, зокрема у сферах безпеки та захисту журналістів, редакційної незалежності ЗМІ, приведення медійного законодавства у відповідність до європейських стандартів тощо. Хочу нагадати, що питання нормативно-правової бази у сфері медіа потребує дій. Узгодження медійного законодавства з Директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги є важливим невирішеним завданням» – сказав на початку дискусії Стен Ньорлов, голова Офісу Ради Європи в Україні. У свою чергу Мартін Шрьодер, керівник відділу місцевого та людського розвитку Представництва Європейського Союзу в Україні, зауважив, що питання незалежності медіа є важливим елементом демократичного розвитку країн, а в Україні – це ще й складова національної безпеки. Також він додав, що чи не найважливішими умовами досягнення та підтримки незалежного та надійного медійного ландшафту є законодавче врегулювання та належне фінансування медіа.
Олег Наливайко, голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України, коментуючи дослідження Маріуса Драгоміра зазначив, що воно «дає відповідь на питання, що європейська реформа – це не тільки заборона на втручання державних органів влади в редакційну політику, а й мудра політика підтримки засобів масової інформації». Цифрова революція, а також пандемія COVID-19 докорінно змінила бізнес-моделі медіа. З одного боку, сектор друкованих медіа зазнав величезних збитків через скорочення продажів примірників, оскільки читачі мігрували в Інтернет. Також зменшуються доходи від реклами, адже величезна кількість нещодавно створених цифрових гравців, включно з потужними технологічними компаніями, такими як Facebook або Google, займають дедалі більшу частку на рекламному ринку. А з іншого боку – Інтернет створив більше можливостей для медіа щодо отримання доходів, зокрема краудфандинг або, серед іншого, продаж доступу до контенту через підписку. «Тема підтримки медіа є надзвичайно важливою, і всі сегменти медіа є важливі. Хоч, звісно, роль друкованої преси дещо зменшується – все більше переходить в «цифру», однак державі слід звертати увагу на абсолютно всі види засобів масової інформації», – сказав у своєму виступі заступник Міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко. Крім цього він висловив думку про важливість підтримки місцевих друкованих медіа коштом обласних бюджетів.
В Україні впродовж останніх років сектор друкованих медіа було реформовано, – нагадується в релізі Офісу Ради Європи в Україні. Закон “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” 2015 року створив основу для приватизації місцевої преси – процесу, який було розпочато в січні 2016 року. Як наслідок, загалом реформовано 615 видань, що складає близько 96 % від загальної кількості державних та комунальних ЗМІ, які реально виходили на кінець 2018 року. Фінансовий стан багатьох місцевих друкованих медіа в Україні знаходиться на межі краху, тому постала потреба обговорити запровадження дієвої моделі державної підтримки. Власне у звіті Маріуса Драгоміра йдеться проте, що з чотирьох основних типів моделей фінансування місцевих друкованих медіа, що існують в Європі (прямі субсидії, податкові переваги, державна реклама, механізми підтримки на основі проєктів), два найбільш актуальних для України – це механізм підтримки на основі проєктів і фонд прямих державних субсидій. Перший забезпечує більшу незалежність, запобігаючи нецільовому використанню державних коштів владою для отримання контролю над редакційною незалежністю медіа. Проте цього може бути недостатньо для забезпечення фінансової стійкості медіа, і такий механізм не забезпечує медіа передбачуваності та стабільності, які так необхідні зараз у процесі їхнього реформування. Отже, система державних субсидій у вигляді медійного фонду, який розподіляв би кошти серед місцевих друкованих медіа в усіх напрямах, ймовірно, була б найбільш прагматичним рішенням на цей момент. Також можна передбачити деякі гібридні форми державної підтримки, які можуть містити поєднання фонду державних субсидій та проєктної моделі або встановлення податкових пільг для медіа.
Як повідомляється в тому ж релізі, Рада Європи напрацювала низку рекомендацій для кращих практик, які необхідно застосовувати у фінансуванні медіа. Зокрема Рекомендація CM/Rec (2018)1 Комітету міністрів державам-учасницям щодо плюралізму медіа та прозорості медіавласності закликала держави забезпечити «стабільне, тривале, прозоре та адекватне фінансування суспільних медіа на багаторічній основі, щоб гарантувати їхню незалежність від урядових, політичних і ринкових тисків». У цій самій рекомендації Рада Європи також закликала держави заохочувати та підтримувати «створення та функціонування медіа меншин, регіональних, місцевих та неприбуткових медіа громад, в тому числі шляхом надання фінансових механізмів для сприяння їхнього розвитку». Ця ж рекомендація також підкреслює важливість прозорості джерел фінансування медіа, закликаючи держави ухвалювати закони та постанови, що вимагають розкриття інформації про джерела державного фінансування в медіа, включно з рекламою, грантами та позиками. Рада Європи також закликає держави сприяти розкриттю медіа фінансових відносин з іншими медіа, рекламними агентствами або політичними партіями, які «можуть вплинути на редакційну незалежність».
Повністю із змістом дискусії можна ознайомитись за цим посиланням.