Упродовж трьох хвиль моніторингу цього року показники індексу гендерної чутливості тернопільських медіа коливалися, однак утримувалися на досить високому рівні, перевищуючи на кілька відсотків загальноукраїнський рівень.
Саме тому, окрім результатів останнього у цьому році червневого моніторингу та узагальненого за 2021, глянемо на те, як змінилися наші медіа у порівнянні із 2019 роком. І це краще розкриє тенденції руху вперед (чи назад?) у питаннях гендерної чутливості.
Нагадаю, що три показники – відсоток фемінітивів, експерток (тих, кого видання цитує) та героїнь – складають загальний індекс гендерної чутливості ЗМІ.
І у 2019, і у 2021 моніторингу підлягали публікації газет «Свобода», «Номер один», «RІА плюс», «Наш день», «Нова Тернопільська газета» та онлайн-медіа «Терен», «Доба», «За Збручем», «Погляд», «Тернополяни».
Але спершу – про узагальнені результати червневого моніторингу.
Мас-медіа у червні не стали більш гендерночутливими у порівнянні із квітнем – 47% проти 48%. Відсоток використання фемінітивів у друкованих ЗМІ та інтернет-виданнях області зріс – по 73% (у квітні відповідно 72% та 69%). Водночас загалом зменшилася кількість експерток та героїнь у журналістських матеріалах: 32% експерток та 29% героїнь (у квітні відповідно 39% і 34%). Варто зазначити, що «потягли» назад червневі показники друковані ЗМІ. Якщо у квітні у тернопільських газетах було 41% експерток і 36% героїнь, то у червні ці показники скромніші – 33% та 34%. В Інтернет-виданнях кількість експерток зросла на 5%, щоправда зменшилося на 9% героїнь (відповідно 43% та 23%).
Друковані ЗМІ
Найбільш гендерно збалансованими у друкованих ЗМІ у червні були теми дозвілля/розваг та матеріали про життєві історії, ювілеї тощо («Інше») – 42 і 47% експерток та по 50% героїнь. Політика й надалі є прерогативою чоловіків – 0% експерток та лише 11% героїнь.
У матеріалах на тему освіти у червні газети залучали 40% експерток, зате героїнями статей у переважній більшості були жінки -78%. Медичні питання коментували у друкованих ЗМІ 45% жінок, героїнь значно більше – 79%. Тематика бізнесу та економіки також наблизилася до балансу, щоправда тільки щодо експерток (40%), бо героїнь у статтях на цю тему зовсім немає.
Найбільш «жіночою» у червні у тернопільських газетах була волонтерська тематика – 75% експерток та 33% героїнь. Тема війни та армії стовідсотково «чоловіча» – жодної експертки та героїні у матеріалах видань.
Гендерно збалансованим виданням щодо експерток/експертів, героїнь/героїв є видання «RІА плюс» – по 40%, хоча щодо використання фемінітивів газета – на передостанньому місці. Майже паритету щодо експерток/експертів досягло видання «Наш день», водночас у матеріалах як герої все-таки суттєво переважають чоловіки.
Узагальнені дані – на інфографіці.
Найчастіше застосовувала жіночий рід у позначенні посад чи виду діяльності жінок «Нова Тернопільська газета» – 88%, збільшивши свій власний рекорд на 3% у порівнянні з квітнем. Зросла кількість фемінітивів у «RІА плюс» (проти 60% у квітні), «Свобода» (було 65%). На 1% менше використовували фемінітиви журналісти/ки газети «Номер один» і на 20% – «Наш день».
Найбільш гендерночутливим виданням у червні є газета «RІА плюс» -51% (у квітні – 46%). Не скажу, що це пречудовий результат, оскільки у квітні першість мала «Нова Тернопільська газета» із 53%. Тепер це видання має найнижчий показник – 42%. Незважаючи на високий рівень використання фемінітивів, на результат вплинула незначна кількість експерток та героїнь (найнижчий показник серед усіх видань). Відтак – мінус 11%. Трохи (на 1%) погіршився індекс у газети «Наш день», на 6% – у «Номер один». Зріс індекс гендерної чутливості (порівнюємо із квітнем) видання «Свобода» – плюс 2%.
За результатами трьох хвиль цьогорічного моніторингу (лютий, квітень, червень) тернопільські друковані видання буквально дихають один одному у спину. Найбільш гендерночутливим є «RІА плюс» – 49%, «Наш день» – 48%, «Нова Тернопільська газета» – 47%, «Номер один» – 43% і «Свобода» – 42%.
Як виглядав індекс гендерної чутливості друкованих ЗМІ у 2019-му?
Найвищий показник індексу гендерної чутливості друкованих ЗМІ у 2019 році – 43% ( «RІА плюс») був практично найнижчим у 2021 («Свобода» – 42%). Найбільше фемінітивів використовувало два роки тому видання «RІА плюс». І цей результат – 55%. Таких низьких показників не було упродовж усього 2021 року: лютий – 75%, квітень – 72%, червень – 73%. Водночас, у 2019-му був високим був відсоток присутності жінок як експерток – 34%, героїнь – 30%. Цього року показники такі: експерток -34%, героїнь – 32%. Прогрес очевидний. Відтак, друковані ЗМІ Тернопільщини стали більш гендерно чутливими.
Інтернет-видання
У червні сайти, що підлягали моніторингу, показали значно кращі результати щодо гендерної чутливості, ніж друковані ЗМІ. Вони частіше зверталися до експертної думки жінок (43%), що на 10 відсотків більше, ніж у газетах. Героїнь 23% , і це, правда, на 11 % менше. Водночас – на 4% зросло використання фемінітивів. Найвищий показник – 93%, а найнижчий – 65%. І це таки кращі результати.
Особливістю матеріалів інтернет-видань є і те, що тема політики/місцевої влади перестала бути суто «чоловічою» у порівнянні з друкованими ЗМІ: 38% експерток та 24% героїнь. Наближаються до паритету і теми медицини/охорони здоров’я (42% експерток та 40% героїнь), дозвілля/розваг (61% експерток та 50% героїнь), культури/релігії (43% експерток та 32% героїнь). Водночас, тема соціального захисту в Інтернет-виданнях є «жіночою»: коментували повідомлення на 100% жінки, 29% були героїнями таких матеріалів.
Присутність жінок як експерток та героїнь у різних виданнях доволі строката. Здебільшого жінки були експертками у матеріалах політики, спорту («Доба» – 100%), соцполітики, медицини та екології («За Збручем», відповідно – 100%, 90% та 88%), екології, дозвілля, політики («Погдяд» – 100%, 100%, 80%), соцполітики «Терен» – 100%), війни/армії, екології («Тернополяни» – 100%, 75%). Найбільше героїнь у статтях на теми розваги/дозвілля («Доба», «За Збручем» – по 100%), політики («Погляд» – 60%), освіти («Терен» – 100%). У виданні «Тернополяни» таких різких віражів щодо героїнь немає (50% у темі соцполітики).
Докладніше – в інфографіці.
Значно зросло використання фемінітивів у порівнянні з квітнем на сайті «Доба» (+10%), «За Збручем» (+14%), «Погляд» (+25%) – і це найкращий показник у червні (93%). Поменшало фемінітивів на сайті «Терен» (-12%) та «Тернополяни» (- 2%).
Відтак, гендерна чутливість Інтернет-видань у червні виглядає так:
Лідирує «Доба» (+6% від квітня), на другій позиції «Погляд» (у квітні- 47%), на третій «За Збручем» (було 47%). Втратили позиції»Терен» (було 47%) та «Тернополяни» (було 51%).
За результатами моніторингу-2021 першість здобуває сайт «Доба». Індекс гендерної чутливості цього видання є найвищим – 53%. І це більше, аніж у друкованих медіа.
Чи змінилася ситуація порівняно з 2019-им?
Загалом у 2021 році упродовж моніторингу в інтернет-виданнях було 38% експерток та 28% героїнь. Два роки тому: майже 35% експерток та 23% героїнь.
І якщо у 2019 ми вітали сайт «Тернополяни» із найбільшим використанням фемінітивів (50%), то тепер можемо констатувати – найнижчий показник 65% («Терен»). У решти видань – не нижче 81%.
Так, у загальному по усіх сайтах у лютому’21 застосування означення посад та роду діяльності жінок у жіночому роді становило 65%, у квітні – 69%, у червні – 73%.
Очевидно, політику гендерної чутливості підтримують й інтернет-видання. Бо позначка у 36% (найвищий результат у 2019) тепер видається просто неприйнятною, бо найнижчим тепер є показник – 43%.
Червневі стереотипи
На жаль, вони були, і «прийшли» з державних кабінетів. Кілька видань опублікували цілком своєчасний матеріал про те, де можуть відпочивати школярі під час літніх канікул.
Однак… «Під час літнього оздоровлення будуть організовані цікаві тематичні зміни: для лідерів учнівського самоврядування “Лідер”; зміни національно-патріотичного виховання “Я українець, і я гордий”». Виникає запитання: а дівчатам у ту зміну можна? Варто нагадати чиновникам, які дають назви змінам, що дівчата також горді з того, що вони україночки… Зрештою, як і те, що вони можуть стати лідерками.
Індекс гендерної чутливості тернопільських медіа у червні склав 47%. Це – один із найвищих показників по Україні. Ознайомитися з підсумковими результатами моніторингу регіональних медіа 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу, а також на сторінці у Facebook.
Експертка з моніторингу –
Тетяна Тарасенко
_________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань України відбувається у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews