Нова хвиля моніторингу регіональних медіа щодо гендерної чутливості розпочалася цього року у січні і підлягають аналізу обласні видання. На Тернопільщині це три друкованих видання («Вільне життя», «Свобода» та «RIAплюс») та сім Інтернет-видань («Доба», «За Збручем», «Наш день», «Перший онлайн», «Погляд», «Терен», «Тернополяни»). Дебютує цього разу у дослідженні видання «Вільне життя», за усіма решта моніторингова група спостерігала ще з 2017 року.
Чи збалансованими є присутність жінок та чоловіків на шпальтах газет та в Інтернет-виданнях, чи використовують журналісти фемінітиви у позначеннях роду діяльності та посад жінок – саме ці питання спрямований моніторинг і саме ці показники визначають гендерну чутливість медіа.
У січні проаналізовано 969 публікацій у газетах та на сайтах. Стосувалися вони багатьох і різних тем – і політики, і соціального захисту, культури та спорту, економіки та освіти тощо. І, звичайно, війни. Ця тема у тернопільських обласних медіа є домінуючою: у газетах загалом 30%, на сайтах – 36%. Одразу зазначимо, що матеріали на тему війни включали не тільки безпосередньо воєнні дії чи втрати наших бійців, а й різні публікації, які пов’язані із війною: переселенці, соціальна питання, волонтерство, політика, довкілля, робота ТЦК, колаборанти, ухилянти…
Отже, у газетах відсоток матеріалів воєнного спрямування коливався від 28% («RIAплюс») до 30% («Вільне життя», «Свобода»).
Детальніше – на інфографіці. Нагадаємо, експертки – ті, що коментують подію, а героїні – ті, що згадуються у публікації.
В інтернет-виданнях воєнна тематика представлена більше – від 29% до 40%. Тобто, фактично кожен третій матеріал був пов’язаний із воєнними діями. «Наш день» – 29%, «Перший онлайн» – 33%, «Доба» – 34%, «Погляд» – 36%, «За Збручем» – 38%, «Тернополяни» – 39%, «Терен» – 40%. Щоправда, на сайтах у порівнянні із газетами менше жінок і як експерток, і як героїнь.
У трьох друкованих виданнях проаналізовано 127 матеріалів. Наближеними до збалансованого представництва жінок і чоловіків є висвітлення тем економіки (40% експерток та 33% героїнь), культури (43% експерток, 53% героїнь). «Жіночими» у січні у газетах були соціальна тематика (100% експерток, щоправда, 0% героїнь) та волонтерство (80% експерток та 40% героїнь). На жаль, традиційно «чоловічими» є теми політики (89% експертів та 83% героїв) та спорту (100% експертів та 80% героїв).
Загальна картина щодо представництва героїнь, експерток та використання фемінітивів по кожному виданню – на інфографіці. Загалом, результати непогані.
Інтернет-видання за тижневий моніторинг у січні подали 842 публікації. Тематика також різноманітна. Щоправда, багато матеріалів на сайтах часто-густо є безіменними – «як повідомили у міській раді», «як зазначили у відомстві», «за інформацією міністерства» тощо.
Найбільш видимі жінки у висвітлення тем екології (67% експерток та 50% героїнь), культури (56% експерток, але 12% героїнь), медицини (44% експерток, але 0% героїнь). У решті публікацій на інші теми значно домінує чоловіче представництво – до 80-70% як експертів, так і героїв. Такі узагальнені цифри усіх сайтів.
По кожному окремо виданню – на інфографіці. Як бачимо, виняток щодо експерток фіксується лише на сайті «Наш день» – 56%, героїнь найбільше на сайті «За Збручем» – 26%. Загалом показники доволі далекі від паритетних – 50 на 50.
Попри це тішить відсоток використання фемінітивів і в газетах, і в Інтернет-виданнях. Найнижчий показник – 89%. І його могло б не бути! Бо не раз в означенні посад та заслуг читаємо таке: «письменниця, поетка, АЛЕ публіцист, заслужений журналіст….». На жаль, таких прикладів чимало. Але найбільшу ложку дьогтю у бочці меду фемінітивів цього разу додало «лікар-анестезіолог, яка брала участь…». Вісім з десяти видань опублікували це повідомлення від Нацполіції, зберігши правопис. І… зіпсували собі загальні показники використання фемінітивів. І лише одне видання «Терен» змінило означення посади на «лікарка-анестезіологиня». Відтак у цього сайту – 100% використання фемінітивів.
І тепер основне – гендерна чутливість кожного тернопільського медіа. Нагадаю, її визначають три показники – кількість експерток, героїнь та застосування фемінітивів.
Отже, друковані видання. Вітаємо «Вільне життя» – 57%! Лише на одну позицію менше – «Свобода». Вітаємо і дякуємо за вашу позицію.
Серед сайтів найвищий індекс гендерної чутливості у виданні «Наш день» – 54%! Вітаємо!
У рейтингу гендерночутливих видань України медіа Тернопільщини займають шосте місце – 51%. Загальноукраїнський показник – 49%.
Ознайомитися із результатами моніторингу по 24 областях України можна на сайті Волинського прес-клубу.
Експертка з моніторингу – Тетяна Тарасенко
__________________
Гендерний моніторинг відбувається в межах проєкту “Гендерночутливий простір сучасної журналістики”, який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Незалежною мережею прес-клубів і медійних організацій України