Гендерний баланс гіперлокальних медіа: чоловіки перемагають…

28.04.2020, 10:40
480 Переглядів

Таким є загальний результат другої  хвилі моніторингу гіперлокальних медіа, який відбувався протягом 11-17 квітня (перший – 11-17 лютого). Мета  дослідження – визначення рівня гендерної чутливості регіональної журналістики: видимість жінок у медіа (кількість експерток/героїнь і експертів/героїв), наявність стереотипних образів жінок і чоловіків та використання фемінітивів та маскулінітивів у позначенні роду діяльності чи професії жінок.

Аналізу підлягали матеріали п’яти газет «Гомін волі» (Підволочиськ), «Зборівська дзвіниця» (Зборів), «Народне слово» (Збараж), «Нова доба» (Бучач) «Новини Шумщини» (Шумськ).  Варто зазначити, що новачком у цьому моніторингу є видання «Зборівська дзвіниця» – газета«Вільне слово» (Козова), яка досліджувалася у лютому, у цей період не виходила через карантин. Також проводився моніторинг  новин п’яти інтернет-видань: «Звістка», «Кременець.Сity», «LanNews», «Чортків.City», «Чортків Онлайн».

Загалом  регіональні видання висвітлювали різні теми, хоча, у зв’язку із карантинними заходами,  із новин зникли матеріали на теми спорту, дозвілля, екології. Водночас, зважаючи на обставини, значно збільшилася, порівняно з відповідним періодом лютого, кількість матеріалів на тему волонтерства. Це недивно, адже з початком карантину активізувалася взаємодопомога тернополян.

Топ-темою як в друкованих, так і Інтернет-виданнях Тернопільщини стала ситуація із поширенням коронавірусної інфекції. Їй було присвячено 63% матеріалів в інтернет-виданнях та 27% – у газетах.  Здебільшого це були повідомлення на медичну тематику, хоча питання коронавірусу  порушувалися  в інших сферах – політика, релігія, волонтерство, економіка тощо.

Як в Інтернет-виданнях, так і у газетах експертами та героями матеріалів на тему корона вірусу були чоловіки. Наприклад, на сайтах експертів 73%, героїв – 52%, у газетах відповідно – 57% та 80%.

Утім,  чоловіків-експертів(ті, хто коментують  теми, чию думку цитують) та героїв більше і у матеріалах видань, що підлягали моніторингу, й на інші теми.

Друковані видання

У матеріалах друкованих видань експертки складають 40%,  а героїні  – 30% від загальної кількості експерток і експертів.

Найбільший відсоток експерток  зафіксовано у життєвих історіях (вони ввійшли в категорію «Інше») – 61%, медицина та кримінал – по 50%.

У тематиці освіта/наука було 38% героїнь, по 33% присутність героїнь становила у матеріалах за темами економіка, волонтерство, кримінал. Це – найвищі показники. Водночас, не було жодної експерти у темах економіка, освіта, благодійність, а також  – армія, спорт, екологія, розваги (це теми, які взагалі не були присутні у матеріалах газет).

Не стали героїнями матеріалів жінки, коли йшлося про політику, медицину, соцполітики. Однак, якщо у лютому було 13%  експерток і 7% героїнь у політичній тематиці, то у квітні кількість експерток зросла майже удвічі – 25% (зате жодна жінка не стала героїнею матеріалів на цю тему).

Газета «Новини Шумщини» дотримується паритету щодо експерток/експертів – по 50%. Це є найвищим показником серед районок, які підлягали моніторингу. Але якщо у лютому майже однаково представлені експерти й експерти у газеті «Народне слово» (44% і 56% відповідно), то у квітні це видання жодного разу не зверталося за коментарями до жінок. У інших виданнях еспертки складали від 36% («Нова доба») до 44% («Зборівська дзвіниця»).

Найбільше героїнь у матеріалах газети «Гомін волі» – 45%, найменше у виданні «Нова доба» – 17%. Присутні героїні в усіх ЗМІ.

Щодо використання фемінітивів до означення посади роду діяльності жінок, то у квітні лідером є нове у моніторингу видання – «Зборівська дзвіниця» – 75%. Такий же результат у лютому був у виданні «Народне слово» (у квітні ці показники становлять у цій газеті лише 50%).  Найрідше використовували фемінітиви цього моніторингового періоду журналісти газети «Новини Шумщини» – 25%.

Психологиня-терапевтка,  підозрювана, журналістка,  вчителька-пенсіонерка, майстриня, лікарка, завідуюча – такі фемінітиви використовували журналісти газет. Але і – бібліотекар Н.Шиманська, начальник відділу освіти Світлана Мотика, начальник Вікторія Стельмах,  лікар-інтерн, психіатр, психотерапевт Тетяна Іваніцька, лікар-терапевт, травник Вікторія Зубицька, співробітник музею Лариса Колесник, заступник головного лікаря Людмила Зінько, лікар-ендокринолог Юлія Камінська, директор ліцею Людмила Калуш, керівник ансамблю Сніжана Паламар, секретар Людмила Павленко, вчитель Ольга Суддентко, дяк Уляна Голуб…  Відтак,  називаючи  посади представниць державних чи комунальних органів влади, журналіст/к/и все ж вживали чоловічий рід (маскулінітиви).

Загальний показник вживання фемінітивів  – 42%. І це гірший результат дослідження, аніж у лютому (тоді зафіксовано 55%).

Згідно отриманих даних, найкраща представленість жінок і чоловіків – у публікаціях газети «Гомін волі». На заваді до статусу гендернонайчутливішого видання – незначна кількість фемінітивів. Саме завдяки широкому використанню фемінітивів «Зборівська дзвіниця» в  квітні 2020 року посіла першість серед гіперлокальних друкованим медіа Тернопільщини  – 45,7%.

«Новини Шумщини», які у лютому, були лідерами (49%), тепер на четвертій позиції – 32%. Загалом, показники гендерної чутливості у порівнянні з лютим зменшилися по усіх друкованих ЗМІ.

Інтернет-видання, що підлягали моніторингу,  приділяли увагу різним темам, окрім спорту, екології, війни та, як не дивно, соціальної політики. Тема волонтерства представлена, однак, без чітко визначених героїв – «діти передали», «волонтери зібрали», так і тема економіки (у міністерстві заявили…). В ці тематиці героями публікацій виступають лише чоловіки.

Загалом експертами та героями журналістських матеріалів чоловіки були у більшості випадків – 65% експертів та 63% героїв (54% експертів і 73% героїв – у лютому).

100% коментували матеріали в Інтернет-виданнях на тему освіти/науки жінки, 55% – інше (здебільшого життєві історії, у тому числі і те, як живеться на карантині), по 33% – економіка та кримінал. Найменше експерток  у питаннях релігії – 10%. Водночас питання політики коментують 20% жінок. Найбільше жінок-героїнь у матеріалах на теми дозвілля (67%), культури (60%), медицини (58%). Не було героїнь у матеріалах на теми політики, економіки, освіти.

Найчастіше зверталися до жінок-експерток журналіст/к/и  сайту «Звістка» – 41%, «Чортків Онлайн» – 39%, «Чортків.City» – 38%. На кілька позицій частіше за чоловіків у «Звістці» жінки ставали героїнями публікацій  (56% і 44% відповідно). Найменше героїнь – у новинах видання «LanNews» – 20% (у лютому було 47%). А у матеріалах інтернет-видання «Кременець.Сity» протягом періоду моніторингу жінки відсутні і як експертки, і як героїні.

100% фемінітивів використовували до означення роду діяльності та посад жінок кореспондент/к/видання «LanNews» (у лютому також вони були лідерами – 79%).  Найменше –  «Чортків.City» – 50% (однак це – величезний прорив, оскільки у лютому було всього 8%). Зовсім відсутні назви професій, посад, діяльності тощо жінок (не лише в жіночому роді) у видання «Кременець.Сity», адже у його публікаціях загалом відсутні жінки.

Варто зазначити, що регіональні медіа Тернопільщини використовують кліше «як повідомили у прес-службі», «стверджують у… такій-то службі», «кажуть фахівці» такої-то служби, «як повідомили у районному штабі боротьби з коронавірусом», «як повідомляє обласний лабораторний центр», «за словами волонтерів»  тощо.

Фемінітиви в Інтернет-виданнях:  міністерка соцполітики, пацієнтка, працівниці, активістка, монахині, сестри-законниці, вчителька, художниця, мешканка, журналістка, шанувальниця, театралка, похресниця.

Маскулінітиви: головний державний санітарний лікар, виконувач обов’язки директора, начальник обласного штабу з подолання коронавірусної інфекції Оксана Чайчук, депутат Христини Яворська,  народний умілець Катерина Бутовська, керівники гуртків Любов Чайковська, Ліля Каськів, Уляна Чубак, заступник директора Мамр’янаГалай, сімейний лікар, зуступник головного лікаря Світлана Грабовецька, класовод Марія Чорній, директор Юлія Печеная.

Варто зауважити, що знову здебільшого  маскулінітиви використовуються при означенні посад керівниць органів влади та комунальних підприємств.

Загальний показник вживання фемінітивів – 38% (лютому –  44%).

З огляду на зазначені дані, найбільш гендерночутливим тернопільським онлайн-виданням у квітні 2020 року став сайт «Звістка» – 50,7% (у лютому – 38%). Трохи поступився у рейтингу «LanNews» – 49,7% (67% – у лютому). На третій сходинці – «Чортків.Онлайн» (46%). «Чортків.City» піднявася до 38% (було 25% у лютому). Антирекорд цього разу  у «Кременець.Сity» – 0% (52,7% у лютому, другий результат).

Загальний Індекс гендерної чутливості гіперлокальних медіа Тернопільської області у квітні 2020 року склав 37%. Це на 2% менше, ніж у лютому (39%). Ознайомитися із результатами моніторингу медіа 24 областей України можна на сайті Волинського прес-клубу.

Експертка з моніторингу – Тетяна Тарасенко

___________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

28.04.2020, 10:40
480 Переглядів