Тренінг «Усі види і складові теле- і онлайн репортажу. Тематика війни» став другим з серії телевізійних тренінгів IX Регіональної Школи сучасної журналістики Тернопільського прес-клубу, що їх ведуть справжні профі цієї справи Ігор Куляс та Олександр Макаренко.
Розмову з аудиторією медіатренери розпочали з того, як вплинула війна на професійні стандарти журналістики, і що треба обов’язково враховувати у зв’язку з цим працівникам ЗМІ. «Професія журналіста – це ваша особиста відповідальність за те, яку інформацію ви подаєте людям», – нагадав присутнім Ігор Куляс. «На які джерела ви посилаєтесь – це дуже важливо, бо, приміром, на такому надзвичайно популярному зараз Телеграмі є багато каналів, які працюють на росіян, – зазначив, зокрема, Олександр Макаренко. – Тож та сама новина, залежно від кого вона надійшла, сприймається дуже по-різному. А таке незаперечне правило про те, що під час висвітлення будь-якого конфлікту ми повинні надати слово всім його сторонам, під час війни не працює. Бо ми не даємо слова ворогу!». Далі, говорячи про стандарт достовірності, Олександр Макаренко підкреслив, що під час війни людям тим більше треба розповідати про все простою і зрозумілою мовою, та пояснювати їм речі, яких вони не знають. «Ось про зброю, приміром, – навів він приклад. – Чи багато з присутніх тут знають, чим балістична ракета відрізняється від крилатої? (зважаючи на реакцію аудиторії, по суті, не знав ніхто-ред). Так от, якщо ви будете доступно пояснювати такі речі, а ще й інфографіку якусь зробите, то читачі будуть дуже вдячні, і надалі будуть іти за інформацією саме до вас».
Відтак тренери перейшли до власне теми створення якісного телерепортажу. «80 відсотків інформації на ТБ становить картинка, – сказав Олександр Макаренко, тому якщо ви хочете щось розповісти, то думайте картинкою! І розповідайте картинкою! Це складніше, але це набагато краще сприймається глядачами. А думати про те, як висвітлювати подію, необхідно ще до того, як ми приїдемо на місце, де вона відбувається. Бо якщо в сюжеті про ціни на газ ви показуєте труби чи газові конфорки, то це ні про що. Шукайте переконливі історії або коментарі тих, хто може компетентно пояснити, чому ці ціни зростають, і як та на що це вплине в результаті». Що виходить, коли зміст погано «стикується» з відеокартинкою, тренери продемонстрували на прикладі сюжету з новин ТСН. «Сюжет часто невдалий тому, що традиційно спочатку пишеться текст, а вже потім на нього накладають картинки з тих, що є в наявності, – прокоментував Ігор Куляс. – А потрібно починати з картинки, яка б була зрозумілою і цікавою». Тренери детально розібрали невдалий сюжет ТСН, продемонструвавши, як робити не треба, а як – треба. Відтак звук вимкнули, і кожний із слухачів сам спробував озвучити запропонований відеоряд. Це була перша практична вправа тренінгу. В цілому ж впродовж двох днів слухачі Школи взяли участь у цілій низці навчальних «мозкових штурмів» та професійних ігор, обговорюючи під керівництвом тренерів такі питання, як сучасний підхід до створення відеорепортажу – як подієвого, так і репортажу-реконструкції; вибір пов’язаних з війною тем та підходи до їх висвітлення; оптимальне поєднання в сюжетах картинок та коментарів. Велику цікавість викликало інтерактивне обговорення на реальних прикладах теми «Стендап у відеосюжеті та в стрімі» – про всі види стендапу, певні табу в ньому і практичні поради щодо якісних рішень ( хто не в курсі, стендап – це вербальний телерепортерський прийом, коли журналіст працює безпосередньо в кадрі-ред.). Багато уваги приділили тренери і роботі з синхронами та правилам монтажу відеосюжетів. А також – вмінню якісно «стрімити» при прямому ввімкненні з місця події.
Ось кілька відгуків від учасників тренінгу.
Олена Козюк: «Тренінг був досить динамічним. Дізналася багато корисного про телевізійний репортаж, алгоритм його побудови, як важливо поєднувати зображення з текстом. Новим для мене було те, що в репортажі потрібно фокусуватися на одній події, і не накладати іншу, другорядну інформацію, яка відвертає увагу від основного (не змішувати в одній події декілька). Дуже сподобалося завдання підготуватися до репортажу, а потім тренери робили детальний розбір його виконання і пояснювали, що ми зробили добре, а що – ні. Цікаво було почути, як працювати на місці події, в якій послідовності, що і як краще знімати, у кого з учасників та очевидців брати інтерв’ю. У своїй роботі я постійно маю справу з синхронами і часто гублюся, які запитання ставити, а тут тренери чітко пояснили, як правильно формулювати ключові запитання. Довідалася детальніше про стендап, бо раніше мала про нього лише поверхневе уявлення. Отриманні знання неодмінно буду використовувати у своїй роботі. А ще дуже круто для мене, що є зворотній зв’язок з тренерами. Олександр Макаренко сказав, що за потреби йому можна писати в месенджер і радитися щодо матеріалів».
Андрій Корнійчук: «Телевізійний тренінг Олександра Макаренка та Ігоря Куляса був одним з найбільш інформативних. У моїй роботі, в пресслужбі, важливим спектром діяльності є відеоматеріали. І саме цей тренінг допоміг мені зрозуміти помилки, яких я допускався роками, та підказав, як робити правильно. Завдяки цим знанням я зрозумів, що аудиторія, яку я хочу охопити в робочому процесі, набагато краще буде сприймати зображення, аніж текст. Тому відразу після тренінгу я запропонував своїм колегам більше зосередитися на якісному відеоконтенті, а незабаром ми порівнювали статистику і вже помітили збільшення аудиторії на наших сторінках. Це лише незначна частина роботи, де мені вдалося залучити нові знання після тренінгу у Школі сучасної журналістики. Впевнений, що з часом я знайду й інші можливості для практичного використання отриманої інформації».
Галина Заболотна: «Тренінг з питань телебачення не був для мене пріоритетним серед інших. Однак вже з першого заняття змінила свою думку. Олександр Макаренко та Ігор Куляс – прекрасні спікери. Від першої і до останньої хвилини кожного заняття кожен з нас відчував себе причетним до процесу. Можу сказати, що тепер навіть як споживач відеоконтенту дивлюся на нього по-іншому, з розумінням структури та основних принципів композиції сюжету. Простота пояснення, динаміка, уміння виокремлювати головне і не розсіюватися на другорядне при створенні репортажу – ось те, що я запам’ятаю і використовуватиму на практиці. Бо ці принципи працюють не лише для відеоформату. Та навіть якщо доведеться працювати з відео, то після цього тренінгу я вже маю поняття про те, як створити якісний сюжет.
