Перший із серії запланованих цього року тренінгів «Як виготовляти якісні телевізійні й онлайн новини» провели у Тернопільському прес-клубі визнані в українській медіасфері фахівці новинної тележурналістики Ігор Куляс та Олександр Макаренко. «Стандарти інформаційної журналістики» – такою була тема двох навчальних днів для слухачів XI Регіональної школи сучасної журналістики.
У форматі практичних вправ з коментарями та розбором численних кейсів тренери детально пояснили, що таке професійні стандарти журналістики, наскільки важливо їх дотримуватися, і які корективи внесла в цьому плані у вимоги до діяльності професійних журналістів війна. Винесена в заголовок цитата одного з тренерів, приміром, стосується такого важливого професійного стандарту журналістики як відокремлення фактів від думок. Свої думки в теленовинах повинні висловлювати аж ніяк не журналісти, а учасники події (сторони конфлікту) та компетентні щодо цієї події експерти. Кожна думка має автора, тож треба чітко на нього посилатися, і, подаючи кожну думку, не узагальнювати її на цілу групу людей. Скажімо, думка одного з громадських активістів може не бути загальною позицією всієї організації, яку він представляє. В авторській програмі, «колонці», блозі на сайті телекомпанії автор-журналіст має право висловлювати власну думку, але при цьому обов’язково повинен: базувати думку на надійному масиві зібраних фактів і компетентних думок (учасників події і кваліфікованих експертів); чітко відокремлювати свою думку від фактів і від думок інших людей; чітко позначати свою думку за допомогою словосполучень «на мою думку», «я вважаю» тощо. Плюс є ще одне правило – не замовчувати існування думок, які відмінні від авторської. Відтак Ігор Куляс розповів присутнім про ціну і ризики висловленої журналістом думки: за нашою думкою ми приховуємо реальні факти, які стали підставою для цієї думки, а це – мінус ПОВНОТА інформації!; у своєму висновку можна легко помилитися, а це – мінус ТОЧНІСТЬ інформації; оцінюючи, ми часто стаємо на чийсь бік, а це – мінус БАЛАНС ДУМОК! Також треба пам’ятати, що ми можемо дратувати глядачів, які не згідні з нами, а це – мінус АУДИТОРІЯ! А ще існує ризик «підганяти», а відтак викривляти факти, а це вже – мінус наша юридична безпека.
Окремо йшлося на тренінгу про неприйнятність оцінюваності, яку журналісти дуже часто допускають, вживаючи звичні і начебто нейтральні слова і вирази. «Наприклад, оцінка «об’єктивно» – недоцільна, бо об’єктивність неможливо виміряти, – пояснив Олександр Макаренко. – У вислові «так званий» закладено негативну оцінку. Визначення «відомий» – це теж оцінка і нав’язування. Коли ви називаєте щось «скандалом» – то це теж оцінка, бо це визначення також складно виміряти. Те саме стосується констатації «трагедія», бо одне і те ж для когось може бути трагедією, а для когось – ні. До таких належать і словосполучення «на жаль», «на щастя» і ще багато інших, які журналісти часто вживають, не задумуючись, тим часом як повинні називати всі речі своїми іменами». Ознайомилися слухачі Школи і з «Журналістсько-людським словником», на прикладі якого тренери з гумором розповіли, чому для дотримання стандарту доступності так важливо писати і розповідати нормальною, живою, а не канцелярською мовою.
Практичні вправи, що їх виконували учасники тренінгу, стосувалися різних аспектів. Зокрема, розуміння інформаційних потреб аудиторії та відпрацювання навичок ефективних запитань на пресконференціях і в інтерв’ю. Під час мізкового штурму слухачі навчилися розумінню відмінності між фактом і думкою та ризику їх підміни. В ході професійної гри «Аргумент «за» – аргумент «проти» практикували створювати оптимальний баланс думок при висвітленні конфліктних ситуацій. А при розгляді стандарту достовірності тренери пояснили важливість фактчекінгу та пошуку джерел інформації, а також як правильно працювати з інформацією, яку беремо в інтернеті. Наступна зустріч слухачів Школи з Ігорем Кулясом та Олександром Макаренком відбудеться влітку і буде стосуватися власне створення якісних теленовин та відеорепортажів.
Тренінг відбувся в рамках виконання проєкту Тернопільського прес-клубу «Сприяння медіа реформам та розвитку регіональної журналістики».
