Карантин кардинально змінив життя українців у містах, але в наших селах все відбувається дещо по-іншому. Авторка цих рядків ознайомилася з ситуацією в селі Чистопади Зборівського району, де перебувала останнім часом. Відразу зауважимо, що цей район – серед найблагополучніших в області щодо поширення коронавірусу. Згідно з даними обласного лабораторного центру станом на ранок 13 травня там було зареєстровано лише троє хворих на COVID-19 при тому, що всього на Тернопільщині їх виявлено 1028.
У віддаленому від райцентру селі Чистопади ( до обласного центру – 35 кілометрів) люди про карантин, звичайно, чули. Однак, як розповіла медсестра сільської амбулаторії Галина Томашевська, із проханням перевірити на COVID-19 ніхто не звертався. Мабуть, знають, що толку з цього не багато. Медпункт не забезпечений навіть всіма необхідними ліками. Масок теж немає, хоча люди і не запитують. “Від початку карантину у село повернулися багато людей, здебільшого заробітчани із Польщі. Більшість із них самоізоляції дотримувалися, але слідкувати за цим дуже важко” – каже пані Галина. Зараз фельдшер в основному відповідає на телефонні дзвінки. Із засобів захисту – маска власного виготовлення і санітайзер. При підозрі на коронавірус вона повинна опитати хворого по телефону, і за потреби – направити в потрібну лікарню.
Працівниця сільського магазину Софія Кіх розповідає, що людей на вулицях стало менше, коли почули про нові карантинні правила, а полиці магазину суттєво спорожніли. На початку березня, коли уся історія із коронавірусом тільки набирала розголосу, люди розкупили все: борошно, цукор, крупи. Тепер місцеві жителі звиклися і такого ажіотажу немає. «У селі ставлення до карантину інше, – каже Софія Кіх. – Ось надворі вже потепліло, і усі працюють, як мурашки. Бо якщо не посадити город, то не буде що їсти і чим годувати худобу. У нас на цьому усе життя тримається”.
Сезон “городу” у Чистопадах ще триває, але якщо раніше на поле йшли цілою хатою, то тепер, в основному, по двоє-троє. До слова, поліція у селі буває вкрай рідко. Іноді можна побачити поліцейські мигалки ввечері, але порядок дотримання карантину ніхто не контролює. “Єдине, що турбує, це що обмежили виїзд до міста, – коментує жителька села Марія Осадчук. – Адже за продуктами і потрібними речами переважно їздимо саме туди. А так село живе своїм життям. Тут треба працювати. Людей на вулицях стало менше, молодь не збирається вечорами, як раніше. Місцеві трохи бережуться, самі все розуміють. Але життя спокійне, без жаху, як у місті».
Новий порядок відобразився і на місцевих дітях. Адже школа у Чистопадах є. Всього лиш чотири класи, але і там навчання припинили. Більшість завдань діти роблять онлайн, а в кого поганий інтернет – дзвонять до своєї вчительки.
Найбільше дісталося студентам. Адже багато молоді після закриття вишів повернулися в рідні домівки. Мирослава Жук, приміром, навчається в польському місті Познань, цього року має закінчувати університет. “Приїхала додому ще у березні, до карантину, – розповідає дівчина. – Хотіла відсвяткувати Великдень і повернутися назад, але залишилася в селі аж на два місяці. Найважче те, що інтернет-зв’язок неякісний, а більшість занять і тестів проводяться онлайн. Тим більше, що це мій останній рік у виші, а писати дипломну в таких умовах дуже важко”.
Соціальне життя чистопадівців теж змінилося. Будинок культури закритий, у церкві не правляться служби, а більшість молодих людей збираються хіба по двоє і в себе на вулицях. До речі, про церкву. Після введення карантину селяни продовжували ходити в храм, але у масках і навіть рукавицях. Та коли кількість хворих в Україні почала стрімко зростати, то місцеві священнослужителі вирішили поки що не проводити служби. Хоча паску таки посвятили. Перед Великоднем на кожній вулиці із святковими кошиками збиралися представники із кожної хати. Усі дотримувалися потрібної дистанції і мали засоби захисту.
Після незвичайних Великодніх свят життя у Чистопадах дещо пожвавилось, людей на вулицях побільшало. Напевне, вплинув і той факт, що у Зборівському районі всього лише троє хворих і зростання захворюваності немає довгий час. Та й у селі таки спокійніше – тиша, природа, немає скупчення людей. Проте люди розуміють, що повністю заспокоюватися і розслаблятися ще рано, адже коронавірусна недуга ще шириться і може раптово торкнутися кожного. Тому не варто ігнорувати правила дотримання карантину ні в місті, ні в селі.
Василина Богуцька
На фото: на в’їзді в Чистопади; сільському футболу коронавірус не завада
Фото авторки