Цікавих трудових династій в Україні чимало. Сьогодні хочемо познайомити з однією із них. Вже багато років чоловічий рід Парфенюків з Хмельниччини опановує спільну професію далекобійника. Дорогами Європи тривалий час водив «фуру» Юрій Парфенюк. Відтак захопив цією справою сина Дем’яна. Тепер шляхом дідуся і батька пішов вже й наймолодший з Парфенюків – Владислав. Саме з ним розмовляємо.
– Чому вирішили стати далекобійником?
– Так як дідусь працював, і батько працює, то це в нас сімейне. За їх рекомендаціями, за їх великим бажанням вирішив спробувати і я, і не пожалкував, бо мені теж подобається така робота.
– До водіїв-далекобійників є якісь особливі вимоги щодо здоров’я, віку тощо?
– Ця професія вимагає витривалості, і це стосується не тільки хорошого стану здоров’я, відмінного зору, а й фізичної підготовки, адже графік завжди різний, робочий день може починатися і о 4-й ранку, і ти повинен бути цілком «готовий». Щодо вікових обмежень, то у фірмі, де я зараз працюю, це від 23 до 50 років.
– Для роботи на закордонних рейсах необхідно обов’язково знати іноземну мову?
– Це не є обов’язковою вимогою. Але якщо володієш хоча б однією мовою, наприклад, англійською, якою спілкуються у всіх країнах ЄС, то це величезний плюс. Особисто я вивчив набір фраз, які потрібні для моєї роботи, польською, німецькою та англійською мовами, але вільно не володію жодною.
– Що найбільше подобається в роботі і якими є найбільші складнощі?
– Хороша зарплата, знайомства з новими людьми різних національностей, постійно нові місцевості та краєвиди – все це «плюси» моєї роботи, які, можна сказати, перекривають усі труднощі. Що ж до останніх, то це, передусім, досить напружений графік – на початках мені було важко увійти в ритм, проте зараз з цим проблем немає. Важкувато доводиться і при завантаженні та розвантаженні машини , особливо коли причеп заповнений аж до самого верху, а сам багаж об‘ємний. Значно впливають на це і погодні умови, адже якісно виконувати роботу треба і в зливу, і в спеку, і в грозу. Ну і розлука на декілька місяців із сім’єю – це теж непросто.
– Якими маршрутами їздите, скільки триває ваш робочий день і наскільки комфортні умови в машині?
– Маршрут у мене зараз постійний – Нідерланди-Німеччина-Бельгія. Тим водіям, які мають змогу їздити в різні країни, пощастило більше, бо щоразу відкривають для себе якусь нову частинку світу. А робочий день триває від 9 годин в дорозі (тричі на тиждень) до 10 (двічі на тиждень), і два дні маю заслужених вихідних. Комфорт в машині залежить від її марки, бо комплектація різна. До прикладу, наступний свій рейс я проведу за кермом Mercedes Actros, а в цій машині є абсолютно все необхідне, включно з холодильником та мікрохвильовкою.
– Мабуть, є різниця між роботою далекобійника за кордоном і в Україні?
– Різниця кардинальна! Адже в європейських країнах набагато кращі дороги, що для нас є найважливішим фактором, до того ж парковки оснащені туалетами та душовими кабінами з ідеальною чистотою, а поліція одразу запитує, чи не потрібна допомога, а не лише шукає причину виписати штраф.
– Чи траплялися в рейсах якісь цікаві або ж небезпечні випадки?
– Коли я ще був стажером і їздив разом з батьком, то трапилась кумедна і водночас небезпечна для нас ситуація. Був звичайний робочий день, їхали в порт на розвантаження. Залишилось якихось 2 кілометри, коли зупинились, бо світлофор горів червоним. І ось за кілька секунд до «зеленого» з кущів раптом вискакує темношкірий молодий чоловік, миттєво залазить під причіп, чіпляється за осі коліс і їде так з нами до самого порту. Звичайно, що на пропускному пункті охоронець побачив його на камері, та й пес прикордонників відразу відреагував. Тож спроба нелегально потрапити в бажану країну молодикові не вдалася, а нас ця пригода тоді лише повеселила, хоч могли б мати великий клопіт.
– Наостанок, якщо не секрет, то скільки заробляє сьогодні далекобійник у Європі?
– Це залежить від фірми та навичок самого водія, тож сума варіюється від 1200 до 2000 євро на місяць.
Розмовляла Божена Волинець
На фото – Владислав ( на передньому плані) та Дем’ян Парфенюки; одна з машин, якою їздив в рейси Владислав
Фото з особистого архіву