Це опитування, звичайно, не претендує на статус соціологічного дослідження, але і його результати допомагають зрозуміти загальну картину настроїв. Авторка опитала кілька десятків знайомих, друзів і близьких різного віку, і всім їм задавала одне запитання – чи відчувають вони страх, паніку або депресію у період пандемії, і якщо так, то як вони з цим борються. Далі – найбільш типові відповіді.
Руслана, 41 рік: «Так, відчуваю страх за своє здоров’я і здоров’я інших людей. Та не час панікувати, потрібно опанувати себе і дотримуватись певних правил, і все буде добре. Дотримуюсь всіх правил карантину, ретельно мию руки, користуюсь масками та антисептичними препаратами».
Оксана, 17 років: «Страх присутній, але завжди треба вірити в краще. Дотримуюсь усіх правил самозахисту від коронавірусу.
Даша, 17 років: «Паніки немає, проте депресія, відчуваю, скоро почнеться. Борюсь із цим прогулянками на балконі та переглядами серіалів, які раніше відкладала на потім».
Катерина, 30 років: «Хвилююсь, бо є маленька дитина, але страху і паніки немає».
Жанна, 35 років: «Так, страх присутній. Стараюсь про це не думати».
Лідія, 53 роки: «Проживаю в селі, тому немає часу на страх і паніку, бо потрібно працювати на городах».
Микола, 59 років: «Хвилююсь за свою сім’ю та здоров’я. Стараюсь переключити свою увагу на працю».
Адріана, 16 років: «Є невеликий страх. Не виходжу на вулицю».
Павло, 20 років: «Ні, не відчуваю. Зберігаю спокій і холодну голову на плечах. Сиджу вдома, стараюсь не виходити на вулиці без нагальної потреби».
Оксана, 45 років: «Частково. Але багато працюю з учнями, впроваджуючи елементи дистанційного навчання, тому нудьгувати просто нема часу.
Анатолій, 48 років: «До пандемії відношусь спокійно, без страху і паніки. Карантин підтримую».
Ірина, 17 років:«Відчуваю. Ніяк не борюсь, тверезий розум вищий за паніку і депресію».
Юра, 31 рік: «Я займаюсь спортом, сильний духом і тілом. Не знаю, що таке депресія, страху також немає.
Яна, 18 років: «Так, боюся, адже це сильно загрожує життю. Сиджу вдома, мию руки, п’ю багато гарячого».
Сніжана, 18 років: «Ні, не боюся. Як маємо померти, то помремо і без корона вірусу».
Валя, 17 років: «Страх відчуваю страх, але стараюсь не панікувати. Думаю про хороше, дотримуюсь рекомендацій лікарів, довіряю лише достовірним джерелам інформації та насолоджуюсь спілкуванням з сім’єю».
Марія, 30 років: «Страх, звичайно, присутній, але більше за дітей. Паніки та депресії немає. Головне – перечекати і надіятись на краще. Тому що наше здоров’я – в наших руках».
Результати цього невеличкого дослідження показали, що майже 44 відсотки опитаних таки відчувають страх, паніку або депресію в умовах карантину. А найпоширеніший спосіб боротьби з цим – дотримання запобіжних засобів від зараження коронавірусом, праця та перемикання уваги на щось приємне. До речі, Міністерство охорони здоров’я України рекомендує ( детальніше про рекомендації дивіться нижче на інфографіці МОЗ) українцям займатися спортом в домашніх умовах, знайти хобі, самовдосконалюватись, бути критичними до інформації у ЗМІ та довіряти тільки надійним джерелам. І пам’ятайте, що «вірус паніки» страшніший за будь яку епідемію!
Валентина Скакальська
Фото ілюстративне, з сайту https://www.washingtontimes.com