Тренінг з основ розслідувальної журналістики для учасників X Регіональної школи сучасної журналістики Тернопільського прес-клубу провів Максим Опанасенко – редактор Bihus.Info (широко відомої групи антикорупційних та інформаційних проєктів, заснованої у 2013-му командою журналістів-розслідувачів на чолі з Денисом Бігусом).
Нагадаємо, що журналістське розслідування – це процес, основою якого є пошук фактів, які хтось свідомо намагається приховати від суспільства, і сьогодні воно є дуже важливим і ефективним інструментом у боротьбі з корупцією та іншими антидемократичними явищами в Україні. «Вибираючи між «не на часі» і «вже може бути запізно», ми приймаємо рішення повідомляти суспільству зараз, – сказав Максим Опанасенко. – Бо якщо про таке не розповідати, то воно набиратиме шалених темпів і монструозних обсягів». При цьому зазначив, що якщо станом на осінь 2022-го рівень корупції і кумівства в нашій державі суттєво знизився, то вже в травні 2023-го зафіксовано його зростання.
Тренер розпочав з того, де і як шукати теми для розслідувань. Також учасники виконали практичне завдання з формулювання гіпотез – коротких чітких тверджень, що їх потрібно довести чи спростувати в ході розслідування. Відтак переглянули відеосюжет Bihus.Info про «діяння» одного з чинних народних депутатів, на прикладі якого Максим Опанасенко показав, де можна знаходити потрібну інформацію. При цьому звернув увагу аудиторії, що створенню такого 20-хвилинного сюжету передувало 4 тижні інтенсивної роботи кількох людей, а є розслідування, які тривають місяцями, хоч для деяких вистачає і одного вечора.
Велика частина тренінгу була присвячена роботі з відкритими джерелами, зокрема, тому, як шукати потрібні дані про окремих осіб та цілі компанії в публічних реєстрах та базах даних – Єдиному державному реєстрі, Opendatabot, YouСontrol, ЄДата, Clarity Project, Prozorro тощо. А знайти там можна дуже багато. Наприклад, детальну інформацію про бізнес як юридичних осіб, так і фізичних осіб-підприємців, про їх володіння нерухомістю та транспортними засобами, про використання бюджетних та судові рішення (дві останні опції, правда, з певними обмеженнями). «Ті, хто переконані, що у нас є дуже мало відкритої інформації, просто не знають, де її шукати», – зауважив Максим Опанасенко. До речі, як він розповів, перед початком війни Україна була одним зі світових лідерів за рівнем відкритості даних. В нас працювало понад 100 різноманітних державних і приватних реєстрів, баз та агрегаторів даних. Однак через війну і супутні загрози чимало з цих джерел тимчасово припинили роботу, а в частині з досі діючих з’явилися значні обмеження, що відчутно «вдарило» по роботі журналістів. Втім, багато інформації все ще можна знайти завдяки державним і приватним сервісам.
Так як для журналістських розслідувань важливо не лише знайти факти, а й викласти їх так, аби вони «спрацювали», окрему увагу Максим тренер приділив розслідувальному сторітелінгу та типовим помилкам, що їх допускають у ньому журналісти. Також, відповідаючи назапитання слухачів, він розповів, що відбувається вже після завершення журналістських розслідувань і оприлюднення їх результатів. Про те, зокрема, як юристи-антикорупційники, що співпрацюють з журналістами-розслідувачами, надсилають цілі пакети документів у відповідні правоохоронні органи, як от Національне антикорупційне бюро України, Державне бюро розслідувань, Службу безпеки України і такі інші.
Тренінг проведено в рамках виконання проєкту Тернопільського прес-клубу «Сприяння медіа реформам та розвитку регіональної журналістики».
