Більше року триває російсько-українська війна. За цей час вже з’явилася і література про неї. Не в змозі бути байдужими і розуміючи важливість збереження для нащадків всіх трагічних і героїчних подій, українські письменники звертаються і до хронології подій війни, і до вражаючих історій очевидців воєнних злочинів росії в Україні.
Чи багато нової літератури про війну з’явилось у тернопільських книгарнях і наскільки вона користується популярністю? Щоб дізнатися, я побувала у книгарнях «Є» та «Книжкова Хата». В першій розповіли, що їхні відвідувачі надають більшу перевагу не воєнній літературі, а книгам про історію. Це і не дивно, адже всі ми є очевидцями повномасштабного вторгнення, знаємо багато про нього із щоденних новин, тож, можливо, наразі не дуже потребуємо дізнаватись про це ще й із книг, а от вивчати нашу історію стало дуже актуально.
На жаль, до початку цієї війни не дуже багато українців цікавились історією своєї держави та читали історичні книги на воєнну тематику. Однак за останній рік ситуація суттєво змінились. Також у книгарні нам показали свій асортимент літератури про війну. Серед таких, приміром, книжка «Мандрівка до потойбіччя. Маріуполь» Євгена Шишацького — сповідь водія-волонтера, що дивом вибрався з-під Маріуполя. Автор описує реальну історію про подорож до «краю застиглого часу», розповідає про людей, яких життєвий вибір і доля занесли саме сюди, і про свій власний вибір. Євген Шишацький — редактор і журналіст, що народився і виріс у місті Маріуполь, але з 2014-го року живе й працює в Києві. Як і в кожного українця, 24 лютого 2022 року його світ перевернувся. У Маріуполі під обстрілами були мама і друзі, з якими обірвався зв’язок, тож Євген прийняв рішення їхати на окупований Схід, щоб допомогти евакуювати людей. Або ось книжка «Після 24-го» Владислава Івченка. “Це добірка оповідань та ритмізованої прози про війну, фіксація того, що ми пережили і переживаємо зараз. Про тих, хто готовий померти за свободу, і тих, хто готовий виживати будь-якою ціною, про коханців та закоханих, про втрати, такі гіркі, що хочеться вити від болю, і про сміх, який тримає при здоровому глузді. Про зраду і страх, про тих, хто в тилу, і тих, хто на фронті. Щось узяте з життя, щось — вигадане. Автор не намагається зараз відрефлексувати все, що відбувається, чи дати відповіді на всі ті питання, які у нас виникли після 24-го, бо, зрештою, це й неможливо в наш час. Попри це література – все ж надійний спосіб проговорити і приборкати свої страхи, як і поповнити запаси ненависті, яка нам ще знадобиться для перемоги”, – написано в анотації. Вразив мене також збірник у кількох томах усіх «воєнних» промов нашого Президента.
У «Книжковій Хаті» чомусь відмовились розповідати про те, чи користується у них популярністю воєнна література. Але показали доволі великий асортимент книг на воєнну тематику. Тож можна припустити, що таку літературу все ж доволі активно купують. А у майбутньому такі книжки ставатимуть все більшою цінністю.
Оксана Гринюк
Фото авторки
На фото – книжки про російсько-українську війну у тернопільській книгарні «Є»
