Про те, як дотримуватися інформаційної гігієни під час воєнного періоду, про загрози та ризики інформаційної війни та те, як їм протистояти, слухачам IX Регіональної Школи сучасної журналістики Тернопільського прес-клубу розповідала відома фахівчиня у цій сфері, засновниця ініціативи з інформаційної гігієни “Як не стати овочем” Оксана Мороз.
Наше інформаційне поле і до війни було дуже засміченим і достатньо напруженим, при тому, що, за результатами передвоєнного дослідження, 42 відсотки українців ніколи не перевіряють інформацію на достовірність, і лише 3 відсотки справді вміють розпізнавати фейки. Під час війни ці цифри навряд чи змінилися в кращу сторону, швидше навпаки, бо саме цьому сприяють страх і стрес. Тим часом ситуація тільки ускладнилася, адже ворог почав ще більше атакувати і на цьому фронті. Зріс і новинний потік, разом з нашою увагою до нього, і концентрація в ньому інформаційних вірусів, що їх плодять і запускають вороги. Тож зараз наш інформаційний простір, як повідомила тренерка, окрім реальних новин, це ще й мікс фейків, хайпу, внутрішньополітичних ігор, ворожих і наших спецоперацій, повідомлень для західної аудиторії та канонічних українських «срачів». Правильно орієнтуватися в усьому цьому складно, але можливо і необхідно, інакше можна не тільки нашкодити собі самому, а й мимоволі спрацювати на ворога, поширюючи сфабриковане ним. «В основі більшості російської пропаганди часто лежить правда або якийсь реальний факт, а вже на них нашаровують те, що їм потрібно для маніпуляції, – зазначила Оксана Мороз. – Тому так важливо вміти фільтрувати інформацію». Відтак додала, що журналісти, проводячи розслідування, повинні розглядати абсолютно всі версії, навіть найнеймовірніші, бо нерідко саме останні підтверджуються».
Щоб не потрапляти в пастки ворожої пропаганди, навмисних вкидів, фейків та маніпуляцій, передусім важливо споживати новини з безпечних джерел. Оксана Мороз ознайомила слухачів із так званим «білим списком» медіа від Інституту масової інформації, зазначивши, що і вони, звичайно, не безгрішні, однак їм можна довіряти, бо працюють за професійними стандартами журналістики. Серед таких, зокрема, «Українська правда», «Еспрессо», «Ліга», «Радіо Свобода» тощо. Також спікерка порадила кілька професійних медіа,команди яких знаються на військовій справі та здатні глибше аналізувати події на фронті: «Тексти», «Мілітарний портал», «Новинарня», «Цензор.нет». На ці сайти треба заходити, потім переходити на сторінки, де вказані офіційні соціальні мережі, відтак підписуватися на них.
Учасники тренінгу дізналися про специфіку перевірки фактів у військовий час, а також про те, де і як найкраще перевіряти спікерів та експертів, та на що треба зважати, беручи інформацію в іноземних і так званих «ліберальних» російських медіа. Багато уваги приділила Оксана Мороз і популярним соціальним мережам – Telegram, YouTube, Facebook та тому, як в них маніпулюють користувачами. Зокрема, нагадала про правила безпеки в тому ж таки Фейсбуці, які зводяться до наступного:
– дивитися, чи є боти. Якщо є, то ретельно перевіряти інформацію;
– перед тим, як взаємодіяти (вподобання, поширення, коментар) – читати і перевіряти;
– провести аудит, на які сторінки підписаний автор;
– додавати в друзі тільки після перевірки публікацій;
– не додавати в друзі ботів;
– не проходити там тести, ігри, опитування;
– не брати там участь у флешмобах на кшталт «скопіюй текст».
Впродовж всього тренінгу слухачі Школи розглянули разом з тренеркою багато актуальних реальних кейсів – як от, приміром, про ЗАЕС чи Кримський міст – на прикладі яких вчилися відрізняти правдиву офіційну інформацію від різного роду «бла-бла-бла» та навмисних маніпуляційних вкидів.
