«За даними дослідження USAID-Internews, майже 60 відсотків українців не схильні до критичного мислення і не вміють розрізнити правду і брехню. То як себе захистити? Як навчитися відрізняти факти від фейків та перевіряти джерела інформації, поділимося практичними порадами…» – так було анонсовано безкоштовний вебінар «Не ведись на фейк», що його організувала компанія YouControl в останній тиждень 2019 року, і участь в якому взяв і наш кореспондент.
Для початку зазначимо, що YouControl (youcontrol.com.ua) – це аналітична система для ділової розвідки та перевірки контрагентів України, онлайн-платформа, яка з понад пів сотні джерел формує досьє на кожну компанію України на основі відкритих даних, відстежує зміни в держреєстрах та візуалізує зв’язки між афілійованими особами. Унікальна технологія дозволяє за хвилину отримати актуальну (на час запиту) інформацію про компанію або ФОП. Тож дуже рекомендуємо нашим читачам у разі потреби користуватися її послугами.
Вебінар проводили Ольга Юркова – журналістка і редакторка з 15-річним досвідом, спікерка TED Україна, співзасновниця Stopfake, організації, яка займається викриттям пропаганди та дезінформації в медіа, та Наталія Чорногуб – експертка з комплаєнсу (від англійського дієслова to comply – “виконувати”, буквально означає дотримання певних правил, вимог або умов), громадська діячка, GR-менеджерка YouControl. Далі знайомимо вас із запитаннями та відповідями на них із несуттєвими скороченнями.
– Зараз дуже багато вкидів і неправдивої інформації. А хто і навіщо поширює всі ці фейки? ( відповідає Ольга Юркова)
– Є величезний спектр тих, хто поширює фейки, і їх можна умовно поділити на кілька груп. На самому початку цього спектру ті, хто просто на цьому заробляє, так звані «кліпмейкні» сайти, де заголовки спеціально створюють такі, щоб спонукали перейти на сайт. Це можуть бути шахраї, які після вашого кліку на сайт підсаджують на ваш комп’ютер вірус, це можуть бути сайти, які заробляють на кількості відвідувань, на контекстній рекламі. Їх легко впізнати за заголовками, які починаються, наприклад, так – «Ви ніколи не повірите!…». Уникайте таких сайтів! Не відкривайте і не витрачайте свій час, бо такі новини лише засмічують інформаційний простір. Велику кількість подібних сайтів створюють політики – чи для піару проти конкурентів,чи з метою побачити реакцію громадськості на ту чи іншу новину, як от було, приміром, з фейком про звільнення Андрія Богдана. Також фейки створюють іноземні «гравці», і це найнебезпечніший вид фейків, тому що вони впливають на національну безпеку країни.
– А на що ще треба звертати увагу, крім «клікабельних» заголовків?
– Передусім – на надмірну емоційність. Якщо ви розумієте, що у вас хочуть викликати ті чи інші сильні емоції, то це швидше за все теж фейк, щонайменше -маніпуляція. Маніпуляція – це коли вам чогось не доказали, чи переставили акценти, і таким чином вас хочуть підштовхнути до якихось дій, до якогось ставлення до тієї чи іншої ситуації, події, людини. Чи якщо присутні надмірна іронія, категоричність, образи. Або ж, коли ви вже відкрили новину, то можете побачити, що там є якась дуже драматична історія, з дуже яскравими драматичними фото. В житті набагато менше таких яскраво виписаних драматичних історій, ніж ми читаємо часто в медіа, адже для їх написання потрібен професіоналізм. Тому закликаю бути обережними з такими історіями і ретельно перевіряти їх правдивість.
Далі – про джерела. Джерел може не бути взагалі, і це явна ознака фейку. Або ж може бути посилання на якесь підозріле джерело на кшталт «бібісісіенен» чи «патріоти.орг», таких сайтів є сотні. Або – посилання на якісь солідні медіа чи джерела, але без гіперпосилання. В такому разі дуже можливо, що на цьому джерелі насправді нема такого повідомлення – це треба перевіряти. Ще один варіант – якщо у джерела є виражена мотивація. Приміром, нещодавно була така нашуміла новина про вчительку з львівської школи, яку начебто примусили звільнитися, бо нібито про це попросила дитина переселенців з Донецька. Ця історія і по Фейсбуку ходила, і медіа її передруковували. І ось нещодавно один з власників і засновників цієї школи написав пост про те, що насправді ситуація була зовсім іншою. Насправді ця вчителька просто ображала дітей, і звільнили її саме за це. Однак ще до цього історія встигла викликати обурення в багатьох, до школи навіть приходили представники Правого сектору, які після розмови в школі, до речі, теж писали, що це фейк. Тобто треба було з самого початку перевірити, перш ніж репостити, бо в даному випадку у джерела була явно виражена мотивація. Вчителька була звільнена, і дуже хотіла, щоб аудиторія перейшла на її сторону. Але ситуація могла б виявитися і складнішою. Тож журналісти мали піти до школи і розпитати про все адміністрацію, а так як думки двох сторін конфлікту іноді теж замало, то ще й поговорити з батьками, що вони про це думають.
Коли немає конкретики – це теж вказує на фейк. Ну ось коли, наприклад, повідомляють, що в одній зі шкіл Миколаєва начебто роздавали брошурки про те, як поводитися, якщо ви …повія. Така новина реально з’явилася в 2015 році на одному з миколаївських сайтів, навіть була підписана журналістом, і її радо підхопили російські медіа. Однак там не було вказано ні школу, ні коли саме це все відбувалося,тобто не було відповідей на елементарні питання, що, де, коли, як і чому, на які журналісти повинні відповідати завжди. А коли нема жодної конкретики, то відповідно це неможливо перевірити. Це дуже яскрава ознака фейку. А замість конкретики там було фото брошурки, яка гуляла російським інтернетом ще у 2012-му році, і це можна було перевірити через Google. До речі, якщо вам дуже хочеться перепостити якусь новину, то корисно перевірити, чи опублікували її хоч якісь серйозні медіа – зробити це через Google займає всього кілька хвилин. Тобто величезну кількість фейків можна спростувати, просто попередньо погугливши. Або ж використавши відкриті джерела – зокрема, і систему YouControl – щоб перевірити, чи правду каже той чи інший чиновник або політик, особливо коли журналісти репостять інтерв’ю з ними.
Продовження – у наступній публікації
На фото – Ольга Юркова та Наталія Чорногуб
Фото з сторінки Ольги Юркової у Facebook