Приклад харків’янки Олени Черкаської, засновниці мовного центру “Mriya” у Тернополі, надихає не лише переселенців. Фінансовий консультант, сертифікована ведуча гри “Життєвий капітал”, вона вже понад 8 років викладає англійську та німецьку мови, мала і досвід керівництва мовним центром та приватною школою. А у Тернополі вирішила заснувати власну справу, хоч раніше не наважувалася.
– 24 лютого чоловік розбудив мене і сказав, що почалась війна, – розповідає Олена. – Поспішно завантажила речі в автомобіль і разом з родиною вирушила з Харкова у Дніпропетровську область, до батьків чоловіка. Приблизно за два тижні ми продовжили нашу дорогу, через великі затори, до Тернополя. Це було викликом, особливо з дев’ятимісячним малюком, і за кермом повинна була бути я. За 17 годин нам вдалося подолати всього 250 кілометрів, а загалом ця складна подорож тривала 5 днів. То був страшенний стрес, їхали напівголодні, навіть дитина мало що їла, але якось все минулось і ми доїхали. В Тернополі почали шукати квартиру, і було важко змиритися з тим, що повинні жити у чужому будинку, оточені чужими речами. Однак війна змінила мене, як і багатьох інших. З часом я зрозуміла, що моє життя залежить від мене самої. І найважливіше – зосередитись на тому, що я люблю робити і на чому добре знаюсь. І ось у моїй голові замість переконання “Я класний найманий директор, але не підприємець” з’явилася нова думка – “Я хочу мати свій власний бізнес і сприяти зміцненню України”. Незважаючи на пережитий стрес, я не могла довго сидіти без роботи. Ідея щодо мовного центру з’явилася у мене вже в травні. Коли ж почала переглядати ціни на оренду комерційних приміщень у Тернополі, то зрозуміла, що орендувати невелике приміщення навіть дешевше, ніж квартиру. І тоді я запитала себе: «Якщо у мене є кваліфікація і знання щодо відкриття мовних центрів, то чому б не використати їх тут, для себе»?. Все це почало набирати обертів, і ми швидко реалізувати цю ідею. Процес зайняв трохи більше місяця – щоб знайти приміщення, створити з нуля команду, спільно з маркетологами розробити концепцію бренду і запустити рекламну кампанію, а також замовити меблі та декорації.
Тепер тут діти і дорослі вивчають англійську, польську та німецьку мови. Крім того ми навчаємо веденню власного бізнесу та підготовці музичних вистав. Ви можете відправити заявку на курси, щоб дізнатись всі деталі та записатись на пробний урок. Відтак познайомитесь з викладачами центру, відвідаєте заняття та зрозумієте, чим відрізняється наш підхід до навчання.
– Олено, чи не виникало у вас труднощів з переходом на українську мову?
– Особисто у мене не було абсолютно ніяких проблем з переходом на українську. Тому, що я навчалась в українській школі. Тепер навіть коли приходиш додому, то вже навіть важко перелаштуватися і розмовляти російською. Тому починаємо говорити державною і в сім’ї. Причому навіть маленька донечка моментально стала розуміти нас, коли ми почали розмовляти з нею українською мовою. Для мене і чоловіка це навіть було несподіванкою.
– Чи з’явились вже у вас на новому місці нові друзі?
– Знайомих тут у мене вже мабуть більше, аніж за все моє попереднє життя у Харкові. Серед них – і мої клієнти, з якими я у хороших стосунках, і сусіди по нашому новому дому. Взагалі тут надзвичайно щирі і відкриті люди, з якими мені комфортно. Тож ми з чоловіком вирішили, що залишимось тут і надалі. Про повернення у Харків навіть не задумуємось. Тернопіль нам подобається у всьому, ми відчули, що це наше місто.
Вероніка Ващак
Світлини з фотоархіву Олени Черкаської
