Юлія Полов’юк — студентка 3 курсу Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (спеціальність – “Журналістика”), яка з 15 років займається моделінгом. Підкорила подіум Ukraine Fashion Week, була моделлю у таких відомих дизайнерів, як Poustovit, Theo, The Coat, Cristiano Burani. Далі – розмова з Юлією.
— До моделінгу тебе хтось підштовхнув, чи це була твоя власна ініціатива?
— Це цілком моя ініціатива. З дитинства дуже подобалась ця індустрія, і це стало дитячою мрією, яка переросла у реальну професію і важливу частину мого життя. Батьки мене усіляко у цьому підтримували, гадаю, саме тому все і вийшло.
— Розкажи про свій перший підкорений подіум.
— Перший вихід на подіум, як і в багатьох українських моделей, відбувся в рамках Ukrainian Fashion Week. Це була моя перша професійна робота у 15 років. Показ проходив на даху київської багатоповерхівки для бренду Poustovit.
— Як тобі вдається поєднувати моделінг та навчання?
— Насправді, це дуже легко. Так як зараз все можна здавати у цифровому форматі, то мені потрібно лише вивчити матеріал. Хочу зазначити, що в університеті це робити набагато легше, ніж у школі. Так як початок моєї кар‘єри припав на 11 клас, то готуватись до екзаменів довелось у пришвидшеному режимі за два тижні. Вважаю, що найважливішим є саме бажання поєднувати навчання з роботою. Навіть якщо це не моделінг, а інша сфера, то за відсутності бажання багато студентів залишають навчальні заклади.
— З якими дизайнерами ти співпрацювала і співпрацюєш?
— Якщо модель на контракті за кордоном, то щодня може співпрацювати з іншим брендом. З українських мої улюблені — Poustovit, Theo i The Coat. У Мілані співпрацювали як з європейськими брендами, так і з азійськими.
— А якою роботою пишаєшся найбільше?
— Насправді кожна з робіт залишає дуже приємні спогади, тому виокремити якусь одну досить важко. Гадаю, можу назвати своє перше шоу за кордоном для Cristiano Burani, або ж шоурум для одного з брендів, завдяки якому я вперше побачила себе у Vogue Italy.
— Що для тебе є найважчим у професії моделі?
— Найважчим є очікування. Потрібно чекати, коли підтвердять кастинги, а потім роботу. Та й на кастингах за кордоном можна простояти більше 5 годин лише в черзі з багатьох моделей, які хочуть отримати роботу для відомих брендів.
— З якими стереотипами стикаєшся найчастіше?
— «У тебе немає анорексії, ти завжди така була?», «Ти дуже бліда, ти щось їла?». Подібні запитання у модельній сфері дівчина може почути ледь не щодня. Багато дівчат-моделей худенькі з дитинства, тож проблем зі здоров‘ям не мають і лише підтримують модельні параметри.
— Чи є у тебе якісь секрети краси?
— Немає, роблю все те, що корисно для здоров‘я. З дитинства захоплююсь різними видами спорту, що зараз дуже допомагає підтримувати тіло у формі. Окрім того, цікавлюсь нутриціологією. Усім раджу спробувати йогу та масаж – це те, що дійсно допомогло мені колись покращити як естетичний, так і фізичний стан.
— І, насамкінець, що б ти порадила дівчатам та хлопцям, які планують пов’язати своє життя з моделінгом?
— Варто розуміти, чи ви сприймаєте це як хобі, чи як професію. Адже це сфера, яка вимагає постійних подорожей, комунікації з новими людьми і хорошого володіння англійською мовою. І це точно робота не для інтровертів, або тих, хто не готовий залишати домівку на довгий час. Якщо ж ви цілком впевнені, що моделінг — це ваш шлях, обов‘язково працюйте над англійською, це дуже важливо, бо від цього залежить комунікація в інших країнах.
Світлана Городецька
Фото з архіву Юлії Полов’юк
