Про що пишуть і чим живуть під час війни українські місцеві медіа

31.10.2022, 21:44
1284 Переглядів

Про це – у вибірці із останніх звітів редакторів видань,  з якими співпрацює Тернопільський прес-клуб в рамках проекту «Сприяння медіа реформам та розвитку регіональної журналістики».

«Нам довіряють, нас цінують як незалежне незаангажоване медіа»

Антоніна Михальчук, «Слово правди», місто Володимир Волинської області:

   – Наше видання налагодило тісну співпрацю з різними групами надійних і перевірених волонтерів, нам довіряють, нас цінують як незалежне незаангажоване медіа, що в умовах війни, та й у мирний час, для нас надзвичайно важливо. Майже у кожному номері газети і на  сайті публікуються матеріали  про волонтерів, які  часто вирушають на бойові позиції, про  внесок громад району у нашу перемогу, про наших бійців, які мужньо  воюють за Україну.  У вересні  одним із таких найбільш резонансних матеріалів  стало інтерв’ю «Єднаючи глибокий тил і рубежі на “нулі”  з волонтером Андрієм Садовським, що  згодом посприяло  активізації збору коштів  для придбання фронтового автомобіля.  Війна постійно приносить  на нашу землю біль втрат. Ми не  публікуємо  фото і репортажі з похоронів, а вміщуємо розповіді  про подвиги, про те, якими ці люди залишилися у пам’яті своїх  земляків. У вересні одна з таких публікацій – «Гірка ціна перемог: район оплакує загиблих захисників»  набрала  рекордну кількість переглядів.

    Газета стала інформаційним спонсором благодійного книжкового ярмарку, де було зібрано 19 тисяч  гривень для 39-го ЗРП, який дислокується у нашому місті. Цей захід  викликав зацікавленість у жителів міста, відтак разом з волонтерською організацією анонсуємо його повторення, працівники редакції долучаються до його організації. Журналістка нашої газети  Віталіна Макарик зустрічала на кордоні волонтерів з Манчестера, і навіть стала  для них перекладачкою, посприявши налагодженню подальших дружніх зв’язків.

Ми стали більше уваги  приділяти поширенню газетних публікацій на сайті та у соціальних мережах, що збільшило та урізноманітнило читацьку аудиторію. Попри те, що у багатьох видань суттєво зменшуються тиражі, у нас  протягом воєнного часу тираж залишається стабільним. Також за власний кошт оформляємо передплату для наших військових підрозділів, по можливості передаємо їм газету на передові рубежі, випускаємо «газету у газеті» «Волинський щит».

«У написанні матеріалів на воєнну тематику допомагає моя тривала волонтерська діяльність»

Наталя Гамера, газета «Голос Лановеччини», Тернопільська область:

  – Завдяки опублікованим раніше текстам про зустрічі учасників клубу активного довголіття, збільшилася кількість бажаючих взяти участь в його засіданнях. Почали частіше приходити в міську бібліотеку і переселенці. Потім вони зачастили й до міського будинку культури, де долучилися до місцевих волонтерок, котрі плетуть маскувальні сітки. Завдяки опублікованому тексту про пошиття нижньої білизни для бійців, люди принесли велику кількість тканини і гумок, тож волонтери пошили ще більше виробів. До мене звернулися через месенджер медики з госпіталю в Одесі з проханням надіслати їм нижню білизну для поранених і одяг на зміну. Ми відправили посилку, додали ще і памперси, і різні смаколики. А після публікації матеріалу про виготовлення окопних свічок до мене телефонували священники та знайомі, пропонуючи віск і бляшані баночки. Таким чином ми змогли забезпечити дружину військового, яка зайнялася цією діяльністю, необхідним матеріалом. Заклик про пошук порожніх газових балонів та автомобільних дисків  в одному з моїх текстів також приніс свої результати: ми почали зварювати печі-буржуйки, навіть тиждень тому взялися за виготовлення міні-буржуйок у вантажівки для артилеристів.

У написанні матеріалів воєнної тематики мені допомагає моя тривала волонтерська діяльність. Я знаю потреби військових, вивчила запити і вимушених переселенців, бо два тижні працювала в благодійній організації «Медейр». Наслухалася купу історій. Тепер матиму що писати.. Правда, сьогодні я  – один у полі воїн, бо дівчата мої знайшли інші роботи. Через це мені дуже прикро… Готую тексти для майбутньої книжки. Вірю, що колись випустимо в світ і 4-й випуск інформаційно-літературного мистецького альманаху «Лан». Дуже на це сподіваюсь.

«Стаття значно покращила життя нашої героїні»

Тетяна Терзі, газета «Дружба» (сайт «Махала») місто Болград Одеської області:

  – Традиційно найбільшу кількість переглядів мають публікації, які присвячені темі війни і долі людей, на які вплинула війна. Так у вересні найбільшу кількість переглядів отримала публікація «Життя в окупації: уродженка села Кубей Болградського району розповіла, як втікала від ворога» – 4318  https://mahala.com.ua/viyna/zhyttya-v-okupatsiyi-urodzhenka-sela-kubey-bolhradskoho-rayonu-rozpovila-yak-vtikala-vid-voroha . Вона мала велике охоплення і в соціальних мережах видання «Махала» (у «Фейсбук»  – 37 802). Там йдеться про уродженку Кубейської громади, яка опинилася в окупації в Херсонській області.  Про те, як окупанти знущалися над мирним населенням, як героїні вдалося виїхати з окупованого міста. В результаті стаття значно покращила життя жінки. Після публікації їй подзвонили представники влади територіальної громади, запропонували гуманітарну допомогу їй та її брату з інвалідністю. Через те, що вона ставала на облік, як внутрішньо переміщена особа, в Болграді, в Кубейській громаді навіть не знали, що у них проживає людина, яка приїхала з окупованої території. Через те, що у неї немає документів, вона не може оформити пенсію. Але в громаді пообіцяли допомогти відновити документи.

«Найбільший резонанс отримали матеріали про загиблих Героїв»

Олександр Моцний, Краснопільська газета «Перемога», Сумська область:

   – На жаль, як і в минулі місяці, найбільший резонанс отримали матеріали про загиблих Героїв Краснопільщини. Щоб це не перетворилось на якусь суху статистику, намагаємось більше розповідати про наших загиблих захисників, спілкуємося з їх рідними і побратимами. Таких матеріалів у вересні було сім.

   Доволі цікавою вийшла історія про візит до  Краснопільської громади польських волонтерів. Вони не лише привозять допомогу нашим захисникам, а й доносять в Польщі правду про війну, про потреби як військових, так і цивільних у прикордонних населених пунктах Краснопільщини. Таких гуманітарних  візитів вже було декілька. Вилилось таке співробітництво і у візит до Краснопілля та до нашої редакції кореспондентки видання New Eastern Europe  (це політичний інформаційний журнал, що виходить раз на два місяці у польському Кракові ) Катерини Прищепи. Журнал пише про новини та події, пов’язані з Центральною та Східною Європою. А пані Катерина збирає матеріал для великої статті, про те, як живуть і працюють в зоні бойових дій такі невеличкі громади, як Краснопільська. Разом ми побували у Славгороді, де спілкувались з старостою Славгородського старостинського округу Інною Кононенко про те, як жило село в часи окупації, про пошкоджені авіаударами школу, амбулаторію, клуб. Відвідали зруйновані склади ТОВ “Родина”, в яких внаслідок обстрілу 26 червня  було знищено 300 тон експортного сіна з люцерни. Директор товариства Вячеслав Тимошенко розповів про тонкощі свого аграрного бізнесу та проблеми, викликані війною, про те, як і сам з родиною потрапив під удари російських ракет. Назбирали з колегою чимало матеріалу, вона для свого видання, а я – для “Перемоги”

«Про каштани для армії та врятовану ділянку лісу»

Вікторія Горшкова, Шосткинське видання «Полісся», Сумщина:

   – Дуже добре спрацювала і мала великий резонанс публікація «Шосткинців закликають збирати каштани заради допомоги армії» https://shostkanews.city/articles/238671/shostkinciv-zaklikayut-zbirati-kashtani-zaradi-dopomogi-armii . У цьому матеріалі ми розповіли, що волонтери збирають каштани і усім пропонують їх збирати, щоб потім здати, а на виручені кошти купити пічки-буржуйки. Після публікації на сайті зі мною зв’язались читачі і повідомили, що у сусідньому місті каштани приймають дорожче ( у Шостці по 2,60 грн, а у Кролевці  –  по 4 грн), і переслали мені контакт особи. Я передала інформацію волонтерам, пізніше  виявилось, що якщо назбирати 1000 кг каштанів, то їх приймуть по 6 грн за 1 кг. Першу тонну наші волонтери вже відвезли, другу ще збирають. А ще найбільше охоплення ( більше 17 000, і більше 100 перепостів ) має відео, яке нам прислали знайомі, і де екоактивіст розповідає про спроби знищити невеличку ділянку лісу біля села. Після розміщення цього відео ділянку лісу вдалося відстояти. Плануємо зробити про це окремий матеріал.

«Наші публікації про волонтерів, про різні акції та проєкти спільної допомоги згуртовують громаду»

Валентина Батрак, Переяслав.City, Київщина:

– Редакція вважає своєю місією висвітлювати діяльність земляків, котрі кожен своїм можливим для себе внеском наближає перемогу: донатить на армію, допомагає біженцям,  підтримує економіку країни тощо. Зокрема, наші публікації про волонтерів, про акції та проєкти спільної допомоги (наприклад, як ось цей https://bit.ly/3UBVYOH ) згуртовують громаду, спонукають долучатися до загальногромадської ініціативи тощо. Навіть історії про певні справи волонтерів додають їм масштабності і сприяють залученню більшої кількості людей до спільної справи боротьби з ворогом та наближення перемоги.

31.10.2022, 09:44
1284 Переглядів