Як дають собі раду мешканці містечок та сіл, від яких до росії та білорусі – рукою подати? Як розвиваються громади? Які економічні виклики постають перед ними? На що розраховують, знаючи, що навряд чи потужний інвестор зайде до них при такому сусідстві? Як і де знаходять вирішення нагальних проблем? І загалом – як вони живуть, чим займаються і про що мріють? З трьома громадами півночі Чернігівщини мали нагоду ознайомитися журналісти восьми областей України – Сновською, Корюківською та Сосницькою, які межують з державою-терористкою. Престур організував Український кризовий медіа-центр у межах Програми USAID DOBRE.
Зупинка перша. Сновськ
Раніше містечко йменувалося Щорськ, але у 2016 році йому повернули історичну назву – Сновськ. Щоправда, місцевий завод продтоварів, який виготовляє смачні кондитерські вироби, знані у багатьох країнах світу, ще досі має назву «Щорський…». У цьому ж році була створена і Сновська територіальна громада – одна із найбільших на Чернігівщині: вона об’єднує 15 старостинських округів. А це 57 прикордонних населених пунктів.
З 24 лютого до 1 квітня 2022 року Сновська територіальна громада була в окупації. Секретар міської ради Наталія Авдієвська зауважила, що сказати «було важко і страшно» – це нічого не сказати. Полон міського голови Олександра Медведьова, знищення цивільної інфраструктури та близько ста будинків, загибель місцевих жителів. «Біда об’єднує. Ми трималися, підтримували один одного, працювали. Одразу після звільнення наші мешканці активно включилися у допомогу війську, волонтерили усі – від малого до дорослого. Ми живемо у прикордонні, багато хто має родинні зв’язки і з білорусами, і з росіянами. Але колаборантів у нас не було!», – додала пані секретар.
Громада досі оговтується від «обіймів братнього народу». З початком війни практично перестав діяти великий транспортний залізничний вузол у Сновську. Аграрії не можуть працювати на усі сто відсотків, бо поля заміновані, а сільське господарство було одним з основних наповнювачів бюджету. Заміновані ще і ліси навколо, де завжди було і, очевидно, є багато грибів, які так любили збирати полісяни.
Сновщина звільнилася від рашистів, однак села, розташовані біля самого кордону з росією, щодня потерпають від обстрілів. Відтак мешканці цих населених пунктів переселилися подалі, але не залишили громади. Зараз у Сновській ТГ проживає понад тисяча таких переселенців.
Ще перед війною Сновськ почав тісно співпрацювати з програмою DOBRE, реалізувавши чимало проєктів. Наприклад, щодо покращення медичних послуг в Сновській територіальній громаді шляхом закупівлі лабораторного і медичного обладнання та меблів, втілення якого допомогло поліпшити послугу охорони здоров’я у громаді та зберегти лікарню.
Завдяки співфінансування програми на базі Сновського будинку культури створили багатофункціональний молодіжний простір САМ (Сновська активна молодь) для дозвілля та розвитку молоді. Саме там активно діяли і діють волонтери, зорганізовуються квести, перегляди фільмів, різні акції. І саме у їхньому приміщенні на почесному місці – червоно-чорний прапор боротьби та національний стяг, які передали військові з Чернігівщини.
«У нас надзвичайно активна молодь, а розвиток молодіжного руху – пріоритетний напрямок нашої громади», – розповіла журналістам голова молодіжної ради при міському голові Ірина Єрмоленко.
У співпраці з ГО «Лампа» та за підтримки DOBRE реалізували грантовий проєкт по створенню «Творчого хабу» для жителів Сновської МТГ, де майстрині і діляться своїми вміннями, і організовують виставки, і, зрештою, реалізують власну продукцію.
І зараз, у час війни, Програма DOBRE продовжує роботу в Україні і почала новий трирічний етап DOBRE-2. Долучилися до нього і Сновщина. Так, у рамках проєкту екстреного реагування на виклики війни громада отримала обладнання для облаштування пунктів обігріву та громадського харчування на суму 1,5 млн. грн. Це генератори, мобільна кухня, обігрівачі, сонячна панель, ємності для води, термоси, столи та стільці, комп’ютерна та оргтехніка. Ще таку ж суму громада отримає для забезпечення працівників комунальної сфери електроінструментами для більш швидкого і якісного надання послуг з благоустрою, покращить ситуацію з водопостачанням в селах громади тощо.
Взялися у громаді і за реалізацію ще одного проєкту, який, на думку і влади, і громадськості, допоможе створити нові робочі місця. Найближчим часом запрацює швейний коворкінг на базі Сновського ліцею №1. Плани в ініціаторів амбітні – створити власний бренд одягу! За кошти місцевого бюджету провели ремонт майстерні, а донор надає меблі і швейне обладнання на суму 1,3 млн. грн. Опановувати швейну справу тут зможуть як учні, так і дорослі.
Громада, незважаючи на виклики, розвивається, вишукує можливості навіть у складних умовах не тільки виживати та існувати, а й діяти. І вірити у перемогу.
«Ми отримали мобільну сцену від Програми USAID DOBRE, закупили до неї звукове та світлове обладнання, але вирішили – організуємо перший концерт на ній до дня нашої перемоги», – кажуть молоді активісти.
