Однією з найважливіших медіаподій лютого в Україні стала міжнародна експертна дискусія «Два важкі роки війни: подолання викликів для безпеки журналістів та стійкості медіа», організована Національною спілкою журналістів України та Міністерством культури й інформаційної політики за підтримки ЮНЕСКО.
В рамках цієї дискусії, зокрема, відбувся і круглий стіл за участю журналістів, медіаекспертів та представників влади, що його провели за партнерства українського Інституту регіональної преси та інформації (ІRМІ) і швейцарської фундації «Hirondelle». Пропонуємо увазі читачів кілька важливих тез з виступів ключових спікерів. «Сьогодні в Україні, яка воює, нема безпеки ні для кого, в тому числі й для медійників, – сказав у своєму виступі під час заходу голова НСЖУ Сергій Томіленко. – У цих умовах ми маємо докладати зусилля для відновлення і стійкості медіа, зокрема, і на деокупованих територіях. Ресурсів для довгострокового виконання журналістами і українськими медіа своїх інформаційних обов’язків перед аудиторією бракує. Екстрене реагування – намагання безоплатно працювати 24/7 спрацювало, але минуло два роки від початку повномасштабного вторгнення, і треба говорити про пошук внутрішніх ресурсів галузі, щоб медіа були стійкими і не закривалися, а українські журналісти залишалися в професії».
«Від самого початку повномасштабної війни ІRМІ з партнерами, головним з яких є швейцарська фундація «Hirondelle», зосередилися на підтримці регіональних і гіперлокальних медіа в регіонах, які найбільше потерпають від російської агресії, – розповів директор програм Інституту регіональної преси та інформації Олексій Солдатенко. – Ключовим фактором для нас є мотивація редакцій для розвитку та змін. На кінець другого року війни донорські організації практично перестали фінансово підтримувати медіа просто для їхнього виживання. Локальним медіа стає дедалі складніше. І не просто через те, що багато громад зруйновано, а самі видання переміщені. Але й через те, що їхні аудиторії більше не локалізовані географічно… Ті місцеві редакції, які це розуміють, вже давно працюють у цифровому форматі. Ми допомагаємо їм вивчати свої аудиторії, щоб розуміти, зокрема, і їхні запити, які теж істотно змінилися за ці два роки… Гранти, які ми даємо, допомагають редакціям зосередитися на розвитку, не думаючи про те, де взяти гроші на ще один місяць роботи».
Медіаексперт, автор досліджень НСЖУ з питань потреб і викликів місцевих редакцій, Віталій Голубєв порушив давно наболілу проблему діяльності «Укрпошти» в контексті її впливу на життєздатність місцевих видань. «Коли ми провели опитування 130 редакторів, яку оцінку за 10-бальною шкалою вони поставлять якості доставкою газет «Укрпоштою», то середній бал виявився 3,4… – зазначив він. – «Укрпошта» сьогодні, на жаль – це не про сервіс. Працівники пошти відкритим текстом пояснюють споживачам, що мають маленькі зарплати, ніхто не хоче йти працювати, люди звільняються… Я можу зрозуміти керівника «Укрпошти» Ігоря Смілянського, який мусить вдаватися до непопулярних кроків – підняття тарифів, закриття нерентабельних напрямків тощо. Але слід ставити й інші питання – про компенсацію від держави для фінансування оцих нерентабельних, але дуже необхідних суспільству напрямків. Це як із перевезенням пільговиків у громадському транспорті…».
З особливим інтересом слухали присутні виступ першого заступника голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України Богдана Червака. Свій виступ він розпочав з того, наскільки важливими є місцеві медіа для забезпечення населення правдивою інформацією на прифронтових і деокупованих територіях та протистояння ворогу в інформаційній війні. «Я ніколи не приховував мою принципову позицію щодо необхідності збереження друкованих ЗМІ, місцевої преси і не боявся, що мене будуть звинувачувати в анахронізмі і нерозумінні сьогодення, – продовжив Богдан Червак. – І мені болить, що, на превеликий жаль, у нашій державі тільки Держкомтелерадіо і Національна спілка журналістів послідовно, незважаючи ні на що, відстоюють ідею, що місцева преса – це важливий чинник сучасної інформаційної політики, який не можна ігнорувати». Далі, говорячи про роль Держкомтелерадіо в процесі політики відстоювання друкованих видань, він зазначив, що передусім вбачає цю роль у налагодженні комунікацій із місцевою владою. І запевнив, що, як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, положенням якого передбачено питання підтримки медіа, його відомство готове працювати з місцевою владою і з місцевими адміністраціями та переконувати їх в необхідності підтримки друкованих видань, і буде це робити, не зважаючи ні на що.
Дякуючи за підтримку і допомогу європейським партнерам, Богдан Червак зауважив, що саме завдяки їм на деокупованих територіях з’явилися відновлені газети. «І це дуже важливо, бо це є ще один наш аргумент у дискусіях із вищими керівниками держави про необхідність підтримки друкованої преси, – продовжив він. –
В якому вигляді буде ця підтримка? Можливо, в такому, як пропонує голова НСЖУ Сергій Томіленко – буде ухвалено державну програму підтримки місцевих ЗМІ. Можливо, державна програма діятиме не для всієї України, а саме для деокупованих територій. Можливо, це може бути якась інша форма. Форма підтримки не суть важлива, але важливо відстоювати позицію збереження друкованих видань, бо це є в інтересах України, в інтересах збереження інформаційного суверенітету української держави. Це буде не легкий і не простий шлях, але ми й надалі будемо ним прямувати».
Підсумовуючи обговорення, голова НСЖУ Сергій Томіленко наголосив на тому, що до роботи медіа не можна ставитися тільки як до бізнесу, бо від них залежить доступ українців до об’єктивної інформації.
Публікацію підготовано за матеріалами з круглого столу «Відновлення та забезпечення стійкості медіа на деокупованих та прифронтових територіях» інформаційної служби Національної спілки журналістів України.
Фото Інформаційної служби НСЖУ