Як відомо, 31 березня 2023 року набув чинності Закон України «Про медіа», який започаткував реформу у медіагалузі і визначив правові засади діяльності суб’єктів у сфері медіа, а також державного управління, регулювання й нагляду у цій сфері. Так от, відповідно до пункту 21 його Прикінцевих та перехідних положень, до 31 березня 2024 року суб’єкти у сфері друкованих медіа, що діють на підставі свідоцтва про реєстрацію друкованого засобу масової інформації, повинні пройти реєстрацію з дотриманням вимог статті 63 цього Закону. Після завершення цього строку свідоцтва про реєстрацію друкованих засобів масової інформації, отримані до набрання чинності Закону України «Про медіа», втрачають чинність.
«Законом передбачено, що реєстрація друкованих медіа є добровільною, – пояснює медіаюрист Ігор Федоренко. – Але правове регулювання діяльності медіа в умовах збройної агресії має свої особливості. Серед таких обмежень – обов’язкова реєстрація суб’єктів у сфері друкованих медіа з моменту визнання Верховною Радою України певної держави державою-агресором (державою-окупантом) та протягом п’яти років з дня прийняття Верховною Радою України рішення про скасування такого статусу».
– Що саме повинні зробити редакції для цієї реєстрації?
– Відповідно до Порядку подання до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення заяв щодо реєстрації суб’єктів у сфері медіа, затвердженого Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 18 травня 2023 року № 352, потрібно подати заяву за формою, встановленою Національною радою, в якій зазначаються такі відомості (для юридичної особи): ідентифікаційні дані; адреса, за якою здійснюється редакційний контроль, якщо вона не збігається з адресою місцезнаходження (для суб’єктів у сфері аудіовізуальних, друкованих та онлайн-медіа); контактні дані (телефон, адреса електронної пошти); прізвище, ім’я та по батькові керівника юридичної особи; кінцевий бенефіціарний власник (за наявності); вид та опис діяльності у сфері медіа, а саме: назва друкованого медіа, вид, періодичність виходу, територія та спосіб розповсюдження, мова (мови) розповсюдження.
Форма заяви про реєстрацію суб’єкта у сфері друкованих медіа наведена в додатку 6 до Порядку подання до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення заяв щодо реєстрації суб’єктів у сфері медіа. Заяви для реєстрації та документи, що до них додаються, подаються суб’єктом у сфері медіа в паперовій формі на юридичну адресу Національної ради або в електронній формі на електронну пошту Національної ради. Під час заповнення заяв та документів до них рекомендовано використовувати гарнітуру Times New Roman та шрифт розміром 12 – 14 друкарських пунктів. У разі подання заяви в електронній формі, на заяву та всі документи до неї накладається кваліфікований електронний підпис чи печатка з урахуванням вимог законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронні довірчі послуги”. Якщо подані документи не будуть відповідати вимогам, заява не буде зареєстрована, про що заявник буде повідомлений в триденний строк.
– І що має відбуватися далі?
– Протягом одного робочого дня після отримання заяви про реєстрацію Національна рада повідомляє заявнику реєстраційний номер поданої заяви та дату її отримання. У разі отримання неповної інформації Нацрада протягом 10 робочих днів з дня отримання заяви повідомляє про це заявника з наданням чіткого та вичерпного переліку відсутньої інформації. Після отримання повної інформації, протягом місяця з дня отримання заяви, Національна рада ухвалює рішення про реєстрацію суб’єкта у сфері медіа, вносить відомості до Реєстру та повідомляє про це заявника.
– Чи є реєстрація безкоштовною?
– До 31 березня цього року плата за таку реєстрацію не стягується. А після цієї дати доведеться проходити реєстрацію, за яку треба сплатити реєстраційний збір у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня року, в якому подається заява про реєстрацію.
До кінця березня залишилося вже не так небагато часу. Тому не варто відкладати справу на останній момент, а хто хоче пройти реєстрацію без сплати збору, то варто знайти час на це вже у лютому.
– Пане Ігорю, а які наслідки очікують на редакції, які не зроблять потрібного до вказаної дати?
– Видання та розповсюдження друкованих медіа без реєстрації під час збройної агресії і протягом п’яти років з дня прийняття рішення про скасування такого статусу заборонено. Тож якщо редакція не здійснила реєстрацію і продовжуєте видавати газету, Національна рада може винести припис з вимогою вжити заходів для реєстрації відповідного друкованого медіа. У разі ж невиконання вимог припису Нацрада має право заборонити видання та розповсюдження газети. Також вона має право звернутися до правоохоронних органів, інших державних органів та посадових осіб із заявою про вилучення тиражу друкованого медіа, видання та розповсюдження якого заборонено.