Школа завершилася, діяльність по вдосконаленню регіональної журналістики – продовжуватиметься

09.11.2020, 12:28
362 Переглядів

Завершився навчальний сезон у VII Регіональній Школі сучасної журналістики Тернопільського прес-клубу, яка діяла впродовж року в рамках проекту «Сприяння медіа реформам та розвитку регіональної журналістики» за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. На прощання ми попросили випускників написати про те, чим було цінне для них навчання передусім і чим запам’яталося.

 Ольга Білас: «Велике спасибі за Школу з таким цікавим форматом та професійною командою»

 

  – “Роби те, що любиш, або полюби те, що робиш” – фраза, яка незмінно переслідувала мене на кожному тренінгу. Нашими тренерами були не просто провідні фахівці у своїх галузях – відчувалося, що вони справді живуть тим, що роблять. Їхнім непростим завданням було донести нам важливість і відповідальність нашої роботи. Де брати теми, як писати цікаво та які джерела використовувати, пояснювала Світлана Мичко. Вона оцінювала наші перші спроби у написанні власних текстів і додавала впевненості та віри в себе. Чи не найбільше практичних вправ і рекомендацій дали Ігор Куляс та Олександр Макаренко. Вони показали, що таке телерепортаж за світовими стандартами, вчили знімати, монтувати та завжди “думати картинкою”. Олег Хоменок поділився своїм багатим досвідом у проведенні журналістських розслідувань. Він розповів, де можна знайти офіційні дані різного роду та як захистити свої пристрої від вірусів та зламів. Від Олександра Гороховського ми довідались про способи перевірки інформації та про те, як виявляти фейки в повідомленнях ЗМІ. Бачити свої сильні сторони і як фахівця, і як особистості, та вміти їх “продавати” навчала нас Христина Стефінів. Вона розкрила “справжній” голос кожного з нас і показала, як говорити, щоб тебе почули. Після захоплюючих відеосюжетів Богдана Кутєпова, я впевнена, усім учасникам школи закортіло самим знімати і творити. І навіть неважливо, що саме, аби тільки це виглядало так само натхненно і по-справжньому.

   Кожний тренер відкривав нам завіси журналістського світу, долучався до творення нашої професійності і (що дуже приємно) пропонував свою допомогу та підтримку у нашій подальшій журналістській діяльності. Разом з тим моїми вчителями були не лише тренери. Усі учасники школи виявилися багатогранними та яскравими особистостями. Хтось допомагав боротись зі страхами, хтось вчив впевненості в собі, хтось ділився переліком авторів для читання, а хтось своїм прикладом доводив, як легко бути самим собою і самовіддано займатись улюбленою справою.

Велике спасибі Анжелі Кардинал за створення Школи з таким цікавим та оптимальним форматом і професійною командою. А також  – за віру у кожного з нас.

Ольга Зайчук: «Журналістика – це та професія, де треба вчитися завжди»

    – Журналіст і дня не може без інформації з нових джерел, свіжого бачення та нових контактів, які дають натхнення та креатив  для  матеріалів. Тернопільський прес-клуб із завданням «свахи» в цьому випадку впорався на відмінно. Тому що там, де молоді вчаться, трохи досвідченіші набираються енергії та позитиву. Саме на таких заняттях, які проводила Школи журналістики, слухаючи бувалих тренерів,  розумієш, що світогляд і професійні орієнтири мають виходити далеко далі містечкової колотнечі, що скільки б місцеві «боги» не втирали про свою неповторність власному електорату – стандарти єдині для всіх. Ну і нові цікаві інсайти теж ніхто не відміняв. Журналістика – це та професія, де треба вчитися завжди і у всіх, у колег старших і молодших, у менторів і у самого життя.

Дарія  Касько: «Тепер я впевнена, що обрала правильну професію»

 –  Школа журналістики дала мені багато нових знань, котрі я в подальшому житті планую використовувати, працюючи журналістом.  Я навчилася правильно обирати теми для новин, поводитися перед телекамерою та знімати репортажі, писати статті , а також, що не менш важливо, тепер я знаю, як захистити себе під час роботи, бо я знаю права журналістів та правила безпечної діяльності. Тепер я впевнена, що обрала правильну професію, і обіцяю, що стану журналісткою, гідною цієї важливої місії, і не підведу Школу, якій дуже вдячна.

 Катерина Козлюк: «Це чудовий досвід!»

   – Навчання в такій Школі  –  це чудовий досвід для кожної людини, яка цікавиться інформаційними технологіями і роботою засобів масової комунікації. Найважливішим здобутком для мене стало те, що я навчилась фільтрувати інформацію, яку отримую щодня, перевіряти її на достовірність, відрізняти дійсні факти від коментарів. За ці дев’ять місяців навчання я почерпнула багато корисних знань, які вже активно використовую і демонструю.

   Особливо цінними були практичні завдання, тому що під час написання  матеріалів мені  допомогли вибрати вдалу тему і тактовно вказували на помилки, які я  допускала. Також була чудова нагода глибоко вникнути в процес створення телевізійних новин що є для мене новим цінним досвідом. З кожним тренінгом я все більше розуміла, що хочу стати справжнім професіоналом у журналістиці. А ще я  щаслива, що завдяки Школі сучасної журналістики познайомилася з багатьма цікавими та надихаючими людьми.

Мар’яна Креховець : «Одна з важливих особливостей – атмосфера і люди»

 – Одного разу я вже навчалася у Школі сучасної журналістики Тернопільського прес-клубу і отримала тоді багато нових професійних знань. Саме тому вирішила стати її ученицею знову, адже впродовж останніх років у нашій професії відбулися певні зміни і з’явилися нові виклики. І хоча більшість тренерів мені вже були знайомі, їхні тренінги  змінилися, вдосконалилися і стали ще цікавішими та інформативнішими. Я  дізналася дуже багато, зокрема, про специфіку роботи в телевізійній журналістиці, з якою до цього була не знайома. І це допомогло мені потім зняти свій власний, перший у житті телесюжет. Звісно, свої корективи вніс весняний карантин, та навіть в таких умовах ми продовжували вчитися. В цей період я переконалася, що знаходити актуальні теми для журналістських матеріалів та збирати для них фактаж можна навіть не виходячи з дому.

   Одна з важливих особливостей Школи — це атмосфера і люди. Наше навчання завжди відбувалося у дружній атмосфері, тренери часто жартували та розповідали повчальні історії з власного досвіду. Тож завдяки цим тренінгам кожен зміг дізнатися щось корисне та важливе для себе, що точно знадобиться не лише у професії журналіста. Якщо коротко, то для мене Школа сучасної журналістики — це  насамперед нові знання, досвід, враження та знайомства. І я хочу подякувати всім, хто протягом цього року навчав нас, наставляв, підтримував та допомагав розкривати власний потенціал, хто зробив цей рік цікавим та продуктивним, не зважаючи на карантин.

Сніжана Крещук: «Ця Школа стала для мене «чарівним пенделем» і не тільки»

   – Я закінчила школу чотирнадцять років тому, інститут – десять, а університет – 5. Мій досвід роботи радіожурналістом налічує понад 5 років. До чого це все? Але цього року я знову навчалася в школі, тільки цього разу не вивчала ази, а вдосконалювалася. VII Регіональна школа сучасної журналістики – це унікальна можливість вдосконалити свої вміння та навики, познайомитися з кращими менторами галузі, на практиці зрозуміти де, що, і як можна модернізувати та вдосконалити у будь-якому виді ЗМІ. Нові віяння, технічні можливості та креативні ідеї сприяють саморозвитку, професійному росту та впевненості у собі. «Немає поганої роботи, є лінь, яка нами керує – прочитала я одного разу у якійсь «мотивуючій» книжці. Тож ця Школа стала для мене «чарівним пенделем», мотивацією і не тільки. Дякую!

Віктор Мацикур: «Час мотивацій від справжніх «гуру» журналістики»

  – Участь в 7-й регіональній Школі сучасної журналістики Тернопільського прес-клубу стала для мене продуктивним етапом як час мотивацій від справжніх «гуру» журналістики, нових ідей та знайомств. Отримав низку навиків та знань, які мені потрібні як активному дописувачу і блогеру. Навики збору та аналізу інформації, фактчекінгу, інформаційної журналістики робитимуть мої наступні матеріали більш якісними та збалансованими. А те, чому навчився в роботі з фото, відео та соціальними мережами, використовую тепер майже щодня.

   Дякую медіа тренерам та організатору – Тернопільському прес-клубу ­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­–  за можливість отримати багато практичних знань, підсилених  прикладами з роботи великих  друкованих ЗМІ та телеканалів, бо такий досвід було б неможливо отримати у нас. Бажаю, через подібне навчання, і надалі вдосконалення журналістської спільноти, професійного росту, якісних журналістських розслідувань, розвитку громадянського суспільства та якісного посередництва між громадою та владою.

Макс Мельник: «Тренери Школи – насправді майстри своєї справи, які можуть за кілька практичних занять навчити тому, чого люди роками навчаються в інститутах»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

– Почну з  автобіографічного відступу. Я народився у маленькому містечку Гоща, що за 30 кілометрів від Рівного, наприкінці 80-х. Мій тато на той час був дуже підприємливою людиною, тож, привізши з-за кордону перший у нашому містечку відеомагнітофон, організовував кіносеанси, які я, будучи п’ятирічним пацаном, теж відвідував, та й вдома відеомагнітофон був у постійному доступі. Так з’явилась моя любов до кіно, і чим старший я ставав, тим більше розумів, що теж хочу займатись створенням фільмів. Моя мрія збулась! Свій перший короткометражний ігровий фільм «Однокласник» я зняв у кінці 2018 року. З тих пір створив ще 2 короткометражних фільми. Але в процесі роботи над ними я зрозумів, що крім художнього кіно є ще й документальне, яке, розповідаючи історії реальних людей, часто може бути навіть набагато цікавішим. Відтак, вивчаючи питання документалістики, зробив висновок, що найкращі та найцікавіші фільми роблять журналісти. Тому я й вирішив стати одним з них, зануритись у професію і застосувати знання на практиці. Таким чином я і потрапив у Школу сучасної журналістики Тернопільського прес-клубу.

   Знання, які отримав, дуже спростили мою режисерську роботу – я навчився розповідати історії лише за допомогою візуального ряду, без жодного коментаря чи письмового пояснення (що, в принципі, і є стандартом). Тренери школи – насправді майстри своєї справи, які можуть за кілька практичних занять навчити тому, чого люди роками навчаються в інститутах. Крім того – це школа саме СУЧАСНОЇ журналістики, а не пострадянський спадок з його нераціональними стандартами та підходами. Це навчання дало мені дуже багато. Я познайомився з надзвичайно крутими людьми – маю на увазі не лише викладачів, а й слухачів, чий прогрес був помітний протягом всього навчання. Я зрозумів, що таке журналістика і яка її місія. Я тепер знаю, як розповідати історії, знайшов свій голос, навчився перевіряти факти і вже завжди ставлю під сумнів всю неперевірену інформацію. Навіть став трохи детективом! Безмежно вдячний Тернопільському прес-клубу за надані можливості. Бажаю всім успіхів у професії і всіх обіймаю. Мені вас всіх не вистачатиме…

Лілія Поліщук: «Зроблено з любов′ю!»

    – Цікаво, професійно, сучасно, з відмінною організацією, а головне – зроблено з любов′ю, з урахуванням кожної дрібниці . Це все  – про Школу сучасної журналістики Тернопільського прес-клубу. Не зважаючи на складну ситуацію у зв’язку з пандемією, все відбувалося дуже організовано і з комфортом.  Усім тренерам і менторам хочу подякувати за змістовну теорію і круту практику. Для мене особисто це був дуже насичений період і унікальний досвід, який дозволив не лише пізнати журналістику, а розширити всій кругозір та подивитися на багато речей зовсім іншим поглядом.

Валентина Скакальська: «Не лише отримала сучасні професійні знання, а й стала більш відкритою, навчилась говорити і слухати»

   – Завдяки Школі журналістики я не лише отримала сучасні професійні знання, а й стала більш відкритою, навчилась говорити і слухати. Вона стала своєрідним поштовхом до дії, відкрила в мені потенціал та змусила повірити в себе. Чесно кажучи, навіть навчатись стало легше, бо більшість матеріалу, який ми зараз вивчаємо, ми вже обговорили в Школі журналістики. Найбільше мені сподобався тренінг креативного фактчеку Олександра Гороховського. Отримані там знання є просто необхідними в сучасному інформаційному світі. Дуже корисними були уроки Світлани Мичко, яка допомогла написати наші перші тексти, навчила підбирати ілюстрації та придумувати заголовки, дуже важливо було і отримати оцінку свого тексту від такого професіонала. В майбутньому хочу спробувати себе як в газетній журналістиці, так  і в телевізійній, щоб точно обрати своє.

Марта Франчук: «Раджу всім не втрачати свій шанс потрапити до цієї Школи»

   – Інколи на нашому життєвому шляху трапляються неочікувані повороти долі, котрі змушують дивитись по-новому на уже, здавалось би, давно відомі речі. Таким поворотом особисто для мене стала VII Школа сучасної журналістики. Дізналась я про неї випадково і одразу ж прийняла для себе цей своєрідний челлендж. Та все ж випадковості не випадкові, бо хоч я і здобула освіту та працюю в іншій сфері, у шкільні роки із завзяттям готувалась вступати на факультет журналістики. Тож хочу сказати величезне «ДЯКУЮ!» Анжелі Кардинал за те, що «втягнула» мене в такий широкий, цікавий і надзвичайно різноманітний журналістський світ! За короткий термін Школа досить таки добре навчила доступно викладати свої думки в письмовій та усній формі, розширила розуміння процесу збору та подачі матеріалу, розвіяла певні здогадки і міфи, а також пояснила засади та основи журналістської етики. Окрема повага та подяка тренерам, які поділились з нами своїми знаннями і досвідом. Кожен з них вклав свій «пазл» у цілісну картину, що однозначно дасть свої результати. Особисто для мене ця Школа залишиться у пам’яті як час, проведений із цілковитою користю, неймовірною цікавістю, приємною атмосферою  та хорошим настроєм. До того ж впевнена, що вміння аналізувати інформацію та оформляти її в текст чи відео, цікаві і корисні для загалу – це навик, який потрібен спеціалістам з будь-якої професійної сфери. Тому раджу всім не втрачати свій шанс потрапити до цієї Школи в її наступних сезонах.

Тетяна Шабанова: «Усвідомила суть сучасної журналістики»

  – Завдяки Школі сучасної журналістики я усвідомила, в чому власне суть «сучасної» журналістики, чим вона відрізняється від тієї,що була колись. Як телевізійниця – у повному захваті від низки тренінгів Ігоря Куляса і Олександра Макаренка про те, як  правильно  створювати відео-сюжети. Як одна мить, пролетів для мене тренінг Андрія Куликова, настільки все було цікаво і пізнавально. Тендітна, маленька, ніжна, але з голосом і тактикою «хижака» Христина Стефінів кожному з нас показала і дала відчути, як насправді ми можемо «звучати», і це були надзвичайні відчуття! Богдан Кутєпов – це взагалі людина, в харизму якої закохуєшся з першого погляду. Його стріми і монтаж для мене – це найвища планка, до якої буду постійно намагатися досягнути. Велике дякую Світлані Мичко та Тетяні Тарасенко за допомогу у створенні наших письмових «шедеврів», а Анжелі Кардинал – за уроки дисципліни і відповідальності.

Світлана Шевчук: «Після навчання відчуваю себе професіоналом»

 

   – Працюючи на Інтернет-телебаченні і не маючи досвіду роботи перед камерою, постійно відчувала труднощі: не могла записати стенд-ап, професійно вести  програму і взагалі правильно поводитися в кадрі тощо. А після навчання у Школі справді відчуваю себе професіоналом і тепер точно знаю, як готувати сучасні і якісні відео-новини. А ще оволоділа основами мобільної журналістики, що дуже зручно і практично, адже за допомогою мобільних телефонних додатків, з якими нас ознайомили медіа-тренери, тепер можу знімати, писати і монтувати сюжети прямо у гаджеті.

   Спасибі Тернопільському прес-клубу за те, що вчите новому, виводите із зони комфорту, знайомите з прекрасними людьми і робите журналістику якіснішою.

 Тетяна Щирба: «Це надзвичайно круто!»

   – В Школу сучасної журналістики я прийшла, щоб спробувати себе у цій сфері і зрозуміти, наскільки зможу займатися цією справою. Навчання дало передусім багато практики, і це – найголовніше для мене, бо я обрала журналістику майбутньою професією і стилем життя. Тому хочу подякувати усім, хто вкладав у нас не лише знання, а ще й частину своєї душі. Це надзвичайно круто,  коли тобі дають реальні практичні вказівки, як зробити краще, як стати професіоналом у своїй справі. Круто, що усі наші викладачі та тренери – універсальні практики, тож усі наші тренінги – це було щось! Це надзвичайно цінний досвід, який використовуватиму в майбутній роботі.

09.11.2020, 12:28
362 Переглядів