«Сьогодні, 16 лютого, ми відзначаємо День військових журналістів – людей, які фіксують історію нашої боротьби та героїчні моменти визвольної війни українського народу проти загарбників, – написав з цього приводу на своїй сторінці у Фейсбук головнокомандувач Збройних сил України, генерал Олександр Сирський. – У сучасному світі інформація – це зброя. І наші військові журналісти роблять величезний внесок у боротьбу з російською агресією. Вони знаходяться на передових позиціях у районах ведення бойових дій і їхні матеріали зазвичай стають доказами воєнних злочинів військ рф.
Журналісти на війні на власні очі бачать перемоги й здобутки нашої армії. Завдяки їхній роботі, суспільство і союзники знають імена та обличчя Героїв – українських захисників та захисниць, які щоденно протистоять ворогу, ризикуючи власним життям.
Нині ми вшановуємо не лише військових журналістів, а і їхніх цивільних колег, які з перших днів широкомасштабного вторгнення стоять поруч із Силами оборони України. Дякую всім фіксерам і продюсерам та кожному і кожній, хто допомагає поширювати правдиву інформацію про цю війну і працює, щоб в медіа був контент про Україну! Щиро дякую кожному військовому журналісту, оператору та фотографу за вашу службу! Бажаю стійкості, мужності, міцного здоров’я, творчого успіху та натхнення! Слава Україні! Героям Слава!».
Цю пам’ятну дату введено наказом Міністра оборони України від 14 лютого 2018 року. І вибрано її не випадково, а на честь військового кореспондента, редактора редакції телебачення Телерадіостудії Міністерства оборони України «Бриз» Дмитра Лабуткіна. Саме 16 лютого 2015-го року Дмитро загинув біля Дебальцевого, де його передова група потрапила у засідку. Оточене місто він залишав останнім з журналістів, до останньої хвилини свого життя виконуючи свій професійний обовязок з фіксації злочинів російських окупантів. Посмертно його нагороджено орденом Богдана Хмельницького III ступеня, відзнакою «За військову доблесть» та присвоєно звання Народний Герой України. До речі, Дмитро Лабуткін родом з Тернопільщини, з міста Кременець, де до 10-річчя його загибелі у Кременецькому краєзнавчому музеї провели вечір пам’яті під назвою “Репортаж ціною життя”.