Попри інші серйозні проблеми однією з найболючіших для редакцій українських газет залишаються вже давно не партнерські стосунки з наразі монополістом у сфері передплати та розповсюдження преси – «Укрпоштою». Ось і тепер вона почала впроваджувати в низці областей замість звичних і зручних для людей поштових відділень «реформаторські» пересувні саме в час передплатної кампанії, від якої напряму залежить виживання газет у наступному році.
Це питання з-поміж багатьох не менш гострих обговорювалося на недавній Всеукраїнській онлайн-нараді редакторів друкованих ЗМІ, що її організувала Національна спілка журналістів України, і головною темою якої було якраз співробітництво (точніше, його необхідність) поштового відомства з редакціями в ході передплатної кампанії-2022. Взяли у ній участь і генеральний директор «Укрпошти» Ігор Смілянський та керівник департаменту поштових послуг Сергій Гречко.
Готуючи цей захід, до якого долучилися майже півтори сотні редакторів з усіх регіонів, НСЖУ провела опитування, в якому, зокрема, просила назвати і проблеми у стосунках видань та «Укрпошти». З результатами ознайомив на нараді голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко. Так от, 76% назвали закриття поштових відділень у селах, 71% – високі тарифи на доставку преси, 68% – слабку зацікавленість поштових працівників та відсутність матеріальної відповідальності за зрив доставки, 56% – брак листонош, 51% – появу тих самих пересувних відділень замість стаціонарних. І зовсім уже критичними виглядають ситуації, що їх описували керівники газет вже під час самого онлайн заходу. Далі – короткі витримки з чату наради, які не потребують коментарів.
«Більшість пересувних відділень не розносять пресу взагалі. Пояснення різні: немає на це часу, не мої обов’язки. Передплатою на 2022 рік взагалі ніхто не займається. Читачі (навіть постійні) відмовляються від передплати через те, що газети вони не отримують» (Віта Копенко, газета «Червоний промінь», Херсонщина).
«Пересувне відділення не приїхало взагалі. Люди з нього розрахувалися. З 1 жовтня — початку роботи пересувних відділень на Великописарівщині, сотні людей не отримала жодного номера районної газети. Пересувні відділення взагалі не забирають газет на сортувальні, кажуть, що навіть пенсій не встигають видавати, то які там газети. Наша “Ворскла” виходить у світ двічі на тиждень, за це платимо відповідні кошти, а передплатникам її не привозять. Графіків не дотримуються. Передплатники погрожують і редакцію спалити. «Верніть наші кошти, і зроду вас не передплатимо!» – кажуть. Спочатку директор Сумської дирекції Укрпошти запевняв, що за місяць все налагодиться, але стало ще гірше, ніж на початку» (Олексій Пасюга, газета “Ворскла”, Сумщина).
«За останні пару років тираж нашої газети зменшився на третину. Люди не хочуть передплачувати газету, бо її не доставляють. Часто газета губиться пачками. Останній приклад — номер за 23 жовтня. Тираж вчасно був доставлений аж із Вінницької області, з друкарні, у Дніпро. Вчасно відсортований у Дніпрі і відправлений на ЦОП у Кам’янське. Але на Криничанський район газета не пішла. Хоч доставка пошти була. Як нам сказали, Кам’янський ЦОП не працював у суботу 23 жовтня. Всі поштові відділення чекали районку, а її не було. Коли почали вже у понеділок з’ясовувати з Дніпром, то на нас вже кидаються, ніби це ми постійно винні, що газету не доставляє саме пошта» (Галина Литовченко, газета “Нові рубежі”, Дніпропетровщина).
«Чи буде Укрпошта переглядати роботу своїх сортувальних відділень у відповідності з проведеною реформою децентралізації? У нас об’єднаний Волноваський район, де його частина в старих межах обслуговується Маріупольським ЦОПом, а приєднана територія – Покровським. Тож нам, районній газеті – таку відповідь отримали з пошти – щоб розповсюджувати газету на приєднані території, треба реєструватися як газета обласної сфери розповсюдження» (Лідія Тараш, газета “Наше слово”, Донеччина).
«Логістика дивна. В одне село нашу газету привозять в суботу, в сусіднє – аж у вівторок або навіть четвер» (Сергій Близнюк, “Вісті Борзнянщини”, Чернігівщина).
«Ситуація з доставкою преси та передплатою краща там, де працюють місцеві листоноші. Однак вони працюють на 0,3-0,5 ставки, тож часто змінюються, бо доводиться обслуговувати села протяжністю до 7 км., а зарплата мізерна» (Любов Рудя, «Сільські новини», Херсонщина).
Тим часом виступ гендиректора «Укрпошти» Ігоря Смілянського був на диво оптимістичним. Він не заперечував, що листонош не вистачає для якісної роботи, однак з його слів виходило, що винен в усьому … коронавірус, бо люди не хочуть вакцинуватися, хворіють і навіть вмирають. Щодо незадовільної роботи пересувних поштових відділень, то керівник відомства дав зрозуміти, що, мовляв, без проблем не обходяться будь-які нововведення. І взагалі виглядало так, що поштове відомство тільки те й робить, що вдосконалює свою діяльність на благо редакцій. Приміром, Смілянський запевняв, що оптимізація роботи листонош, в результаті якої замість кількох на неповних ставках буде одна людина з повною та ще й стимулом у вигляді премій за передплату, неодмінно покращить ситуацію щодо останньої. «Наша мета – перехід на сучасні форми роботи, і протягом наступного року ви дійсно побачите покращення, – додав він. – Коли ми повністю оцифруємось, в особистому кабінеті для видавців ви кожного дня зможете бачити обсяги продажів, і ми зможемо подавати щоденні звіти по передплаті. Передплату можна буде оформити у кілька кліків. Також листоноші отримують девайси, які позбавлять їх від паперової писанини при оформленні передплати. Ми ж отримуємо можливість чіткого контролю за пересуванням листонош та роботою пересувних відділень».
Коментарі та репліки редакторів свідчили про те, що вони мало вірять у покращення від «Укрпошти» в найближчому майбутньому, адже потерпають від її реформ вже далеко не перший рік. Втім, деякі озвучені дії відомства зацікавили і дещо обнадіяли. Наприклад, повідомлення про направлення керівництвом поштового відомства звернень до уряду та галузевих міністерств з проханням дозволити бюджетним установам проводити передплату за державні кошти, що мало б позитивно вплинути на обсяги відомчої передплати та місцевих газет. Чи підтримка Ігорем Смілянським пропозиції Сергія Томіленка з середини листопада системно прослідковувати і оприлюднювати графіки відновлення тиражів в регіонах, що дасть змогу простежувати якість проведення передплати та відповідно реагувати.
В ході наради голова НСЖУ озвучив і низку інших пропозицій (наданих як в ході згадуваного опитування редакторів, так і керівництвом НСЖУ), спрямованих на нормалізацію співпраці «Укрпошти» з редакціями. Як от надати нормативні документи (витяги з них) щодо термінів доставки періодичних видань від сортувальних центрів до вкладання у поштові скриньки передплатників; внести до договорів графік доставки окремим додатком, або розширити додаток щодо здачі видань на експедирування нормами щодо строків доставки у конкретних районах; надати НСЖУ план впровадження пересувних поштових відділень по областях, районах, населених пунктах із зазначенням дат, з яких планується таке впровадження, інформації про прив’язку стаціонарних відділень, які закриваються, до нових пересувних, про наявність постійних листонош у точках присутності тощо; домовитися про спільний моніторинг роботи пересувних відділень поштового зв’язку; створити експертну робочу групу від НСЖУ, з якою співпрацюватиме керівництво «Укрпошти», що дасть змогу оперативно вирішувати низку важливих питань в робочому форматі; розглянути можливість щодо знижки на 25-50 % від тарифу приймання при наданні належним чином оформленої документації на редакційну передплату.
Від того, чи підтримає «Укрпошта» редакції в цих та інших важливих питаннях не на словах, а на ділі, напряму залежить подальше існування більшості українських газет.
На фото – інфографіка за результатами опитування НСЖУ, що демонструвалася під час онлайнової Всеукраїнської наради редакторів