Тернопільські гіперлокальні медіа б’ють рекорди. Позитивні!

30.06.2020, 09:49
295 Переглядів

Тернопільські гіперлокальні медіа разом із рівненськими вийшли на перше місце як найбільш гендерночутливі в Україні (по 47%). І ще більше – тернопільські інтернет-видання та газети є лідерами за кількістю використання фемінітивів – 75%.

Такими є результати третьої хвилі гендерного моніторингу гіперлокальних медіа України, який відбувався 11-17 червня (другий – 11-17 квітня, перший – 11-17 лютого).

Аналізу підлягали матеріали п’яти газет «Гомін волі» (Підволочиськ), «Зборівська дзвіниця» (Зборів), «Народне слово» (Збараж), «Нова доба» (Бучач) «Новини Шумщини» (Шумськ).  Також проводився моніторинг  новин п’яти інтернет-видань: «Звістка», «Кременець.Сity», «LanNews», «Чортків.City», «Чортків Онлайн».

Мета  дослідження – визначення рівня гендерної чутливості регіональної журналістики: видимість жінок у медіа (кількість експерток/героїнь і експертів/героїв), наявність стереотипних образів жінок і чоловіків та використання фемінітивів та маскулінітивів у позначенні роду діяльності чи професії жінок.

У порівнянні із другою хвилею моніторингу, практично  утричі зменшилася кількість матеріалів щодо поширення коронавірусної інфекції – 8% у друкованих ЗМІ та 24% – в інтернет-виданнях (уквітні – 63% матеріалів в інтернет-виданнях та 27% – у газетах).Здебільшого це були повідомлення на медичну тематику, хоча питання коронавірусу  порушувалися і в контексті політики, волонтерства, економіки, освіти, армії, соціальної сфери і правопорушень.

Якщо в інтернет-виданнях експертами та героями матеріалів на тему корона вірусу переважно були чоловіки (63% та 89% відповідно), то у друкованих, навпаки, у матеріалах більше експерток та героїнь (56% та 80% відповідно). У квітні ж ця тема була здебільшого «чоловічою»: на сайтах експертів 73%, героїв – 52%, у газетах відповідно – 57% та 80%. Тему коронавірусу не порушувало лише одне видання – газета «Гомін волі» (Підволочиськ). Причиною ймовірно є те, що у цьому районі – один із найнижчих показників захворювань в області.

Утім,  чоловіків-експертів (тих, хто коментують теми, чию думку цитують) та героїв більше і у матеріалах видань, що підлягали моніторингу, й на інші теми. За винятком кількох медіа. У  червні в усіх медіа взагалі відсутня тема екології та довкілля, а у друкованих – ще і теми війни та  дозвілля.

Друковані видання

Абсолютно «жіночою» темою у друкованих виданнях цього моніторингового періоду є волонтерство/благодійність – 100% експерток та 100% героїнь. Окрім волонтерства, найчастіше жінок запрошували до обговорення теми медицини (67%) та життєвих історій (категорія Інше) – 57%.  Не зверталися журналісти газет до еспертної думки жінок у темах політики і спорту.

Водночас героїнями у життєвих історіях жінки були у 47% випадків, медицини – 45%, політики – 44%. Не було героїнь у матеріалах на економічну тематику, однак – 17% експерток. Загалом у  матеріалах друкованих видань експертки складають 37%, героїні – 41%. Для порівняння: у квітні відповідно 40%,  а героїні  – 30%. Отже, експерток поменшало на 3%, зате збільшилася на 11% кількість героїнь.

Газета «Нова доба» у квітні дотримується паритету експерток/експертів – по 50% та героїнь/героїв – 51% та 49% відповідно.  У квітні цього правила дотримувалася газета «Новини Шумщини». Зате у червні у цьому виданні 71% експерток та 45% – героїнь.

Найрідше до думки експерток зверталося видання «Гомін волі» – лише 11%, а героїнь найменше у газеті «Народне слово» – 29%.

Щодо використання фемінітивів до означення посад, професій, зайнятості жінок, то у червні незаперечним  лідером є видання – «Зборівська дзвіниця» (96%!) І це – найкращий результат за увесь час моніторингу і обласних, і гіперлокальних медіа. У квітні ця ж газета також «побила рекорди» – 75%. Такий же результат у лютому був у виданні «Народне слово» (у червні  ці показники становлять у цій газеті 54%). Найрідше використовували фемінітиви у червні журналісти газети «Нова доба» (53%). Однак зауважимо, що у квітні найнижчий показник становив лише 25% у газеті «Новини Шумщини». Тепер у них – 57%.

Оперна співача, архітекторка, політикиня, художниця, виконавиця, журналістка, очільниця, директорка, перша заступниця голови РДА, фінансистка,  обраниця, невільниця, співрозмовниця, працівниця, велосипедистка, літературознавиця, письменниця, майстриня, завідувачка, етнографиня, поетеса, одиначка, оптимістка, життєлюбка, студентка, майстриня, викладачка, бігунка – такі фемінітиви використовували журналісти газет. У «Зборівській дзвіниці» наважилися посадовицю назвати «першою заступницею голови РДА», хоча, судячи із попередніх моніторингів, саме назви посад представниць гілок влади видання вживає переважно у чоловічому роді.

Водночас: начальник відділу освіти Світлана Мотика, бібліотекар Н.Шиманська, директор ліцею Валентина Примуд-Петрушка, художній керівник Тетяна Йосик (Гомін волі), бухгалтер Софія (Зборівська дзвіниця), наставник, ментор, куратор Ольга Дьяконюк, директор Оксана Стельмащук, вситель Марія Ваврійчук, головний бухгалтер Галина Древніцька (Народне слово), HR- директор Валентина Пучка, головний редактор  Марія Баліцька, відповідальний секретар Людмила Сиривко, заступник редактора Оксана Чорній, завідувач відділу Зоряна Деркач, директор телекомпанії Олена Науменко, редактор Тетяна Будар, корспондент Леся Бохонько, редактор Зоя Карп’юк (Нова доба), борець Тоня,  працівники Валентина Данилюк та Інна Волянюк, вчитель початкових класів  (Новини Шумщини).

Відтак,  називаючи  посади представниць державних чи комунальних органів влади та посади журналістів кореспонденти/тки все ж використовували чоловічий рід (маскулінітиви).

Загальний показник вживання фемінітивів  – 69%. І це – найкращий результат з часу моніторингу гіперлокальних медіа. У квітні – 42%, у лютому – 55%.

Завдяки широкому використанню фемінітивів «Зборівська дзвіниця» в червні тримає першість серед гіперлокальних друкованих медіа Тернопільщини щодо гендерної чутливості друкованих медіа – 58,7%. У квітні газета також була у лідерах із показником – 45,7%. Другу позицію займають «Новини Шумщини» – 57,7%, хоча  у лютому вони були лідерами (49%).

Інтернет-видання, що підлягали моніторингу, приділяли увагу різним темам. Найпопулярніші – волонтерство, кримінал, освіта, політика, медицина та інше – переважно життєві історії.

Найбільше експерток зафіксовано в матеріалах на тему медицини – 58%, інше – 56%, волонтерство – 50%. Не запрошували жінок обговорювати теми економіки, освіти, культури, спорту, армії, довкілля.

67% героїнь були у матеріалах на тему волонтерства, 55% – освіти та науки, 41% – у кримінальних новинах. А у спорті – 5%.

Загалом 29% експерток та 24% – героїнь. Відтак здебільшого  експертами та героями журналістських матеріалів в інтернет-медіа були чоловіки. У квітні ситуація була кращою – 65% експертів (тепер 71%) та 63% героїв (тепер76%). У лютому 54% експертів і 73% героїв.

Найчастіше зверталися до жінок журналіст/к/и сайту «Звістка» – 41% (як і у квітні), в 1/3 випадків – «Чортків.City» (33%) (у квітні 38%) та «Кременець.Сity» (31%) ( у квітні – 0%). «Чортків.Онлайн», у квітневих новинах якого було зафіксовано 39% жінок-експерток, тепер зупинився на позначці 17%. І це – найнижчий показник серед інтернет-видань, що підлягали моніторингу.

Щодо героїнь, то у виданні  «Чортків.City» спостерігаємо трохи вищий відсоток від кількості героїв (52%). У «Звістці» цього разу лише 11%, хоча у квітні у цьому виданні частіше за чоловіків жінки ставали героїнями публікацій  (56% і 44% відповідно). На сьогодні – це найнижчий показник. Тим часом у новинах видання «LanNews» – 34% героїнь, у квітні було  20% (у лютому – 47%).

Лідерами щодо використання фемінітивів цього моніторингового періоду є видання «Кременець.Сity» – 93% (у квітні сайт пас задніх!). Трошки поступається «Звістка» – 89%. Найменше використовують фемінітиви редакції сайтів  «LanNews» та «Чортків.Онлайн» – по 67%. Але у квітні найменший показник становив 50% – «Чортків.City». Тепер у них – 83%.

Варто зазначити, що інтернет-медіа Тернопільщини часто продовжують використовувати кліше «як повідомили у прес-службі», «стверджують у… такій-то службі», «кажуть фахівці» такої-то служби, «як повідомили у районному штабі боротьби з коронавірусом», «як повідомляє обласний лабораторний центр», «за словами волонтерів»  тощо.

Фемінітиви в інтернет-виданнях: міністриня соціальної політики, керуюча торговельним закладом, головна санітарна лікарка, вчителька, співрозмовниця, очільниця ГО, господиня, зловмисниця, злодійки, потерпіла, крадійки, лиходійка (Звістка), медсестра, сантарка, завідувачка відділення, лікарка (Кременець.Сity), власниця, студентка, порадниця, першокурсниця, лікарка, завідувачка відділу, учасниця, художниця, юнка (LanNews), опікунка, працівниця, народна депутатка, заступниця (Чортків.City), лікарка, працівниця, лиходійка, зловмисниця (Чортків.Онлайн).

Але є і таке: завідувач, керівник штабу Катерина Нокорсук, депутат Ольга Заставна (Звістка), головний редактор Вікторія Іваніцька (підпис під матеріалом)( Кременець.Сity),  викладач Оксана Василишина, концертмейстер Алла Лешеганич, викладач Наталія Магдич, директор Надія Путіліна, керівник гуртка Тетяна Лисак (LanNews), журналіст Ольга Гладчук-Попадюк (підпис під матеріалом), працівник не виконувала обов’язки (Чортків.Онлайн).

Загальний показник вживання фемінітивів у червні –81%. У квітні –  38% (лютому –  44%).

З огляду на зазначені дані, найбільш гендерночутливим тернопільським онлайн-виданням у червні є «Чортків.City» – 56%. У квітні першість здобув сайт «Звістка» із результатом 50,7%. Тепер він на другій позиції – 47%. Найменше – «Чортків.Онлайн» – 33%, хоча у квітні цей сайт мав показник 46%.

Загальний Індекс гендерної чутливості гіперлокальних медіа Тернопільської області у червні склав 47%. Це на 10% більше, аніж у квітні! Ознайомитися із результатами моніторингу медіа 24 областей України можна на сайті Волинського прес-клубу.

Експертка з моніторингу – Тетяна Тарасенко

___________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

 

 

 

30.06.2020, 09:49
295 Переглядів