Тернопільські гіперлокальні медіа не пасуть задніх, однак  трошки здали позиції

27.08.2020, 13:21
329 Переглядів

Мова про гендерну чутливість газет та Інтернет-видань. Якщо за результатами червневого моніторингового періоду тернопільські гіперлокальні медіа били усі рекорди щодо гендерної чутливості, то у серпні вони трошки поступилися виданням із інших областей.  У червні тернопільські гіперлокальні медіа разом із рівненськими вийшли на перше місце як найбільш гендерночутливі в Україні (по 47%). Тепер цей показник сягнув вище – по 51% (це волинські та харківські медіа), на другій позиції – івано-франківські та кіровоградські (по 50%), на третій – чернівецькі (49%). Тернопільські ж мають 46% (проти, нагадаємо,  47% у червні).

Трохи поступилися тернопільські медіа і щодо використання фемінітивів у серпні. Найвищий відсоток фемінітивів зафіксовано у виданнях Кіровоградської (77%), Івано-Франківської (75%), Харківської (70%). Тернопільщина – на четвертому місці, хоча у червні наші видання були першими – 75%. Тепер –  69%.

Такими є  загальні результати серпневого (четвертого) моніторингу гендерної чутливості гіперлокальних медіа, який проводився з 11 по 17 серпня (третій – 11-17 червня, другий – 11-17 квітня, перший – 11-17 лютого) в усіх областях України, окрім непідконтрольних територій.

Аналізу підлягали матеріали п’яти газет «Гомін волі» (Підволочиськ), «Зборівська дзвіниця» (Зборів), «Народне слово» (Збараж), «Нова доба» (Бучач) «Новини Шумщини» (Шумськ).  Також проводився моніторинг  новин п’яти інтернет-видань: «Звістка», «Кременець.Сity», «LanNews», «Чортків.City», «Чортків Онлайн».

Мета  дослідження – визначення рівня гендерної чутливості регіональної журналістики: видимість жінок у медіа (кількість експерток/героїнь і експертів/героїв), наявність стереотипних образів жінок і чоловіків та використання фемінітивів та маскулінітивів у позначенні роду діяльності чи професії жінок.

У порівнянні із третьою хвилею моніторингу збільшилася кількість матеріалів щодо коронавірусу, що очевидно пов’язано із зростанням кількості випадків COVID-19 на Тернопільщині. В Інтернет-виданнях 32% матеріалів на цю тему, у друкованих ЗМІ – 13% (у червні відповідно 24% та 8%, у квітні – 63% та 27%).  Здебільшого це були повідомлення на медичну тематику, хоча питання коронавірусу  порушувалися і в контексті політики, волонтерства, економіки, освіти, культури, соціальної сфери.

У друкованих ЗМІ у матеріалах на тему COVID-19 експерток 40%, героїнь – 67%. В онлайн-виданнях ця тема, як свідчать результати моніторингу, і далі залишається  «чоловічою»: по 67% і експертів, і героїв (у червні – 63% та 89% відповідно, у квітні – 73% та 52%).

Друковані видання

Загалом проаналізовано 120 матеріалів гіперлокальних друкованих видань.

Як і у червні, найбільш «жіночою» у  районних газетах є тема волонтерства: 100% експерток та 75% героїнь. Тільки жінки є героїнями матеріалів про дозвілля (100%), водночас експертом цієї теми – 43%.  Більше до жінок як експерток зверталися журналістки/журналісти у життєвих історіях (67%)(категорія Інше). Паритету щодо експерток/експертів дотримувалися друковані видання, висвітлюючи теми освіти та криміналу, щодо героїнь/героїв – теми економіки та освіти. У матеріалах на медичну тематику героїні становлять 67%, водночас немає жодної експерти, як і у матеріалах на тему соціального захисту та криміналу.

Варто також зазначити, що у цьому моніторинговому періоді зафіксовано 9% експерток у матеріалах на тему політики. У червні до експертної думки жінок з цього питання газетярі взагалі не зверталися.

Загалом у  матеріалах друкованих видань експертки складають 42%, героїні – 28%. Для порівняння: у червні відповідно 37% та  41%, у  квітні  – 40% та 30%, у лютому – 29% та 30%. Отож, у четвертій хвилі моніторингу експерток найбільше за весь час дослідження районних друкованих видань, але найменше  героїнь.

У серпні газета «Новини Шумщини» дотримується паритету експерток/експертів – по 50% та героїнь/героїв – 45% та 55% відповідно. Зате у червні у цьому виданні було 71% експерток та 45% – героїнь.

Газета «Нова доба», яка у червні дотримувалася паритету, трохи «здала позиції» – 38% експерток та 18% героїнь.

Взагалі не зверталася до думки експерток у цьому моніторинговому періоді газета «Гомін волі». Тільки 11% жінок були героїнями матеріалів у газеті «Зборівська дзвіниця». При цьому зауважимо, що у червні найрідше до думки експерток зверталося видання «Гомін волі» – лише 11%, а героїнь найменше було у газеті «Народне слово» – 29%.

Щодо використання фемінітивів до означення посад, професій, зайнятості жінок, то у серпні незаперечними  лідерами є видання «Народне слово» та «Новини Шумщини» – по 100%. Це найкращий результат за усі хвилі моніторингу.

Найрідше використовували фемінітиви у серпні журналісти газети «Гомін волі» – 38%. Газета «Зборівська дзвіниця», яка упродовж двох хвиль моніторингу у квітні та червні найчастіше використовувала фемінітиви (75% та 96% відповідно), тепер опинилася на передостанній сходинці (40%)…

Начальниця, посланиця, учасниця, членкиня, лікарка, благодійниці, акушерка, читачка,мешканка, випускниця,  координатора, студентка – такі  фемінітиви використовували журналісти газет.

Водночас: депутат Мар’яна Кузьмін, начальник Світлана Мотика,  лікар Анна Яценко, ревізор Світлана Булко, біліотекар Н.Шиманська,  скульптор, автор Віра Мухіна, організатор Олена Кравчук.

Тенденція не змінилася: називаючи  посади представниць державних чи комунальних органів влади та посади кореспонденти/тки все ж використовували чоловічий рід (маскулінітиви).

Загальний показник вживання фемінітивів у друкованих ЗМІ – 72%. І це кращий результат! У червні цей показник становив 69%. Відтак, вживання фемінітивів у друкованих ЗМІ зросло на 3%.

Найбільш гендерночутливим виданням у серпні стала газета «Новини Шумщини» – 65%. На останній позиції газета «Гомін волі» – 20,7%.  «Зборівська дзвіниця», яка лідирувала у квітні та червні, має показник 39%.

Зустрічаються у виданнях і стереотипи. Так, газета «Народне слово», подаючи матеріал про сформовані виборчі комісії, написала: «У Збаразькій міській ТВК 94% у складі комісій – представниці прекрасної статі».

Інтернет-видання, що підлягали моніторингу, приділяли увагу різним темам.

Найбільше експерток зафіксовано в матеріалах на тему медицини – 57%, соціального захисту та екології – по 50%. Найменше – у політичних матеріалах (18%). Жодної експертки немає у матеріалах на теми економіки, спорту, дозвілля, криміналу.

83% героїнь було у статтях на тему освіти/науки, 58% – на тему політики, 50% – війни/армії. Найменше героїнь (7%) у публікаціях економічного спрямування. Відсутні жінки як героїні у спортивній тематиці Інтернет-видань.

Загалом в онлайн-виданнях 27% експерток та 40% героїнь. У порівнянні із червнем експерток стало на 2% менше, а героїнь – на 16% більше. І все ж  здебільшого  експертами та героями журналістських матеріалів в інтернет-медіа були чоловіки. Наприклад, у червні було 71% експертів та 76% героїв, у квітні –  65% експертів та 63% героїв, у  лютому – 54% експертів і 73% героїв. А тепер – 73% експертів та 60% героїв.

Найчастіше до експертної думки жінок зверталися Інтернет-видання «Кременець.Сity» та «LanNews» (по 40% експерток). Найрідше – «Чортків.City» (15%), а у виданнях «Чортків Онлайн» та «Звістка» по 25% експерток.

Варто зазначити, що у червні лідером по залученню експерток був сайт «Звістка» (41%). Найнижчий показник становив тоді 17% («Чортків.Онлайн»).

Щодо героїнь, то у серпні у виданні  «Чортків.Онлайн» їх найбільше – 55%, трошки менше у «Чортків.City» – 54%. Найнижчий результат у «LanNews» – 16%. Для порівняння: у червні найвищий показник становив 52% героїнь («Чортків.City»), а найнижчий був у «Звістці» – 11%.

Лідерами щодо використання фемінітивів цього моніторингового періоду є видання «Кременець.Сity» – 95%. Воно на перших позиціях уже вдруге поспіль! У червні –  93% (у квітні сайт пас задніх). І знову трохи поступається, як і у червні, «Звістка» – 83%, хоча минулий показник був у цього видання вищим (89%).

Не змінилася тенденція і щодо аутсайдерів з використання фемінітивів. Однак, якщо у червні ці видання  мали найнижчі показники по 67%, то тепер ситуація гірша: «Чортків.Онлайн» – 56%, а «LanNews» – лише 10% (до слова, у лютому сайт був лідером – 79%). Для порівняння: у квітні найменший показник становив 50% – «Чортків.City», у лютому це видання також найменше використовувало фемінітивів – 8%  (тепер 67%).

Варто зазначити, що інтернет-медіа Тернопільщини часто продовжують використовувати кліше «як повідомили у прес-службі», «стверджують у… такій-то службі», «кажуть фахівці» такої-то служби, «як повідомили у районному штабі боротьби з коронавірусом», «як повідомляє обласний лабораторний центр», «за словами волонтерів»  тощо.

Фемінітиви в інтернет-виданнях: власниця, поетеса, громадська діячка, депутатка, керуюча справами,соратниця, керівниця, майстриня, дизайнерка, замовниця, директорка, очільниця, заступниця, студентка, координаторка, менеджерка, експертка, начальниця, головна санітарна лікарка тощо.

Але є і таке: власник Галина Проник, власник Ольга Ненчин, менеджер, експерт Моніка Здроєк, координатор Вікторія Брага, начальник Оксана Качурівська, заступник голови комісії Любов Варода, приватний підприємець Оксана Фарина, юрист Оксана Жмака, класні керівники Ганна Стьопа, Вікторія Кримська, хореограф Ольга Голишева, директор Світлана Філюк, заступник голови Тетяна Важельська, юрист Тетяна Кондратенко, головний лікар Людмила Рудніцька, депутат районної ради Тетяна Яблонь, синоптик Наталка Діденко…

Зауважимо, що частина маскулінітивів – із розпоряджень та рішень місцевої влади.

Загальний показник вживання фемінітивів у серпні в Інтернет-виданнях – 66%. До слова, у червні –81%, у квітні –  38%, у лютому –  44%.

З огляду на зазначені дані найбільш гендерночутливим тернопільським онлайн-виданням у серпні є «Кременець.Сity» – 56%. З таким результатом у червні переміг сайт «Чортків.City». У квітні першість здобув сайт «Звістка» із результатом 50,7%.  На сьогодні «Звістка» на другій позиції – 46,7%. Третє місце розділили «Чортків.City» та «Чортків.Онлайн» – по 45%. Аутсайдер «LanNews» – всього 22%. Вплинули на результат найнижчі показники із кількості героїнь та використання фемінітивів.

Загальний Індекс гендерної чутливості гіперлокальних медіа Тернопільської області у червні склав 46%. Це на 1% менше, аніж у червні, зате на 9% більше, аніж у квітні! Ознайомитися із результатами моніторингу медіа 24 областей України (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу.

Експертка з моніторингу – Тетяна Тарасенко

___________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

 

27.08.2020, 01:21
329 Переглядів