З початком бойових дій в Україні мапа гіперлокальних видань – інформаційних сайтів і газет – зазнала певних змін. Зупинився у подачі новин на позначці 24 лютого сайт «Звістка», не виходить з того ж часу газета «Народне слово». Крім того, деякі друковані видання виходять раз на два тижні, деякі зменшили обсяг, зважаючи на економічні проблеми. Однак, працюють, інформуючи мешканців громад.
У квітні до моніторингової когорти приєдналися газети «Галицький вісник плюс» (Борщів) та «Колос» (Заліщики). І вже традиційно – газети «Воля» (Теребовля), «Гомін волі» (Підволочиськ), «Зборівська дзвіниця» (Зборів), «Нова доба» (Бучач), «Новини Шумщини» (Шумськ), Інтернет-видання «Кременець.Сity», «LanNews», «Чортків.City».
Якщо узагальнено: головною, ясна річ, є тема війни. Саме тому моніторингова команда вирішила проаналізувати, як мас-медіа подають воєнні події, які теми порушують, про що пишуть і наскільки гендерночутливими вони є, висвітлюючи воєнну тематику.
32 публікації з 61 в Інтернет-виданнях були присвячені воєнній тематиці (52%), а у газетах 52 зі 102 (51%). Найголовніші акценти – волонтерство, допомога фронту та мешканцям у зоні бойових дій, прощання із загиблими захисниками, реакція світових лідерів на події в Україні, ситуація на фронті тощо.
У районних газетах воєнна тематика є здебільшого «чоловічою» – відчутно більше експертів та героїв. І це у матеріалах не тільки про саму війну, а й тем, дотичних до війни, – про політику, економіку, діяльність волонтерських центрів.
Чому так сталося? За приклад візьмемо тему волонтерства. У матеріалах газет переважно йдеться про те, що жінки (збірний образ, без конкретних імен) наліпили сотні вареників, напекли пиріжків чи шиють бронежилети для захисників, а перевізники (і тут подаються прізвища) – доставили за призначенням. Або інші приклади: за сприяння такого-то голови громади передали воїнам амуніцію, за підтримки таких-то священників організували волонтерський центр при церкві тощо.
У друкованих виданнях жінки були експертками, розповідаючи, чому вони вирішили з-за кордону повертатися додому, ділилися своїм волонтерським досвідом, а лікарка-психотерапевтка давала поради, як вберегтися від емоційного стресу. Як героїні жінки фігурували у матеріалах на тему волонтерства та культури (благодійні концерти).
Загалом у друкованих виданнях України (а моніторинг проводився в усіх областях) 36% експерток у матеріалах на тему війни та 28% героїнь.
В Інтернет-виданнях у воєнній тематиці загалом спостерігається певний гендерний паритет щодо експерток/експертів. Жінок навіть більше – 58%. Здебільшого жінки згадували полеглих героїв (сусідки, учительки, мами), розповідали про матеріальну допомогу від ООН, а переселенки ділилися спогадами про перші дні війни. Серед героїнь – родички загиблих, діти, які святкували день народження в укриттях.
Середній показник експерток в Інтернет-виданнях усіх областей нашої держави становить 25%, героїнь – 24%.
У друкованих ЗМІ Тернопілля загальна кількість експерток становить 26% (проти 41% у лютому), а героїнь – 24% (проти 28%).
Найбільш збалансованою порівняно з іншими виданнями є газета «Колос» – 43% експерток та 31% героїнь, «Галицький вісник плюс» – 38% експерток та 30% героїнь. І вперше за усі періоди моніторингу найнижчий показник у газети «Зборівська дзвіниця» – 0% експерток і 15% героїнь. Це видання завжди мало високий показник гендерної чутливості серед гіперлокальних медіа. Найменше героїнь у виданні «Воля».
Загальний показник використання фемінітивів у семи друкованих виданнях області становить 73%. І він є на 10% нижчим, ніж у лютому. 100% фемінітивів – у публікаціях видань «Воля» та «Зборівська дзвіниця». Високий показник щодо фемінітивів і у газеті «Гомін волі» – 93%, а найменший (по 25%) – у «Галицький вісник плюс» та «Нова доба». До слова, останнє видання у лютому мало 94% фемінітивів, а найнижчий показник тоді становив 63% («Гомін волі»). Відтак, частина видань покращила свої результати, інші – навпаки.
Докладніше – в інфографіці.
Гендерну чутливість ЗМІ визначає три показники: кількість експерток, героїнь та фемінітивів. Відтак найбільш гендерночутливим друкованим виданням у квітні є газета «Гомін волі» – 50%. Найнижчий показник цього разу у виданні «Нова доба» – 25%.
У публікаціях трьох Інтренет-видань області загальна кількість експерток становить 44% (37% у лютому), героїнь – 17% (у лютому 26%) .
Лише жінки (жодного експерта) коментували теми економіки, медицини, соціальної політики і на 100% були героїнями публікацій на тему політики.
Переважають жінки-експертки і у матеріалах на тему війни – 78%, 19% героїнь. Водночас жінки зовсім відсутні при висвітленні волонтерства – 0% експерток та 0% героїнь.
Найбільш «жіночим» виявилося видання «LanNews» – 83% експерток та 40% героїнь. Тему війни на цьому сайті також у 80% коментують жінки і 38% є героїнями. Загалом практично усі матеріали видання присвячені воєнній тематиці.
Тільки жінки на сайті «Чортків.Сity» коментували теми війни, медицини та були героїнями публікацій на тему політики. На сайті «Кременець.Сity» також на 100% жінки були експертками з економічних питань та соціальної політики. Військову тему коментували 67% жінок, 20% були героїнями.
Два видання – «Чортків.Сity» та «LanNews» на 100% у цьому моніторинговому періоді використовують фемінітиви при означенні посад чи роду занять жінок. Хоча у лютому «LanNews» мав найнижчий показник серед тернопільських інтернет-видань (71%). У квітні найменше фемінітивів використовували журналісти/журналістки «Кременець.Сity» – 67% (у лютому було 100%).
Загальний показник використання фенімітивів в Інтернет-виданнях області становить 83% (у лютому -78%).
Докладніше – в інфографіці.
Найбільш гендерночутливим гіперлокальним Інтернет-виданняму квітніє «LanNews» – 52%. Найнижчий показник має «Кременець.Сity». Нагадаємо, у лютому це видання також мало найнижчий показник, але тоді він становив 42%. Лідирував тоді також «LanNews», але з показником 59%.
Зменшення рівня гендерної чутливості усіх медіа Тернопільщини у квітні можна пояснити воєнними діями – адже матеріали здебільшого про чоловіків – як експертів та героїв, оскільки їх більше і в політиці, і у Збройних силах України.
Загалом Індекс гендерної чутливості усіх тернопільських медіа – один із найвищих в Україні – 42%. Ознайомитися із результатами узагальненого квітневого дослідження з усіх областей України можна на сайті Волинського прес-клубу.
Експертка з моніторингу – Тетяна Тарасенко
___________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа України відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України.