Упродовж останнього року, з початком війни росії проти України, тернопільські обласні медіа не зникли з інформаційного простору і продовжують інформувати мешканців як газети, так й Інтернет-видання. Є лише одна відмінність – газети «Номер один» та «Наш день» виходять лише в електронному варіанті.
Нагадаю, що моніторингу щодо гендерної чутливості медіа, який триває з 2017 року, підлягає п’ять газет та п’ять Інтернет-видань. Це газети «Наш день», «Нова Тернопільська газета», «Номер один», «Свобода» та «RIAплюс», а також сайти «Доба», «За Збручем», «Погляд», «Терен», «Тернополяни».
Палітра тем, які порушують обласні медіа, – різноманітна. Однак, найважливішою, і це зрозуміло, є тема війни. І вона була винесена в окремий розділ моніторингу, включаючи матеріали, які пов’язані із війною на різні теми: чи то політика, чи воєнні дії, чи волонтерство, чи соціальні питання, чи доля переселенців.
Моніторингову групу цікавило питання – наскільки є гендерночутливими медіа, чи збалансованими є присутність жінок та чоловіків на шпальтах газет чи в Інтернет-виданнях та використання фемінітивів у позначеннях роду діяльності та посад жінок.
Отже, у друкованих медіа за тижневий моніторинг у лютому проаналізовано загалом 292 матеріали, 98 з них присвячені темі війни. Тобто майже 34%. Наскільки присутні у них жінки – в інфографіці. Додам, що експертками здебільшого були представниці міністерства оборони України, політичні та громадські діячки як з України, так і з-за кордону, родички воїнів, волонтерки, переселенки. Те саме стосується і героїнь – тих, кого згадували у матеріалах.
В Інтернет-виданнях у моніторинговий період подано 516 матеріалів. Воєнній тематиці присвячено 32% статей, хоча їхня кількість є більшою від повідомлень у газетах (167 проти 98). Причина проста: сайти подають щодня по 15-35 матеріалів, які інформують і про аварії на дорогах, і про погоду, і т.п.
Меншою є і кількість експерток та героїнь. Причина – Інтернет-видання часто подають безособові повідомлення: як сказали у міністерстві, як повідомили волонтери, розповідають військові. Як і у друкованих медіа експертками та героїнями є представниці міністерства оборони, політикині, депутатки, волонтерки, дружини та діти воїнів, переселенки.
Щодо інших тем у друкованих обласних медіа. Найбільш паритетною загалом є тема культури та релігії – 43% експерток (коментування ситуації) та 49% – героїнь (тих, кого згадують). В інших темах «перекоси» – від 100% експерток (освіта) до 100% героїнь (медицина). Волонтерство – 44% експерток та 78% героїнь. Щоправда, доволі високий відсоток експерток (зважаючи на попередні моніторинги) у темах політики – 23%, яка зазвичай є чоловічою. Водночас героїнь у цій темі – нуль.
Загальна кількість експерток у друкованих виданнях – 40%, героїнь – 20%.
Найбільш гендернозбалансованим щодо експерток/експертів та героїнь/героїв є видання «RIAплюс», великого розриву немає і у видання «Наш день». Дивіться інфографіку.
В Інтернет-виданнях картина гендерної чутливості наближена до оптимальної у темах культури (56% експерток, 31% героїнь), освіти (64% експерток, 67% героїнь), медицини (50% експерток-ідеально! та 36% героїнь). Щодо інших тем – різниця велика. З усіх Інтернет-видань найкращі показники у «Терен» – 38% експерток і 29% – героїнь.
Загальна кількість експерток в Інтернет-видань – 30%, героїнь- 28%.
От що тішить – це використання фемінітивів! Три видання з усіх десяти – 100 відсотків! Найменший показник – лише 80%. Водночас, аналізуючи використання фемінітивів, помітила одну річ – у власних матеріалах видання на сто відсотків використовували фемінітиви. А ось у матеріалах передрукованих зберігали правопис першоджерела, що, відповідно, понизило їх рейтинг. Бо, нагадую, фемінітиви – один з трьох показників, який впливає на загальний стан гендерної чутливості медіа, два інших – кількість експерток та героїнь.
Отож – гендерна чутливість друкованих медіа. Найвищий рейтинг у видання – «RIAплюс» – 59%.
А Інтернет-видання таки відстають: найвищий показник – 54%. У цих виданнях, водночас, також найнижчий показник гендерної чутливості у порівнянні із друкованими ЗМІ – 42% (у друкованих – 45%).
У попередні роки ситуація була трохи іншою. Переважно Інтернет-видання були на передовій гендерної чутливості, точніше використання фемінітивів. Однак, висновки робити ще зарано. Попереду ще дві хвилі моніторингу – у квітні та червні. Після цього обов’язково зробимо аналіз та підіб’ємо підсумки.
За рівнем гендерної чутливості медіа Тернопільщини розділяє другу сходинку ще разом із виданнями 6 областей – 50%. Ознайомитися із результатами моніторингу по 24 областях України можна на сайті Волинського прес-клубу.
Експертка з моніторингу – Тетяна Тарасенко
__________________
Гендерний моніторинг відбувається в межах проєкту “Гендерночутливий простір сучасної журналістики”, який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волинської області та мережею прес-клубів і медійних організацій України за підтримки Медійної програми в Україні, Internews