Тернопільські ЗМІ активно використовують фемінітиви, однак забувають про гендерний баланс

23.02.2021, 16:17
170 Переглядів

Такий результат гендерного моніторингу п’яти друкованих обласних газет та п’яти інтернет-видань, який тривав упродовж  8-14 лютого 2021 року. Ним стартував черговий етап дослідження контенту регіональних медіа (попередні відбувалися в 2017 і 2019 роках).

Аналізу підлягали публікації газет «Свобода», «Номер один», «RІА плюс», «Наш день», «Нова Тернопільська газета» та онлайн-медіа «Терен», «Доба», «За Збручем», «Погляд», «Тернополяни». Усього проаналізовано 834 новини інтернет-видань та 138 публікацій в обласних друкованих ЗМІ.

Мета моніторингу – дослідити співвідношення жінок і чоловіків як експерток/експертів (тих, кого цитують, у кого беруть коментар) і героїнь/героїв у журналістських матеріалах, визначити кількість фемінітивів, а також відстежити, чи наявний стереотипний і сексистський контент і  публікації на гендерну тематику.

Загальний рівень використання фемінітивів у друкованих ЗМІ Тернопільщини становить 75%, а  в інтернет-виданнях- 65%. Нагадаємо, у лютому 2019 показники були значно нижчими у цих виданнях – відповідно 47% та 43%! Незважаючи на те, що використання фемінітивів при означенні посад чи роду занять жінок загалом є суттєвим, все ж експертами та героями журналістських матеріалів є здебільшого чоловіки. Загалом у газетах частка експерток становить лише 29%, героїнь – 26%.  В інтернет-виданнях відповідно – 33% експерток та 27% героїнь.  Для порівняння, у лютому 2019 експерток було 35%, героїнь 33% у газетах, в Інтернет-виданнях відповідно –  36% та 16%.

Друковані медіа

Газета «Наш день» у цьому моніторинговому періоді використовувала 80% фемінітивів при означенні посад чи роду діяльності жінок. І це – один із кращих показників. У чоловічому роді (маскулінітиви) найчастіше позначали такі посади жінок – лікар, лікар-хірург, директор, прокурор, кореспондент. Водночас вживаються і лікарка, завідувачка, викладачка, вчителька, легкоатлетка, представниця, власниця.

Паритет щодо експерток/експертів досягнуто у газеті в матеріалах на тему економіки/бізнесу – по 50%. Проте у публікаціях на культурну тематику експертів взагалі немає, лише 100% експерток, немає і героїв (лише героїні) у статтях на медичну тематику.

Загалом у виданні 36% експерток та 34% героїнь.

«Нова Тернопільська газета» стала лідером щодо використання фемінітивів серед обласних друкованих видань – 86%! Прокурорка, викладачка, ветеранка, альпіністка, рекордсменка тощо – такі фемінітиви використовувало видання. Але є і такі означення роду діяльності жінок:  педагог, промоменеджер, виконавець.

«Жіночими» протягом  цього моніторингового періоду у виданні стали матеріали на тему дозвілля – 100% експерток та 60% героїнь.

Найбільше збережений гендерний баланс щодо експерток/експертів у публікаціях на тему культури 56% експерток, відповідно 44%  експертів. У матеріалах на інші тематики як експертами, так і героями переважно є чоловіки, окрім теми спорту – 62% героїнь.

Загалом у газеті 29% експерток та 27% героїнь.

У газеті «Номер один» у цій моніторингові хвилі  в одвічно «чоловічих» темах про політику/діяльність місцевої влади представлено 65% експерток, хоча і 0% героїнь. Думки чоловіків-експертів зовсім не враховувалися у матеріалах на теми освіти та медицини (100% експерток). Проте у публікаціях на теми культури, соціальної політики, спорту представлені лише експерти і герої.

Загалом у виданні 33% експерток та 12% героїнь.

Фемінітиви у виданні складають лише 50%. І це – найнижчий результат серед друкованих ЗМІ, що підлягають моніторингу. Водночас видання використовує фемінітиви для означення посад представниць органів місцевого самоврядування – заступниця міського голови, депутатка.

Найчастіше маскулінітиви у газеті застосовують при означенні посад представниць різних служб та управлінь, а також вчених звань: завідувач амбулаторії, доктор психологічних наук, професор, психолог, лікар.

У матеріалах газети «Свобода» відсоток експерток та героїнь практично у жодній темі не наближається до гендерного балансу. Окрім теми культури – 50% героїнь (і лише 20% експерток). У матеріалах на тему політики/діяльності місцевої влади 19%  героїнь і 0% експерток, медицини – 29% експерток і 0% героїнь, освіти – 0% експерток і 18% героїнь. Варто зауважити, що у матеріалі про становлення історичного факультету у Тернопільському національному педагогічному університеті не вдалося встановити стать 36 героїв чи героїнь, оскільки подавалися вони лише з ініціалами – В.Гевко, О. Валіон, А. Дмитрук, С.Бондаренко, Л. Костюк та інші.

Використання фемінітивів у виданні становить 65%. Уже звичними є поетеса, потерпіла, депутатка, лідерка, авторка, пасажирка. Маскулінітиви у газеті найчастіше застосовуються при означенні наукових звань – кандидат, доктор наук..

Загалом у виданні 11% експерток  та 22% героїнь.

У «RIA плюс» 71% фемінітивів та найбільше серед тернопільських друкованих ЗМІ експерток – 37% та героїнь – 41%.

Маскулінітиви журналісти використовували лише у матеріалах на медичну тематику – медичний працівник, лікар-педіатр, лікар-фізіотерапевт, лікар фізичної реабілітації. Водночас тут фіксуємо такі фемінітиви – начальниця, заступниця, журналістка, прессекретарка, класна керівничка, вчителька.

Видання побило рекорд щодо експерток у матеріалах на тему політики/місцевої влади – 71%, героїнь -0%. Найбільш збалансованою щодо експерток/експертів є медична тематика – по 50%. Водночас тема волонтерства у виданні є збалансованою щодо представленості жінок і чоловіків, однак не за їх функцією: 100% експерток, але % експертів і 0% героїнь, але 100% героїв.  60%  героїнь представлено у матеріалах соціальної тематики та 56% у матеріалах жанру «лайф-сторі».

За весь моніторинговий період (від 2017 року)  вперше обласне видання звернулося до теми ЛГБТ-спільноти. У газеті опублікований матеріал  на полосу “Не соромиться, що він – гей”.

Індекс гендерної чутливості тернопільських друкованих ЗМІ найвищим є у двох видань – «Наш день» та «RIA плюс» (по 50%). Найнижчий – у газети «Номер один» (32%). А між ними – «Нова Тернопільська газета» (47%) та «Свобода» (33%).

Інтернет-видання

Інтернет-видання, що підлягали моніторингу,  приділяли увагу різним темам – від політики до розваг. Ці ЗМІ часто, надаючи коментарі,  використовують кліше «як повідомили у прес-службі», «стверджують у…» такій-то службі, «кажуть фахівці» такої-то служби, такого-то відомства тощо.  Найбільше матеріалів в інтернет-виданнях були присвячені погоднім умовам – щоденно повідомлялося про ситуацію на дорогах Тернопільщини, оскільки саме на цей час припали найбільші снігопади.

65% – такий  відсоток фемінітивів у лютому 2021-го в інтернет-виданнях (у лютому 2019-го, нагадаємо, кількість фемінітивів становила 43%. Також у середньому на усіх Інтернет-сайтах у цьому моніторинговому періоді переважають чоловіки як експерти та герої (відповідно 67% та 73%).

Сайт «ДОБА» у моніторинговий період показав найвищий результат у використанні фемінітивів при означенні посад чи роду занять жінок – 94%.

Гендерний бала2нс не був дотриманий виданням при висвітленні тем освіти (75% експерток, 2% героїнь), культури (100% експерток, 0% героїнь та героїв), соціальної політики (100% експерток та героїнь і жодного експерта чи героя). Зате у публікаціях на тему політики немає жодної експертки чи героїні.

Загальний показник експерток/експертів та героїнь/героїв становить відповідно 36% та 21%.

Щодо фемінітивів, то журналіст/к/и використовували такі,  як депутатка, директорка, кураторка, тату-майстриня, речниця, очільниця тощо. Але було зафіксовано і невиправдане – організатор Олена Коваль (чому не організаторка?).

Інтернет-видання «За Збручем»  стало у лютому таким, де найбільш дотримано балансу щодо жінок і чоловіків, хоча все ж домінують чоловіки: експерток – 46%, героїнь – 36%.

Найбільш збалансовано подану матеріали на тему культури – 50% експерток та 45% героїнь. Щодо матеріалів на інші теми, то є дисбаланс (по 100% експерток у публікаціях на тему освіти, армії, дозвілля, 83% – екології, 75% – волонтерства). 59% героїнь – у публікаціях спортивної тематики.

Видання у позначення посад та роду діяльності жінок використовувало 76% фемінітивів – головна державна санітарна лікарка, завідувачка, старша наукова співробітниця, депутатка, координаторка, начальниця, кишенькарка, лідерка, зоозахисниця, речниця, освітянка. Серед вжитих фемінітивів є такі, що зрідка використовують масмедіа – головна державна санітарна лікарка, наукова співробітниця.

У виданні «ПОГЛЯД» – по 26% і експерток, і героїнь. Використання фемінітивів становить 56%. І це – найнижчий показник серед інтернет-видань.

У публікаціях на тему освіти у цьому виданні  повністю відсутняекспертна думка чоловіків, також немає жодного чоловіка-героя (100% жінок-експерток та 100% героїнь).

Найбільш гендернозбалансованою  у виданні є матеріали на тему війни та армії – про 50% і експерток/експертів, і героїнь/героїв. У публікаціях про спорт щодо співвідношення героїнь та героїв також дотримано балансу – по 50%, така ж ситуація і щодо експерток/експертів у публікаціях на тему культури.

Маскулінітиви найчастіше застосовувалися виданням при означенні посад державних службовців та медиків – директор, стоматолог, лікар, лікар-офтальмолог, доцент, старший інспектор. Водночас журналіст/к/и вживали у матеріалах такі фемінітиви: головна державна санітарна лікарка, керівниця, тату-майстриня, депутатка, начальниця, засновниця, клієнтка.

30% екперток, 25% героїнь, 70% фемінітивів – такі результати лютневого моніторингу інтернет-видання «Терен». Найбільше гендерний баланс дотриманий виданням у публікаціях на тему освіти/науки – 50% експерток, 54% героїнь.  Жінки як експертки, так і героїні переважають у матеріалах соціального спрямування по 67%. У решти публікацій (політика/місцева влада, спорт, економіка, медицина, війна) героями та експертами здебільшого є чоловіки. Хоча переважаюча кількість героїнь зафіксована у матеріалах на тему волонтерства (80%), дозвілля (65%).

Маскулінітиви здебільшого вживаються у матеріалах видання при означенні посадовиць державних органів влади – начальник управління освіти, викладач академії, лікар-гінеколог, провідний метеоролог, доцент, менеджер, директор.

Найбільш вживані фемінітиви – заступниця, мисткиня, художниця, директорка, викладачка (хоча вживається і викладач!), переможниця, гастролерка, кишенькарка, фігурантка, випускниця, гімназистка, покровителька, очільниця тощо.

Сайт «Тернополяни», який у попередні роки моніторингу показував одні з найкращих результатів щодо гендерної чутливості, тепер опинився на третьому місці серед п’яти інтернет-видань.

29% експерток, 26% героїнь та 76% вживання фемінітивів зафіксовано у матеріалах видання протягом 8-14 лютого цього року. Гендерний баланс спостерігається лише в матеріалах на освітню тему, але тут у 100% випадків жінки були експертками, а чоловіки у 100% – героями). У матеріалах на тему соціальної політики – 60% експерток і 0% героїнь. У матеріалах решти тем видимість жінок коливається як експерток, так і героїнь від 3% до 46%.

Журналіст/к/и видання активно вживають фемінітиви (друга позиція разом із виданням «За Збручем»):  біатлоністка, юніорка, заступниця, директорка, представниця, суперниця, членкиня, майстриня, поштарка, вишивальниця, лідерка, але водночас – тренер, капітан команди, директор, користувач, кліматолог, художник-декоратор для означення посад та роду діяльності жінок.

Часто, як і в інших виданнях, зустрічається одночасне використання фемінітивів і маскулінітивів: спортсменка, біатлоністка (але капітан команди) Олена Підгрушна чи, наприклад, директор (але керівниця) Інга Кубей.

Серед матеріалів інтернет-видань є і тематичні публікації, які розвінчують стереотипи. А саме, у виданні «Тернополяни» – “Лемківські вишиванки створює пенсіонер з Чортківщини”. У матеріалі зазначено: «Я вважаю, що немає такого у світі – що чоловіче, що жіноче. Добре є те, що чоловіки можуть зробити ту роботу, яку роблять жінки, або навіть в деякій мірі краще. А жінки, навпаки, ту роботу, яку роблять чоловіки. Якщо є бажання до чогось, або захоплююче хобі, то його треба розвивати, – наголошує чоловік».

Індекс гендерної чутливості тернопільських інтернет-видань у лютому є найвищим у  виданні «За Збручем» (53%). Найнижчий – у «Погляді» (36%). На другому місці – «Доба» (50%), далі – «Тернополяни» та «Терен».

Загальний Індекс гендерної чутливості тернопільських ЗМІ у лютому 2021 року становить 43%. Це – середній показник по Україні. Детальніше з результатами моніторингу регіональних медіа 24 областей (інфографіка) можна ознайомитися на сайті Волинського прес-клубу або на сторінці у Facebook.

Експертка з моніторингу –

Тетяна Тарасенко

_________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань України відбувається в межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

 

 

23.02.2021, 04:17
170 Переглядів