Упродовж трьох хвиль цьогорічного моніторингу гендерної чутливості гіперлокальні видання Тернопільщини постійно були у трійці лідерів в Україні. І це – чудовий результат.
Моніторингу підлягали три друковані видання – «Галицький вісник плюс» (Борщів), «Зборівська дзвіниця» (Зборів), «Новини Шумщини» (Шумськ), а також шість сайтів – «LanNews» («Голос Лановеччини»), «Чортків.City», «Від Тарнополя до Тернополя», «Терміново», «Тернополіс» та «0352 – Сайт міста Тернополя».
Головною темою упродовж лютого, квітня та червня, звичайно, була війна. Водночас варто зазначити, що відсоток таких публікацій змінювався.
Так, у друкованих виданнях у лютому воєнної тематики (а це і про загиблих, і про заяви політиків, і про дії місцевої влади, і волонтерство, і ситуації на фронті) стосувалося 40% публікацій, у квітні – 29%, а у червні уже 28%.
Найчастіше увагу цій темі приділяло видання «Галицький вісник плюс» (від 40 до 50%), інші газети – до третини публікацій.
Тепер про гендерний баланс експертів/експерток та героїв/героїнь у публікацій на тему війни у газетах. Показники не ідеальні, але й не критичні. У різні хвилі цьогорічного моніторингу експерток (жінки, які коментували події) було від 33% до 64%, героїнь – від 37% до 49%.
В інтернет-виданнях упродовж трьох хвиль моніторингу тема війни також була головною: лютий – 39%, квітень – 47%, червень – 37%. Цікавим є той факт, що найбільш видимі жінки як експертки (від 44% до 69%) та значно менше як героїні (від 19% до 33%).
Найбільше матеріалів на воєнну тематику публікує видання «LanNews» («Голос Лановеччини»), а саме про волонтерську допомогу – від 71% до 92%. Узагальнено в середньому майже половина публікацій на цю тему на сайті «0352», «Від Тарнополя до Тернополя», в інших трохи менше – третина або чверть матеріалів.
Як у і у газетах, так і в інтернет-виданнях найбільш «жіночою» є тема волонтерства.
Головне завдання моніторингу гендерної чутливості – проаналізувати наскільки загалом видимі жінки у публікаціях на різні теми у друкованих виданнях та на сайтах, чи використовують журналісти фемінітиви, чи є випадки сексистських висловлювань тощо.
У друкованих виданнях упродовж моніторингу більш-менш збалансовано були представлені у публікаціях як експерти, так і експертки, як герої, так і героїні. Так, у лютому було 47% експерток та 43% героїнь, у квітні – 40% експерток та 56% героїнь, у червні – 53% експерток та 45% героїнь. Загальна картина майже ідеальна!
Жінки були видимими у публікаціях на різні теми – і політики, культури, і економіки, і волонтерства, і спорту, і освіти. Щоправда, по різному у кожній хвилі моніторингу і по-різному у кожному виданні.
На сайтах ситуація трохи інша. І не на їхню користь. Судіть самі: лютий – лише 30% експерток та 24% героїнь, квітень – відповідно 31% та 24%, червень – відповідно 37% та 26%. Хоча простежується тенденція до зростання кількості і експерток, і героїнь. Але це узагальнена інформація. Бо у публікаціях більшості сайтів жінки не дуже видимі, а на деяких їхня кількість є значно більшою за 50%.
І про фемінітиви. Більшість гіперлокальних видань Тернопільщини, які підлягали моніторингу, активно їх використовує для означення посад чи роду діяльності жінок. Кілька прикладів. У лютому найнижчий показник у газетах становив 82%, найвищий – 94%, а в Інтернет виданнях – відповідно 75% та 92%. У квітні ситуація була такою: у друкованих найнижчий 78%, найвищий 100%, на сайтах відповідно 62% та 100% (два видання). У червні: друковані – 74% і 92%, Інтернет – 71% та 100% (два сайти).
Складно знайти причину, але факт такий – деякі видання то збільшували використання фемінітивів, то зменшували упродовж цих трьох хвиль моніторингу… Можливо, причина у відсутності єдиної редакційної політики?
Та все ж індекс гердерної чутливості тернопільських гіперлокальних медіа був високим, саме тому і у лютому, і у квітні, і у червні тернопільські медіа були на третьому місці в Україні. Нагадаю, гендерну чутливість ЗМІ визначає три показники: кількість експерток, героїнь та використання фемінітивів.
Отже, за підсумком трьох хвиль моніторингу найбільш гендерночутливими виданням став «Голос Лановеччини» («LanNews») із середнім індексом 60%. На другій позиції – «Галицький вісник плюс» (59%) і на третій – «Новини Шумщини» (57%%). Усі три видання є одними з найбільш гендерночутливих в Україні.
Словом, є чим гордитися, але і є над чим працювати та удосконалюватися.
Експертка з моніторингу – Тетяна Тарасенко
______________________
Гендерний моніторинг відбувається в межах проєкту “Гендерночутливий простір сучасної журналістики”, який реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волинської області та Незалежною громадською мережею прес-клубів України і медійних організацій за підтримки Медійної програми в Україні, Internews.