У масовій загибелі бджіл на Тернопільщині найбільше винні не агрохолдинги

28.07.2021, 17:50
423 Переглядів

Через масштабне застосування пестицидів і зміни навколишнього середовища з кінця минулого сторіччя у всьому світі почалось масове зникнення бджіл. Вимерло вже близько 4000 видів медоносних бджіл! Постукала вже ця біда і у двері бджолярів Тернопільської області.

   Пасічник Іван Коцько, який понад 20 років займається бджолярством поблизу Тернополя, розповідає, що за минулі чотири роки його пасіка зменшилась із 27-ти вуликів до 18-ти. «Проблема із бджолами стосується не тільки вироблення меду, це передвісник екологічної катастрофи, – каже він. – Згадаймо, що саме бджоли  виконують найголовнішу для сільського господарства і взагалі екосистеми функцію – запилення квітучих рослин.  Немає бджіл – немає врожаю, от і все!».

   У Громадському об’єднанні “Спілка пасічників Тернопільщини” підтвердили, що  в області масово хворіють і гинуть бджоли.

   – Найголовніша причина – обробка сільськогосподарських угідь від шкідників, а відповідальність за це, в першу чергу, несуть фермери і пасічники, – коментує  голова ГО «Спілка пасічників Тернопільського району» Роман Бик. – Останні, бо саме пасічник має проводити ветеринарне обстеження пасіки: ветлікар бере на аналізи її десяту частину, направляє  в  лабораторію, а згодом пасічник отримує свідоцтво із вказаною кількістю бджолосімей у своїх вуликах. На підставі цього документу пасічник звертається до органу місцевого самоврядування, на території якого стоїть пасіка, і, згідно з законом, саме цей орган повинні повідомляти аграрії про майбутню обробку полів, а вже управлінці мають сповіщати пасічників.  А якщо пасіка розташована на перетині двох ОТГ , то пасічник має сповістити органи самоврядування  обох населених пунктів, які є поблизу його вуликів. Однак часто бджолярі не надають цьому значення і реєструють пасіку лише в якомусь одному органі влади. Тож потім виходить, що їх ніхто не попереджає про обробку, адже реєстрації пасіки в сусідній громаді немає.

   Час від часу бджіл вивозять на якусь культуру (гречка, ріпак тощо). Про усі переміщення пасіки, за законом, також треба повідомляти представників ОТГ. Для того, щоб вони попередили аграріїв про місцеперебування бджіл. Так все має працювати в ідеалі. Інша справа, що маємо в реаліях. Пасічники мають звертатись безпосередньо до заступників голів громад: «Я привіз пасіку, сповістіть аграріїв!». Вживати всіх заходів, щоб зберегти бджіл. Просто залишити лист в приймальні органу самоврядування – недостатньо. Тож я закликаю пасічників брати номери телефонів агрономів сільгосппідприємств і від них напряму дізнаватись, коли яке поле кропитимуть.

   Фермери зобов’язані повідомляти про обробку полів за три дні до початку робіт. Відповідну  інформацію вони повинні подавати представникам влади, а ті, у свою чергу, мали б поширювати її у ЗМІ та телефонувати пасічникам. Втім, дуже часто повідомляти …немає кого – більшість пасік не зареєстровані. Лише 10 відсотків від їх загальної кількості мають відповідні документи і дозволи. «Чорні бджолярі» – це неприпустимо, підкреслюють в «Спілці пасічників Тернопільщини», бо ніхто не стане на їхній захист і не відреагує на скарги з офіційно неіснуючих  пасік. «Агрохолдинги – це ще найменше зло, бо вони справді повідомляють про обробку полів і використовують незаборонені речовини. Найбільше шкодять фермери-одноосібники, які кроплять поля, коли їм заманеться, замовляють дешеві препарати з чорного ринку і використовують їх в сильних концентраціях», –  зазначає Роман Бик. У майбутньому ж легковажне ставлення до загибелі бджіл  може привести до того, що фермери Тернопільщини не зможуть вирощувати свою продукцію – наприклад, кабачки, помідори чи яблука – в потрібній кількості.

    Взагалі бджола – це індикатор стану довкілля: якщо погіршується екологія, то спершу гинуть бджоли, а вже потім хворіють люди. Втім, голова «Спілки пасічників Тернопільського району» Роман Бик зберігає оптимізм і каже,що шанси на порятунок. Для цього пасічники мають вийти з тіні і почати тісно співпрацювати з представниками влади й аграріями. До речі, цього року аграрії області готові платити до 300 гривень за бджолину сім’ю на запиленні соняшника. Адже при достатній кількості бджолосімей вони отримують плюс 3-4 центнери додаткового врожаю на гектар!

   Поодинокі пасічники, які не знають, як самостійно зареєструватись, чи мають бажання спільно вирішувати проблему загибелі бджіл, можуть звертатись безпосередньо в ГО «Спілка пасічників Тернопільщини» за консультацією і ставати членами цієї організації. Адже якщо ситуація не зміниться, то вона «вжалить» кожного.

Ольга Мозгова

 Головне фото ілюстративне, з сайту galych.com.ua

 Фото під текстом – з домашнього архіву Івана Коцька

28.07.2021, 05:50
423 Переглядів