Користувачів соціальних мереж накрила хвиля фотодописів, згенерованих штучним інтелектом (ШІ). На перший погляд, це – милі публікації, де закликають привітати військового з днем народження, із одруженням чи просять вподобати світлину нібито українських захисників. Однак лайкати та поширювати такі картинки не треба, бо ці фейкові дописи створені, щоб маніпулювати, дезінформувати, рекламувати сторінку для шахрайських цілей чи заманювати на сумнівні сайти для збору персональних даних. Далі пояснюємо детальніше.
ВЕРДИКТ: ФЕЙК
ДОКАЗИ І АРГУМЕНТАЦІЯ:
Фотографії, згенеровані за допомогою штучного інтелекту, можна впізнати за майже ідеальними, відфотошопленими обличчями, розмитими аксесуарами, інколи невідповідністю у кількості пальців на руках. І, на перший погляд, подібні дописи видаються абсолютно безпечними. Це може бути, приміром, зображення воїна-сироти, вагітної військовослужбовиці, молодого подружжя військових, братів-захисників у формі, дитини загиблого військового тощо. При цьому під світлинами різних, не схожих людей, однакові підписи на кшталт: «У нас сьогодні день народження, але нас ніхто не привітав», «Ми сьогодні одружилися, привітайте нас» і тд.
Одне з основних завдань такого контенту — це тиск на емоції. Тому ці дописи збирають тисячі поширень і сотні тисяч вподобайок. А в коментарях – численні молитви за здоров’я і щастя, побажання миру і перемоги. Користувачі, які поширюють такий контент, відчувають, що вони якось допомогли цим людям. Тим часом дописи із ШІ-зображеннями поширюють, або щоб популяризувати якусь групу чи сторінку (і це найменш шкідливий варіант), або ж у такий спосіб автори дописів збирають інформацію про вас – визначають теми, на які ви реагуєте, шляхи майбутнього впливу на вас, а також досліджують, хто з аудиторії легко ведеться на фейки. Окрім того, російська пропаганда може використовувати такі сторінки у соцмережах для поширення дезінформації. Також загроза таких дописів в тому, що вони можуть використовуватися для шахрайства, адже часто містять шкідливі посилання, замасковані, наприклад, під петицію, яку необхідно підписати.
Існує ціла низка способів перевірити фото на справжність. Для цього можна використати такі застосунки:
- пошук за зображенням Google чи TinEye;
- програма Fotoforensics визначить, чи був застосований фотошоп, а також проаналізує EXIF-дані (налаштування камери, час і дату, а також місце, де був зроблений знімок);
- Hive AI Detector – розширення браузера для виявлення вмісту, створеного штучним інтелектом.
Якщо ж ви не можете зорієнтуватися в інфополі, тоді найкращим рішенням буде ігнорування: не коментуйте, не лайкайте і не поширюйте контент, у якому не впевнені.
Матеріал підготований командою фактчекерів Тернопільського прес-клубу.