Новини про пандемію Covid-19 – це тепер чи не найпопулярніша інформація, за якою стежить весь світ. Паралельно активізувалися і розповсюджувачі фейків та різних маніпулятивних повідомлень, однією з цілей яких є поширення паніки. Щоб захиститися від такого негативного впливу, фахівці радять передусім навчитись відрізняти фейкову інформацію від правди і зрозуміти, якій інформації можна довіряти, а якій – ні. Розібратись у цьому авторці допомогла Галина Синоруб – кандидатка наук із соціальних комунікацій, доцентка кафедри журналістики тернопільського Національного педагогічного університету імені В. Гнатюка, яка нагадала про основи медіаграмотності.
– Оскільки сучасний читач має так зване «кліпове» мислення й реагує на інформацію дуже швидко, – розповіла вона, – потрібно відразу звертати увагу на заголовки. Зазвичай фейкова інформація відрізняється яскравими заголовками, що мають багато знаків оклику, в них виділені окремі слова, або ж присутні певні емоційно забарвлені слова-маніпулятори, наприклад, такі, як «Сенсація», «Увага» та інші подібні. Слід уважно прочитати зміст тексту та проаналізувати, чи відповідає йому даний заголовок. Також звертаємо увагу на фотографії – оцінюємо їх правдивість. У фейкових матеріалах зазвичай розміщують фото, взяті з іноземних сайтів, або ж старі фотографії, що ми можемо перевірити самостійно через будь-який браузер. В сумнівних статтях досить часто присутня велика кількість посилань на так звані «джерела», які є неконкретними та узагальненими. Треба звернути увагу на такі, приміром, судження, як «більшість українців вважає» ( у даному випадку не вказано точний відсоток у цифрах), або «деякі науковці стверджують» ( невідомо, що це за науковці). Нерідко фейкові новини відрізняються від правдивих тим, що тексти написані неграмотно, або автоматично перекладені з іншої мови. Існують цілі спеціальні сайти з метою поширення недостовірних новин, тож щоб такі розпізнати, потрібно поцікавитись, яка у них кількість читачів, підписників, чи присутні коментарі, як часто оновлюється інформація.
Довіряти варто лише перевіреним джерелам та офіційним сайтам, таким, наприклад, як сайт Тернопільської міської ради, або сайт Міністерства охорони здоров’я України. А взагалі, читаючи новини, слід включати «холодний розум» і не піддаватися емоціям, добре аналізувати інформацію, перевіряти наведені факти, цифри, прізвища, навчитись не реагувати на перебільшення в ЗМІ. Ще варто акцентувати свою увагу на інформації, яка фокусується на позитиві – зокрема, ефективності своєчасного лікування, перевагах раннього тестування на виявлення вірусу, статистиці щодо тих, хто одужав від хвороби.
Окрім усього сказаного, щоб зберігати емоційну гармонію та спокій, слід обмежувати себе в інформаційному навантаженні за 2-3 години до сну. А щоб уникнути тривожного стану на самоізоляції, краще планувати свій день заздалегідь, виділяючи лише певний період часу на прочитання новин та звертаючи увагу на речі, на які не було часу раніше. Карантин можна розглядати і як можливість переоцінити, що для нас є справді важливим, а що ні. І, нарешті, ми всі можемо проводити достатньо часу із самими собою та своїми рідними. Отож, не панікуйте та будьте здорові!
Ірина Мовчанюк