Від виживання місцевих ЗМІ залежить інформаційна  безпека  України

31.05.2022, 23:57
1802 Переглядів

«Війна та економічна криза українських медіа. Як країні не втратити інформаційну незалежність» – такою була тема онлайн наради, яку нещодавно провела Національна спілка журналістів України, і в якій взяло участь близько сотні медійників  з усіх регіонів.

   Попередньо НСЖУ провела письмове опитування майбутніх учасників, редакторів і журналістів, результати якого були представлені на нараді і яскраво засвідчили всю критичність ситуації, в якій опинилися сьогодні регіональні (а тим більше локальні) ЗМІ. Так понад 74% медіа констатували відсутність коштів для продовження роботи, близько 90% редакцій втратили рекламодавців, 60% залишились без надходжень від угод на висвітлення  діяльності органів влади, 57% – без доходу від передплати, чверть журналістів місцевих редакцій вимушені працювати без зарплат. Сухі цифри статистики медійники доповнювали, описуючи ситуацію конкретних редакцій і у своїх виступах, і під час спілкування в чаті. Ось, приміром, кілька витримок з останнього.

«Ми вже третій місяць всі у відпустці за власний рахунок. Газету випускаємо на волонтерських засадах»; «В березні виплатила зарплату повністю, у квітні – по 6 тисяч, у травні – по 2 тисячі і більше немає…»; «Березень, квітень випускали газету на волонтерських засадах, але накопичуємо борги, тому тимчасово припинили вихід»; «Папір, що був придбаний на початку року (на 8 місяців роботи), залишився на окупованій території»; «Яка там передплата, якщо у нас в деяких населених пунктах виїхало до чверті населення?!».

   Обговорюючи наболілі проблеми, медійники торкнулися і тих, які існували й до війни, а тепер лише загострилися. «Недолуго роздержавивши такі газети, як наша, держава повністю махнула на них рукою. У нас не працює не тільки закон про підтримку ЗМІ, а навіть і про висвітлення діяльності. Місцева ОТГ категорично не укладає договору та не замовляє газетних площ для цього», – зазначив у тому ж чаті один з редакторів. «Більшість ОТГ, як і сільські ради до цього, жодного разу не оприлюднювали в газетах ті нормативно-правові акти, які вони зобов’язані оприлюднювати, а держава цього зовсім не контролює. Теж саме районні ради і РДА», – сказав інший. Знову ж таки прозвучало багато гострої критики на адресу поштового відомства-монополіста, яке впродовж останніх років справді «дістало» журналістів. «Укрпошта вперто не хоче доставляти друковану газету, зокрема, так звані районки, передплатникам. Загальноукраїнські видання хоч нерегулярно, але розносять. А нам кажуть – форс-мажор. Я зверталася і в обласну дирекцію, і до Смілянського з вимогою дати офіційне підтвердження – чому, якими документами це визначено. У відповідь – ані гу-гу». «Укрпошта – це ШКІДНИК!!! Працюють лише на піар перших осіб, а реально на місцях – біда: листонош скорочують, пересувачки – це взагалі щось жахливе…», «Своєю недоставкою газет Укрпошта вбила наші тиражі! Вони не розплачуються з нами вчасно. Скорочують кількість листонош у сільській місцевості, де газети – єдине джерело інформації для жителів старшого віку».     Детальніше пройшовся по проблемах стосунків з Укрпоштою у своєму виступі  видавець газети «Обрії Ізюмщини» з Харківської області Костянтин Григоренко, який вимушений був евакуюватися. «В Україні фактично немає практики, як сьогодні вибудовувати стосунки з «Укрпоштою». Нікуди не зникає проблема доставки газет на територіях, де немає бойових дій,  украй погано доставляються видання пересувними поштовими відділеннями. В країні три місяці ведуться інтенсивні бойові дії, а й досі немає ніяких офіційних документів щодо ситуації ні від генерального директора, ні від керівників обласних дирекцій «Укрпошти». Тобто ми досі не маємо на руках документа від «Укрпошти», який мав би урегулювати ділові стосунки між поштовиками і редакціями газет, що опинилися  на тимчасово окупованих територіях і там, де ведуться бойові дії. Нам тільки кажуть, що поштові працівники пішли в неоплачувані відпустки, не працюють відділення сортування. Так не годиться! Нам треба працювати в правовому полі, щоб знати, що чекає на нас у майбутньому. Адже рано чи пізно наші передплатники поставлять запитання «Де моя газета? Де мої гроші?».

   «Наша галузь мала багато викликів і до війни, нині ж маємо набагато складнішу ситуацію, – сказав, виступаючи на нараді, голова НСЖУ Сергій Томіленко. – І шукаємо шляхи виживання не лише для галузі, яка об’єднує велику кількість громадян. За кожною редакцією – тисячі і тисячі українці, які реалізовують своє право на доступ до достовірної і перевіреної інформації, яка зможе сьогодні зберегти їм життя й здоров’я, мобілізувати на захист країни». „Йдеться не просто про існування місцевих медіа, а про інформаційну безпеку країни, – доповнила його перша секретар НСЖУ Ліна Кущ. –  Для України дуже важливо зберігати, по-перше, інформаційний зв’язок із усіма нашими територіями, а, по-друге, зберегти нашу інформаційну незалежність, засадами якої є саме локальні медіа”.

   Важливо зазначити, що учасники наради не лише констатували проблеми і виклики, що перед ними постали, а й активно обговорювали шляхи їх вирішення, щедро ділилися досвідом, надавали конкретні пропозиції. Активну позицію українських медійників підтвердили, до речі, і результати вже згадуваного в цій публікації опитування. Так 76% опитаних зазначили, що для виходу із складної ситуації шукають нові джерела доходу, а 64% – нових партнерів, 51% – скорочують витрати, і лише 14% схиляються до закриття ЗМІ. 83% опитаних впродовж наступних пів року сподіваються зберегти свою роботу та її обсяг, а ще 12% розраховують повернутися на роботу після відновлення їхніх ЗМІ, і це справді оптимістично.

   Медійники все ще сподіваються знайти розуміння й підтримку з боку держави. Зокрема, обговорювалося створення та напрямки майбутньої діяльності Фонду державної підтримки, що його НСЖУ ініціювала ще кілька років тому, і який справді б міг допомогти зберегти місцеві ЗМІ в такий непростий час. Разом з тим багато хто більше надій покладає на допомогу з боку міжнародних організацій, які з початком війни відчутно активізувалися у сприянні українській журналістиці. Ось і Ліна Кущ зауважила, що редакції не повинні мати зайвих ілюзій в очікуванні державної допомоги. «Якщо влада досі не поцікавилася, як ви працюєте, то де гарантія, що вона піде назустріч?, – звернулася вона до учасників наради. – Допомога від міжнародних партнерів поки що залишається найбільш реальним шляхом підтримки місцевих медіа в Україні. Це гранти, пряма фінансова підтримка, співпраця з закордонними редакціями. Справді, треба переорієнтуватися на те, що в найближчі півроку найбільш реально отримати поміч від міжнародних партнерів або від українських організацій, які є надавачами міжнародної допомоги». З реальними можливостями короткострокової та довготривалої грантової підтримки детальніше ознайомила керівниця „Асоціації Незалежних регіональних видавців України” Оксана Бровко. Зокрема, розповіла про діяльність „Хабу підтримки регіональних медіа”.

   Всі пропозиції, які прозвучали на онлайн нараді НСЖУ, наразі опрацьовуються і  узагальнюються спеціально створеною для цього робочою групою. Остаточний же документ планують незабаром винести на розгляд більш широкого зібрання за участю представників уряду, профільних комітетів Верховної Ради, РНБО та представників обласних військових адміністрацій.

На фото – інфографіка за результатами письмового опитування медійників

Фото НСЖУ

31.05.2022, 11:57
1802 Переглядів