Величезні збитки в аграрній сфері стосуються сьогодні не лише вирощування культур та збору врожаю, а й втрати можливості безперешкодного експорту продукції та отримання доходу. Поєднання цих двох чинників призвело до надзвичайно негативних наслідків. Про деякі аспекти проблеми – у коментарі прессекретаря компанії «Агропродсервіс» Олега Удича:
– Для аграріїв припинилася державна підтримка, яка працювала на розвиток галузі в довоєнний період. Це поставило українських сільгосптоваровиробників в нерівні умови з європейськими фермерами. Адже ті не страждали від війни, продовжували отримувати фінансову допомогу від ЄС, а ринок збуту залишався глобальним, з доступом до нього і українських продуктів. Таким чином війна та відсутність державної підтримки зробили українську продукцію неконкурентною на світовому ринку. Тому було прийнято 2 важливих рішення. З боку Європарламенту було знято обмеження та квоти на продукцію сільського виробництва, де країною походження була Україна, а в межах нашої держави – запровадили пільгове кредитування за програмою Кабміну “5-7-9”. Це дозволило залучити банківські кошти в агросектор, а відсотки були підйомними для виробників.
Одна з основних проблем для агросектору під час війни – питання обігових коштів. Адже розрахунки за кредитами, виплата коштів за оренду паїв, закупівля посівного матеріалу та засобів догляду – це реальні гроші, які треба звідкись брати. В умовах, коли зупинився експорт (до збільшення потужностей на західних кордонах, річках та запровадження зернового коридору), продати продукцію було практично неможливо. Агропереробка та внутрішнє споживання потребувало значно менше зерна, ніж виробляла Україна. Для порівняння: до війни на внутрішньому ринку (враховуючи переробку) українці споживали близько третини зібраного урожаю зернових та олійних. Решта дві третини – експортувалося. Тому можливість продавати агропродукцію на ринок Євросоюзу без обмежень та квот, а також залучення кредитних коштів, дозволило аграріям увійти в посівну озимих під урожай 2023 року. Під час війни ця тенденція приблизно збереглась, оскільки в Україні зменшилась площа посівів, кількість голів худоби та населення. А останнім часом все дуже ускладнилося виходом Росії з зернової угоди та її жорстоким намаганням не дати нам можливості експортувати своє зерно через Чорне море. Крім цього існують великі ризики при обробітку ґрунту – обстріли, мінування. Зруйновано багато інфраструктурних об’єктів аграрної галузі: ферми, елеватори тощо. За оцінками експертів, агропромисловий комплекс та земельні ресурси України отримали прямих збитків на суму більше $8,7 мільярда. І найбільша частка збитків агросектору — через знищення та пошкодження сільгосптехніки й інфраструктури для зберігання сільськогосподарської продукції.
Записала Ольга Гурська
Фото з сайту https://www.rada.gov.ua/news/razom/224079.html