Війна війною, а стандарти необхідні

31.10.2022, 22:48
773 Переглядів

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (https://idpo.org.ua/ ) провів у вересні чергову хвилю досліджень щодо того, як дотримуються професійних стандартів під час війни регіональні ЗМІ. Далі коротко про висновки експертів.

Найгірше українські регіональні медіа дотримувались впродовж звітного періоду балансу думок та повноти. При цьому найнижчі оцінки отримали видання Сумщини, а  найвищі –  Львівщини. При цьому дослідники зазначають, що така картина залишається незмінною з червня 2022 року, до того ж до війни найбільше проблем було також саме з цими показниками. Зазначається, що відповідний моніторинг проводився у восьми областях – Донецькій, Дніпропетровській, Житомирській, Львівській, Одеській, Сумській, Полтавській та Хмельницькій областях, у кожній з яких було відібрано по 4 друкованих видання, якщо такі продовжували виходити, та по 4 чотири популярних онлайн-видання з суспільно вагомим контентом. Усього на дотримання стандартів було оцінено 1024 матеріали.

   Отже, щодо газет. Баланс думок (1,1 із 2 балів максимум) – найнижчі оцінки уже протягом тривалого часу. Найгірший результат у видань Сумщини – 0,3 та Хмельниччини – 0,5. Координаторка експертної групи Любов Василик наводить такі приклади текстів: «У «Подільських вістях» (Хмельницька область) публікація «Пам’ятник українському лісу» містить пряму мову тільки директора лісгоспу,  у публікації «День міста – без святкування, але з вдячністю» згадується тільки міська голова. Рятівників з професійним святом вітають очільники – а де власне рятівники? Добре, хоч є кілька світлин, що їм вручають подяки… Про роботу мобільної бригади Червоного хреста у газеті «День за днем» розповідає чомусь теж тільки міський голова». Щодо незбалансованої подачі інформації експерти відзначили газету з Житомирщини «Субота», яка загалом має найнижчий бал за стандарти в регіоні. Ось один із прикладів. Видання розмістило матеріал «Укрпошта боїться оприлюднювати графік роботи мобільних відділень, бо злякалася бердичівських бандитів?», автор якого обурився тим, що пересувні поштові відділення не оприлюднили графіка своєї роботи, бо «мовляв, якщо буде відкритий графік та маршрути, то хтось може цим скористатись і пограбувати поштовий автомобіль» (с.4, №35,21. 09. 2022). Проте право на відповідь не реалізовано, до Укрпошти з цього приводу ніхто не звертався. У тексті немає ані коментаря відповідних посадовців, ані, наприклад, згадки про те, що редакція звернулася з інформаційним запитом.

Стандарт повноти – 1,6. Найгірша ситуація на Полтавщині (середній бал – 1,3). Експерти пояснили це значною кількістю передруків. Наприклад, «Зоря Полтавщини» уже вкотре має проблему з ексклюзивними матеріалами. У номері 43 від 16 вересня, приміром, усього одна авторська публікація. Решта – офіціоз, рецепти, поради, телепрограма, оголошення і таке інше.

Стандарт відокремлення від коментарів також отримав бал 1,6, що трохи нижче за попередній період спостереження (було 1,7). І найнижчий результат (1,2) – знову на Полтавщині. Пояснюється це подекуди радянським стилем викладу інформації: журналісти не були нейтральними, а намагалися оцінювати усе, про що писали. Так само до публіцистичного стилю вдавалися «Вечерняя Одесса» та «Чорноморські новини» з Одещини.

Достовірність цього разу має вищий бал, ніж  під час минулої хвилі моніторингу – 1,8. Але певні проблеми залишаються. Так, на Хмельниччині найнижчий бал – 1,4. Аргументація – видання час від часу зловживали неконкретними посиланнями(«у відомстві/у пресслужбі пояснили»…). Або ж цитували соцмережі – так само без конкретики.

Традиційно найкраще видання дотримувалися стандартів доступності та відсутності мови ворожнечі видання –  за це виставлено 1,9 та 2 бали відповідно. Такими, що найкраще дбали про якість, названо газети Дніпропетровщини, де якісні матеріали переважали. На Львівщині газети традиційно дотримувалися таких стандартів, як посилання на джерела, відокремлення фактів від коментарів, доступність. Оцінка – 2 бали за кожен.

Тепер –  про сайти.

Баланс думок там ще нижчий, ніж у газет – 1. Найнижчий показник на Сумщині – 0,1. Оцінка за стандарт тут знижується з червня. Один із сайтів взагалі отримав за критерій нуль балів. На сайтах Донеччини також низький бал за баланс – 0,4. Під час війни таку ситуацію експерти пояснюють ускладненим доступом до джерел інформації і обмеженим ресурсом редакцій, адже практично усі вони працюють за межами області.

Повнота – 1,6. Цей стандарт порушувався через те, що журналісти деяких видань послуговувалися переважно пресрелізами та рідко бували на місці події. Тож порушено і баланс думок, і повноту. Схожа ситуація і в інших регіонах. Офіціоз та «паркет» значно впливали на оцінки.

Відокремлення фактів від думок – 1,7. Достовірність – 1,8. В основному журналісти посилалися на джерела, однак були й винятки. Так експерти з Донеччини помітили, що вказівки на джерела були наявні не в усіх публікаціях. «Іноді це просто текст, в якому перелічені факти (кількість зруйнованих будівель, загиблих, поранених, евакуйованих), але зрозуміти, що ця інформація походить від офіційних органів влади, можна тільки по підписаних фото чи відео (якщо воно додано до тексту)», зазначає координаторка Донецької експертної групи Тетяна Строй. На Полтавщині видання «Коло» стало щодня вміщувати публікації про народні прикмети, які, звісно, не містять посилань на джерела. Видання «Ехо», коментуючи місцеві новини, часом забувало забезпечувати право на відповідь (вміщувати позицію критикованого) та деякі новини подавало суб’єктивно, через що страждала повнота та відокремлення фактів від думок.

Як і раніше, найкраще журналісти дотримувалися стандартів доступності та відсутності мови ворожнечі (1,9 та 2 відповідно). Також експерти відзначили сайти Дніпропетровщини, Одещини та Львівщини, де якість публікацій була найкращою. У своїх висновках експерти зазначають, що при оцінці необхідно брати до уваги ситуацію, в якій опинилися українські регіональні медіа під час повномасштабного вторгнення. Так, на Сумщині 22 територіальних громади із 51 перебувають у зоні бойових дій. Три газети та два сайти з вибірки ІДПО в регіоні працюють у цій зоні. «Це потребує постійних додаткових зусиль, адже часто редакції діють не в повному складі», – зазначає координаторка сумської експертної групи Алла Федорина.

Проблеми, що викликають порушення стандартів, лишаються тими самими, що й до повномасштабного вторгнення. Це надмірна любов деяких ЗМІ до пресрелізів, передруки із сумнівних джерел, небажання звертатися за коментарем до різних сторін конфлікту, недостовірні посилання тощо. При цьому експерти зазначили, що порівняно із січнем середні оцінки за стандарти навіть дещо зросли. Відтак відзначили якісну роботу окремих журналістів та редакцій і назвали видання, які найкраще дотримувалися стандартів та отримали найвищі оцінки (11 та більше). Це газети: Високий замок, Новини Прибужжя, Львівська пошта – Львівщина, Вечерняя Одесса, Чорноморські новини – Одещина, Наше місто, Берег надій – Дніпропетровщина. Сайти: Львівський портал, Галінфо, Захід.нет, Вголос.

Повністю цей та інші моніторингові звіти можна прочитати за посиланням  https://idpo.org.ua/reports.

На фото – інфографіка Інституту демократії імені Пилипа Орлика

 

31.10.2022, 10:48
773 Переглядів