«Щоб добре писати, потрібно багато читати», – на цьому наголошує Віталій Голубєв, засновник Школи універсального журналіста та всеукраїнського конкурсу «Я – журналіст!», секретар Національної спілки журналістів України. Автор шести книжок з ефективних комунікацій провів тренінг на тему «Секрети якісного тексту: пишемо грамотно і переконливо» для учасників XI Регіональної школи сучасної журналістики Тернопільського прес-клубу.
«Я щороку перевіряю декілька тисяч робіт учнів своєї Школи універсального журналіста, і одні й ті самі помилки повторюються у 80% випадків із року в рік, – ділиться медіатренер. – Найпоширеніші – доволі типові: це, передусім, порушення правил чергування голосних та приголосних, лексичні повтори, неправильна побудова речення з дієприслівниковими зворотами, зловживання словом «даний», якого взагалі раджу уникати, а також вживання словосполучення «приймати участь». Уникати цих та інших помилок допомагають начитаність, при цьому читати потрібно й книжки, а не лише пости в соцмережах і новинні сайти, та також – саморедагування. Ну і, звісно, на робочому столі чи книжковій полиці кожного, хто пише українською мовою, має бути «Український правопис».
Відтак Віталій Голубєв дав учасникам тренінгу декілька порад, як уникати помилок під час написання тексту, а також розповів, як зробити матеріал таким, щоб його прочитали. Значення, зауважує він, має не тільки зміст, а й форма тексту. «Щоб текст прочитали, він має мати заголовок, що привертає увагу, стислий вступ, послідовний виклад та стислий висновок. Стиль має бути близьким до повсякденного мовлення, без «перекосів» у бік офіційно-ділового чи наукового письма. Писати варто зрозуміло, але не примітивно. При цьому корисно поставити себе на місце читача і запитати: чи він зрозуміє текст? – радить Віталій Голубєв. – Поділ тексту на абзаци додає зручності читачеві. Це особливо актуально нині, коли більшість статей читають з мобільних пристроїв, де площа екрану менша, ніж екран ноутбуку чи сторінка друкованого видання. Тому сьогодні важливість структурування тексту ще більш зросла. Окрім абзаців, у цьому допомагає використання підзаголовків, жирного шрифту або курсиву».
Особливу увагу тренер акцентував саме на написанні заголовків, адже більшість людей читають лише назви матеріалів. «80% людей читають лише заголовки. Невдалий заголовок — це ризик того, що до знайомства з текстом справа взагалі не дійде, – сказав він. – Секрет вдалого заголовку простий: стисло, правдиво, цікаво, але без маніпуляцій. Зараз, коли значна частина людей перебуває в постійному стресі, особливо важливо уникати клікбейту, здатного завдати читачеві дискомфорт, зманіпулювати ним, дезінформувати. На жаль, чимало медіа і авторів контенту цим нехтують. Заголовок повинен відповідати змісту тексту – це ключове. А нині, під час війни, мені хочеться просто криком кричати до окремих колег: не лякайте людей! Уявіть, що ваш маніпулятивний заголовок читають ваші батьки, ваші рідні, найдорожчі люди. Совість важливіша за кількість переглядів».
Не менш важливим є початок матеріалу, наголосив Віталій Голубєв. За його словами, завдання першого речення – зацікавити читача прочитати друге, а не прикрасити текст, як торт вишенькою. Тому довгим вступом «ні про що» автор ризикує втратити увагу ще до того, як читач перейде до викладу основного матеріалу. Звернув увагу Віталій Голубєв і на різницю в написанні між «телевізійним» і «друкованим» текстами, а також поділився лайфхаками для підвищення читабельності текстів, їх редагування та написання хороших заголовків. Впродовж заходу учасники разом з тренером редагували уривки текстів, щоб закріпити отримані знання на практиці.
«Кожний свій текст потрібно перечитувати. Дуже раджу читати написане вголос. Так ви помітите і порушення правил чергування, і лексичні повтори, і надто довгі речення. Пам’ятайте, що ваша мета – написати не «красиво» чи «розумно», а щоб ваш текст прочитали, – підсумував Віталій Голубєв. – Писати українською грамотно і влучно – це елементарно вигідно: зрозумілий текст краще продає і переконує. І, як не крути, а володіння словом – це справді суперсила, що відчиняє багато дверей. Особливо в наш час, коли вага письмових комунікацій лише зростає, адже зараз ми набагато більше пишемо, ніж колись».
