Віталій Портников: «Журналістика – це про правду, про цінності і про відповідальність»

05.08.2022, 12:40
2498 Переглядів

Він  –  з тих, чиї виступи, програми та лекції слухають з великою увагою і щирим захопленням всі, кого цікавить предмет розмови. Глибока ерудиція і знання, інтелект і почуття гумору, вміння легко і цікаво розповідати про складні речі і події – все це Віталій Портников, політичний оглядач і популярний ведучий, зустріч з яким відбулася у Тернопільському прес-клубі і стала дуже важливим професійним уроком для  слухачів IX Регіональної Школи сучасної журналістики.

   «Журналістика – це про правду, про цінності і про відповідальність», – констатував Віталій Портников на самому початку розмови. Розповівши про те, чому почалася війна в Україні, і чому він прогнозував її вже давно,  зазначив, що журналіст обов’язково повинен розуміти причинно-наслідкові зв’язки подій і вміти доступно пояснювати їх читачам, глядачам і слухачам. Тому що якщо ми знаємо правду, то нам набагато легше приймати правильні рішення, і саме з цим пов’язана журналістика. Наскільки важливо усвідомлювати, відстоювати і захищати суспільні цінності, Віталій Портников пояснив на прикладі недавнього візиту на Тайвань Ненсі Пелосі, спікерки Палати представників США, до якого нещодавно була прикута увага всього світу. Відтак досить жорстко і без ілюзій проаналізував нинішню ситуацію в українській журналістиці – зокрема, крах олігархічних медіа – та її можливі перспективи.

   «24 лютого все обновилося – і політика, і журналістика, і суспільне життя в цілому, – сказав, зокрема, він. – І після війни ми побачимо зовсім інше суспільство. Це при тому, що зараз ніхто не знає, як і чим все закінчиться, навіть що таке перемога для України ( для мене особисто – це повернення територій і вступ в НАТО). Це буде зовсім новий світ, і журналістики в тому числі. Зараз навіть важко сказати точно, як він виглядатиме. Суспільне мовлення точно залишиться! На нього Захід буде давати гроші, бо це частина реформ. А от чи залишаться олігархічні канали? Не впевнений! А канали, які годує держава? Не думаю, бо на це в неї не буде коштів. Чи будуть приходити на цей ринок якісь західні корпорації? Ну з часом так, якщо ми проведемо реформи. Коротше кажучи, ми знаходимося в дуже складній ситуації. Це дуже велика проблема, але разом з тим – це шанс! Ми не знаємо сьогодні, якою буде наша територія, скільки залишиться населення, це все великі виклики. Але якщо ми зберігаємо державність, то після війни у нас з’явиться можливість побудувати нарешті Україну, громадяни якої розумітимуть цінність цієї держави, чого ми не могли досягти десятиліттями. І для тих, хто хоче займатися журналістикою –  не обов’язково політичною – це можливість брати участь у побудові України, як класичного притулку національного для українців, і мова навіть не про власне національність, а про людей, які хочуть відчувати себе приналежними до української цивілізації… Журналістика ж – це інституція, медіа – це інституція, це діалог із суспільством, діалог про цінності, про компетентність, про правильний політичний вибір , про правильні культурні пріоритети… І в цій майбутній Україні, яка буде непростою державою, у кожного з вас є можливість знайти своє місце. Якщо, звичайно, у вас буде бажання і натхнення, і якщо ви зможете тверезо оцінити свої можливості в цій історії. Але я вважаю, що можливість будувати Україну в момент істини – це вже непогане завдання на майбутнє».

   Віталій Портников відповів на цілу низку запитань слухачів Школи. Зокрема, про ситуацію на Балканах, можливість загальної мобілізації в росії, власний колишній досвід роботи в середовищі російських журналістів, перспективи вступу України в ЄС та післявоєнні зміни у внутрішньому політичному полі нашої держави. Всі його відповіді були жорсткими і реалістичними, вони позбавляли зайвих ілюзій і давали чітке розуміння того, що відбувається, і до чого це може призвести. А на запитання «Що ви порадите початківцям у професії, які хочуть займатися саме політичною журналістикою?», він відповів так: «Передусім треба зрозуміти – для чого? І що це або «проституцією» займатися, або математичним аналізом. Це дуже невдячна робота, бо правда нікому не подобається – люди хочуть чути те, що хочуть. Але це дає можливість змінювати суспільство і державу! І ще  одне – є велика різниця між політичною журналістикою і політичною публіцистикою. Я у своїй роботі не займаюся ілюзіями і емоціями, а лише фактами. Наше завдання – давати людям цілісну правдиву картину того, що відбувається, бо самі вони не спроможні проаналізувати море інформації. Тільки тоді вони зможуть приймати правильні рішення, бо в іншому випадку – ні. Це – про відповідальність журналістики. І майбутнє її – за особистостями, а не за фабрикою новин».

05.08.2022, 12:40
2498 Переглядів