Територіальна реформа поставила перед роздержавленими редакціями нові виклики

31.03.2021, 15:05
416 Переглядів

 «Районки» без районів»:до чого готуватися?» – так називався матеріал нашого сайту, опублікований влітку минулого року, де медіаюрист проектів Тернопільського прес-клубу Ігор Федоренко ділився своїми думками щодо того, з якими проблемами можуть зіткнутися реформовані редакції у зв’язку з адміністративно-територіальною реформою. Сьогодні – дуже актуальне продовження тієї розмови, так би мовити, вже постфактум.

  –  Пане Ігорю, наприкінці червня ви говорили про відсутність правових механізмів,  які врегульовують питання правонаступництва майна, майнових прав, зобов’язань тощо місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування у разі утворення та ліквідації районів. До Верховної Ради тоді лише було подано законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань діяльності та організації органів державної влади, органів місцевого самоврядування у зв’язку із утворенням (ліквідацією) районів». Якою є ситуація зараз?

 –  Наприкінці минулого року Верховною Радою були прийняті закони, які врегулювали передачу майна від районних рад територіальним громадам. Так 6 грудня 2020-го набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій»

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1009-20?fbclid=IwAR3bAb9tvoCOziGo-Af2pg4S0KB9qnTWCdpMRLWfl8JpzEcqTBzfQime44A#n6 ). А 30 грудня – Закон України «Про внесення змін до статті 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” щодо забезпечення додержання гарантій місцевого самоврядування та захисту його економічних основ» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1025-20?fbclid=IwAR2GfCseccKHFEW82U6DqcUUO5wrQtfvk1W6TMNrdtNjImzbvJhPybgtKKk#n2 ). Однак реформовані редакції в будь-якому випадку зіткнулися з цілою низкою проблем.

   – Що це за проблеми? Окресліть, будь-ласка, головні з них.

   – Зупинюся на тих, з якими до мене вже зверталися редактори з різних областей України. Передусім, якщо замість кількох районів залишається один, то районки  втрачають кошти на висвітлення діяльності ліквідованих районних рад. Бо коли рада оголошує конкурс на висвітлення, то зрозуміло, що виграти його може лише одна газета. Тим більше, що це дуже навіть може бути не одна з реформованих, а якась з самого початку приватна, у виграші якої зацікавлені ті, хто при владі. Тож до мене вже не раз зверталися керівники редакцій з питанням про забезпечення того пріоритетного права реформованих редакцій на висвітлення діяльності рад, яке зазначене в Законі про роздержавлення. Це і раніше здебільшого фактично не працювало, а зараз стало ще складніше. Таке право насамперед має бути виписане в умовах конкурсу ( по спрощеній процедурі він має проводитися обов’язково, якщо йдеться про суму понад 50 тисяч гривень. Для цього необхідно звернутися до ради заздалегідь, в певні строки, редакції ж, на жаль, часто починають перейматися цим питанням вже в останню мить чи й взагалі після завершення конкурсу. Та й в цілому ситуація така, що скористатися вищезгаданим правом неможливо! При нагоді відразу прокоментую і ситуацію з безкоштовними інформаційними бюлетенями рад, про законність випуску яких теж нерідко запитують. Якщо це просто бюлетень, що містить рішення сесій,  різні нормативні документи тощо, де нема журналістських статей, то вони мають повне право випускати, чому ні? Стаття 6 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» це дозволяє. Але, на жаль, деякі органи місцевого самоврядування зловживають цим правом, випускаючи під виглядом бюлетенів повноцінні газети.

   Наступна проблема, з якою звертаються, і яка особисто для мене була досить неочікуваною, це те, що, як виявилось, є редакції, котрі не мають належних договорів оренди на приміщення. Чи ради з якихось підстав тягнули час, чи договір був  укладений не на 15 років, як цього вимагає Закон про роздержавлення, а, скажімо, на рік-два з наступним продовженням. Чи навіть випадки, коли договір був укладений і виконувався, але не був посвідчений нотаріально і відповідно не було здійснено державну реєстрацію, а такий договір вважається нікчемним і не тягне ніяких наслідків.

   Проблема, зокрема, в тому, що майно після ліквідації району передається не певній  громаді, а раді новоствореного району, хоч повинно б залишатися для матеріального забезпечення громади, на території якої розташоване. При цьому «стара» райрада часто не хоче займатися перерозподілом майна між громадами, які є на її території, а воліє одним скопом передати все новій, а далі, мовляв, розбирайтесь собі, як хочете. Громади ж намагаються відстояти своє майно, тож може виникати чимало конфліктних ситуацій і судових спорів. Приміщення ж редакцій – це в більшості випадків окремі будівлі в центрі населених пунктів на прохідних місцях, які дуже цікавлять різного роду бізнесменів. Тож починаються різні «наїзди» – а що це у вас тут, мовляв, стільки площі за 1 гривню аж на 15 років і такі інші. Хоч законодавство тут цілком на боці редакцій. Створює проблему і Закон про оренду державного та комунального майна. Бо ті, хто не уклав потрібний договір оренди чи уклав його на короткий термін, стикаються з тим, що в цьому законі немає такої позиції, яка б дозволяла передати редакції приміщення без конкурсу. В ньому є статті, які передбачають умови передачі приміщень з конкурсом чи без нього, однак ситуація з роздержавленими редакціями там взагалі ніяк не розглядається. Є, правда, спеціальна законодавча норма, але тим, хто в минулому поставився до укладення договорів оренди недбало і легковажно, однозначно доведеться звертатися до суду з відповідними матеріальними витратами. Та що там, коли навіть у тих, хто має укладені і посвідчені договори на 15 років, трапляються ситуації, коли новообрані на жовтневих місцевих виборах депутати намагаються переглянути ці умови не на користь редакцій. Деякі редакції, до речі, самі відмовилися від приміщень, бо їх утримання, зокрема, комунальні платежі за опалення, стали для них непосильним тягарем. Ще інші добровільно зменшують площі та кількість кімнат, бо через ті ж фінансові причини скорочуються штати.

    – А як щодо спроб «районок», які залишилися внаслідок адміністративно-територіальної реформи без районів, об’єднатися?

    – За консультаціями щодо цього також уже зверталися  з різних областей. Цікавляться процедурою, як це можна зробити. Процедура така існує –у вигляді об’єднання або приєднання. Більш детально по конкретному випадку я роз’яснював у письмовій консультації на сайті Тернопільського прес-клубу від 25 лютого (https://pressclub.te.ua/novyny/pro-obyednannya-redakczij-yurydychni-konsultacziyi-z-diyalnosti-drukovanyh-zmi/ – ред). Одна з проблем, що виникає, пов’язана з тим, що обов’язковою умовою оренди приміщення на 15 років з оплатою 1 гривня на місяць є збереження виходу видання, його назви, соціального спрямування та території розповсюдження. Тому якщо з трьох газет, скажімо, залишиться одна, то 2 інші редакції, припинивши вихід газет, можуть втратити свої приміщення, і це треба враховувати. Взагалі ж при об’єднанні головне вирішити фінансовий аспект. У кожної редакції є засновники, тож найважливіше – узгодити між ними щодо кожної редакції, яким буде розподіл часток, майна. Ну і передусім визначити, чи готові вони взагалі об’єднуватися, чи не буде частина проти. Засновникам кожної редакції потрібно буде прийняти відповідні рішення. Багато доведеться попрацювати і бухгалтерам, хоча при потребі завжди можна буде знайти аудитора, який грамотно проведе необхідну роботу. З нашого ж боку редакції можуть розраховувати на допомогу в оформленні документації, наданні проектів рішень тощо.  В принципі, нічого аж такого дуже складного в цьому процесі немає. Головне, повторюю, це дійти до спільної згоди всім засновникам. І якщо таке об’єднання – це єдиний шанс вижити і розвиватися, то вони повинні це розуміти.

 

Розмовляла Світлана Мичко

 

 

31.03.2021, 03:05
416 Переглядів