Принаймні, про це заявила у своєму виступі під час онлайнового круглого столу «Медіаосвіта та медіаграмотність: досягнення ЄС та перспективи України» (проводився 13-14 листопада у Києві за ініціативою Інституту журналістики університету імені Грінченка) Євгенія Кравчук, голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики. А ось що вона написала з цього приводу на своїй сторінці у соцмережі Фейсбук:
– Як журналіст за фахом я знаю, що означають слова: «фактчекінг», «фейк», «джинса»; вмію знаходити дійсно якісну інформацію. А моя сусідка з дачі? Ми обидві однаковою мірою є споживачками новин, а тому важливо, щоб вона так само дотримувалася правил інформаційної гігієни. Щоб це було просто і звично, як почистити зуби двічі на день. Про цю важливу проблему сьогодні поговорили з учасниками міжнародної науково-практичної конференції «Медіаосвіта та медіаграмотність: досягнення ЄС та перспективи України». Я відвідую подібні заходи не тільки для того, щоб послухати, а й для того, щоб поділитися новинами з парламентського і міністерського фронтів.
Учасники дискусії привітали започаткування Всеукраїнського проєкту з медіаграмотності, що об’єднає всі вже діючі ініціативи в один суперпроєкт (державну програму Міністерства культури та інформаційної політики), який:
– навчить українців фільтрувати новини, розпізнавати фейки, споживати тільки якісну інформацію;
– допоможе адаптувати формат взаємодії для різних вікових категорій.
Чому це важливо? Цьогоріч понад 80% українців стикалися з дезінформацією у ЗМІ про COVID-19 та інші важливі теми. Близько 30% з них були готові ділитися нею з іншими. При цьому близько 62% опитаних впевнені у своїй здатності відрізнити дезінформацію від правдивих новин. А тих, кому вдалося визначити різницю між справжньою та неправдивою інформацією, значно поменшало: з 11% у 2019-му до лише 3% у 2020-му. Позитивно принаймні, що 77% українців усвідомлюють існування дезінформації. Ми маємо десь відхилитися від наукового розуміння поняття «медіаграмотності» і піти до людей, щоб пояснити їм зрозумілою мовою, як дотримуватися елементарних правил інформаційної гігієни. Державна програма об’єднає зусилля Мінкульту, Мінцифри та Міністерства освіти для розгортання єдиної комунікації на державному рівні.
Як досягти змін? До кінця року очікуємо на запуск Проєктного офісу при Мінкульті, який реалізуватиме проєкт спільно з іншими міністерствами та Комітетом Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики. До співпраці долучаться міжнародні організації, які займаються темами медіаосвіти та медіаграмотності. Провели низку зустрічей із стейкхолдерами процесу впровадження медіаграмотності та запланована серія секторальних зустрічей для подальшого напрацювання проєкту. Також у стінах Верховної Ради плануємо провести парламентські слухання з медіаграмотності. Впевнена, що зовсім скоро «медіаграмотність» перестане бути для українців складним словом і абстрактним поняттям. Це допоможе нашим громадянам будь-якого віку почуватися в інформаційній безпеці.
На фото – Євгенія Кравчук під час заходу
Фото з сайту https://ispp.org.ua/