Близько двох сотень учасників з усіх областей нашої держави зібрала Всеукраїнська нарада редакторів газет, організована Національною спілкою журналістів України, яка через ситуацію з COVID-19 проходила в режимі онлайн.
Вже традиційно зібрання стало платформою не лише для констатації та обговорення найзлободенніших проблем української преси, а й для вироблення спільних рішень щодо їх розв’язання. Прикметно, що на цьогорічному форумі газетярів доповідачами виступили представники трьох дотичних до сфери ЗМІ міністерств, двох комітетів Верховної Ради, а також Федерації профспілок України та керівництва «Укрпошти». Як зазначив голова НСЖУ Сергій Томіленко, спілка поставила за мету «напрацювати програму дій для влади, щоб реально захищати право українців на інформацію. Сьогодні багато політиків та експертів паразитують на проблемах медіа. Знаємо, що українські ЗМІ недосконалі. Але ми хочемо збільшити армію їхніх захисників, а не тих, хто їх розпинає».
Серед головних питань, що обговорювалися на нараді, були такі: державна підтримка українських ЗМІ, сумнозвісний законопроект «Про медіа», проблеми доставки газет в контексті діяльності «Укорпошти» та захист прав журналістів і редакцій. Щодо державної підтримки, то редактори вкотре одноголосно констатували її повну відсутність. Про це говорили як виступаючі, так і ті, хто оприлюднював свої думки в чаті на сторінці НСЖУ у Фейсбук, де відбувалася пряма трансляція наради. Ось, для прикладу, кілька таких дописів:
«Місцеві газети працюють на межі своїх можливостей, за мінімальні зарплати. І вже задумуємось про те, чи будемо працювати у 2022 році. На початку роздержавлення районкам обіцяли підтримку від держави, тепер обіцяють ПОДУМАТИ про зниження податків. Деякі газети виконання цих обіцянок просто не дочекаються…».
«Найперше, що може зробити держава, це ЗМЕНШИТИ ПОДАТКИ для друкованих місцевих ЗМІ. Бо РАЙОНКА – це НЕ БІЗНЕС! Почуйте нас! Ми виплачуємо величезні для наших редакційних бюджетів кошти!».
«Газета потрібна всім – скільки служб нею звітує про свою роботу! А скільки прохає нас розмістити їхні матеріали безкоштовно! Та й владні структури хотіли б мати гарні статті про свою діяльність. Але угоду на висвітлення ніхто не укладає. Максимум – на оголошення/вітання. І передплачувати теж не поспішають. Один з виходів – укладіть договори на висвітлення й виходьте через наші газетні площі до людей».
«Висвітлюйте за власний ресурс, це ваші проблеми, нам вистачає Фейсбуку – такі відповіді чуємо, коли звертаємося до владних інституцій, щоб підписали угоди на висвітлення їх роботи».
«Ще років 20 я був палким прихильником роздержавлення, але коли це нарешті відбулося, я вже був не менш палким… противником цієї “рехворми”. Бо усе треба робити вчасно. І роздержавлення – тоді, коли були тиражі, була популярність, були колективи, техніка, приміщення… А те, що відбулося 2018-го, я називаю “роздержавленням стільців”.
Про реформу роздержавлення газет згадала у своєму виступі і перша заступниця Голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Ірина Констанкевич. На її думку, потрібен глибокий аналіз наслідків цього процесу. «Автори цих реформ не передбачили такі результати, і тепер ми всі разом маємо розрулювати серйозні проблеми. Потрібен аналіз позитивів і негативів, а я бачу, що негативів більше» – зазначила вона. Також вона висловилася на підтримку друкованих ЗМІ в контексті децентралізації: «З огляду на те, що маємо новий адміністративно-територіальний устрій та територіальні громади, є два рівні підтримки друкованих ЗМІ: ресурси областей та територіальних громад. Громади повинні також правильно використовувати ресурси депутатського корпусу: як місцевих рад, так і народних обранців-мажоритарників. Тільки тоді можна буде досягнути оптимальних результатів у комунікації та діях». Повідомила Ірина Констанкевич і про створення парламентської робочої групи з проблем друкованих ЗМІ, яка, за її словами, має сформувати найближчим часом пропозиції від Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики щодо напрацювань у законодавчому полі. «Ми готові до співпраці. Чекаємо конкретних та конструктивних пропозицій з підтримки та сприяння розвитку друкованих засобів масової інформації» – сказала вона.
Тим часом найгарячіша дискусія на межі із гострим конфліктом виникла під час наради між редакторами та головою Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микитою Потураєвим. Розгорілася вона навколо законопроекту «Про медіа», в якому, зокрема, передбачено регулювання друкованих та онлайнових ЗМІ Національної радою з питань телебачення і радіомовлення. Наприкінці опоненти начебто порозумілися і дійшли згоди у принципових питаннях щодо інформаційної безпеки. Однак факт залишається фактом – 85 відсотків редакторів українських газет виступають проти згаданого законопроекту «Про медіа». Такими виявилися результати всеукраїнського опитування НСЖУ, що передувало проведенню наради. До слова, зафіксували ці результати і справжню економічну кризу, в якій опинилися редакції через пандемію COVID-19. Так, 86% видавців втратили рекламодавців, 50% – вимушено зменшили зарплати, 40% – скоротили штати, 5% – відмовилися від друкованих версій на користь сайтів, а ще 5% – взагалі припинили свою діяльність. А порятунок керівники видань бачать в наступному:
– укладанні угод на висвітлення діяльності органів влади – 79%;
– створенні державного фонду підтримки медіа – 73%;
– стимулюванні передплати на друковані видання серед населення – 73%;
– податкових пільгах – 70%.
А також – в державному регулюванні цін і тарифів на папір, друкарські та поштові послуги тощо. Про все це та інші варіанти виходу з гострої кризи йшлося і на Всеукраїнській нараді редакторів газет. Як зазначає керівництво НСЖУ, її результатом стала низка важливих домовленостей між усіма зацікавленими сторонами, спрямованих на виправлення критичної ситуації у сфері друкованих ЗМІ.
На фото – учасники онлайнової Всеукраїнської наради редакторів газет
Фото з сайту НСЖУ